Найважливішими характеристиками промислового зразка як об'єкта інтелектуальної власності є:

·- естетична чи декоративна (пов'язана з формою, структурою, кольором та іншими ознаками, які вплива­ють на зорове сприйняття) сторона корисного виробу ( по­бутового чи виробничого призначення);

·- єдність естетичного та технічного виконання ви­робу, за якої зовнішня форма виробу невіддільна від його змісту;

·- можливість багаторазового промислового відтворен­ня, (інакше виріб буде кваліфікований як твір декоратив­но-прикладного мистецтва, який має унікальні характе­ристики і охороняється авторським правом).

Найважливіші умови правової охорони промислових зразків:

1. Новизна. Промисловий зразок визнається охороно-здатним, якщо сукупність суттєвих ознак виробу, його забарвлення не відомі з відомостей, які стали загальнодоступ­ними до дати надання йому пріоритету.

2. Оригінальність. Промисловий зразок визнається ори­гінальним, якщо його суттєві ознаки (естетичні, ергономічні особливості зовнішнього вигляду виробу, його форма, конфігурація, поєднання кольорів) обумовлюють самостій­ний (не запозичений) творчий характер дизайну виробу.

3. Промислова придатність — можливість використання промислового зразка у промисловій чи іншій сфері гос­подарської діяльності.

Одним із різновидів інтелектуальної власності є товарний знак — умовне символічне позначення, що слугує для індивідуалізації товарів та ідентифікації джерел їх походження (виробників).

Термін «товарний знак» традиційно використовується стосовно знаків індивідуалізації товарів. Враховуючи, що за умов переходу до інформаційного суспільства та еконо­міки знань зростають роль і значення сфери послуг, її частка в обсягах ВНП, виникає об'єктивна необхідність інди­відуалізації однорідних послуг, які отримують споживачі від страхових, освітніх, туристичних та інших компаній. Цю функцію виконують знаки обслуговування — умовні символічні позначення для індивідуалізації послуг та ідентифікації їх джерел.

Оскільки товарні знаки і знаки обслуговування виконують однакові функції, законодавство більшості країн світу надає їм правову охорону:

¨ торговельна (торгова) марка — дослівний переклад англійського терміна «trade mark», що активно вико­ристовується у низці міжнародних угод, а також французь­кого терміна «une marque de commerce», що знайшов відображення у Паризькій конвенції про охорону промислової власності. Це поняття найчастіше використовується в ролі найзагальнішого позначення засобів індивідуалізації в мар­кетингу як товарний знак фірми, що слугує для вирізнення її товарів серед численних аналогів, присутніх на ринку;

¨ фабричний (виробничий) знак — термін, що дає можливість відрізнити виробників продукції від торговців нею (торговельний знак);

¨ логотип (logos — слово, typos — відбиток) — словес­ний товарний знак в особливому графічному виконанні (на­приклад, з використанням різних шрифтів);

¨ слоган — твір, що використовується для маркуван­ня товарів (послуг) і охороняється авторським правом;

¨ бренд — широковідомий товарний знак; набір симво­лів і асоціацій, що формують у суб'єктів ринку позитивний образ продукції фірми.

Ще одним видом інтелектуального продукту є фірмове найменування — це найменування юридичної особи, суб'єкта господарювання, яке дає змогу ідентифікувати (персоніфікувати, індивідуалізувати) конкретне під­приємство в цивільному обігу. Таким чином, на відміну від товарного знака, фірмове найменування є комерційним ім'ям підприємця, нерозривно пов'язаним з його діловою репутацією.