^{Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України}

^{ДВНЗ «Криворізький національний університет»}

^{кафедра рудникової аерології та охорони праці}

Конспект лекцій з дисципліни «інтелектуальна власність»

( українською мовою)

Розробили: доц.., к.т.н. Пищикова О.В

доц.., к.т.н. Янова Л.О.

м. Кривий Ріг

2013р.

Предмет курсу -	сукупність норм економіки і права, що регулюють суспільні відносини, які пов’язані зі створенням, охороною, використанням та захистом інтелектуальної творчої діяльності.
Мета курсу -	комплексний аналіз інтелектуальної власності як визначальної економіко-правової категорії інформаційного суспільства та економіки знань, формування сучасного наукового розуміння її сутності, методологічних зв’язків та закономірностей розвитку. Студенти повинні освоїти фундаментальні знання щодо правової охорони об’єктів інтелектуальної власності та їх захисту в Україні та світі.

Три шляхи ведуть до знань:

Шлях роздумів – найблагородніший,

Шлях наслідування – найлегший;

Шлях досвіду – найгіркіший.

(Конфуцій, 551-479 р.р до н.е)

Відповідно до визначення, прийнятого Світовою Організацією Торгівлі (СОТ), права інтелектуальної власності – це права, що надаються особам на результати їхньої інтелектуальної праці (creations of their mind).

Інтелектуальний капітал є складним системним утворенням, яке може бути структуроване за різними критеріями (рис. 1).

Рис. 1. Структура інтелектуального капіталу

Майнові права визначають права власника на економічну складову об'єкта інтелектуальної власності, а особисті немайнові права — на творчу складову інте­лектуальної власності.

Структура прав інтелектуальної власності:

1) виключне право, з яким пов'язуються питання ко­мерційного використання результатів інтелектуальної ді­яльності;

2) право автора, до якого належать:

¨ право авторства (право бути названим творцем інте­лектуального продукту, створеного особистою розумовою працею);

¨ право на ім'я (право автора на присвоєння свого імені створеному ним інтелектуальному продукту);

¨ право на опублікування (право автора оприлюднити чи зберегти в таємниці свій твір);

¨ право на недоторканність твору (заборона створен­ня, зміни авторського варіанта твору).

Інтелектуальна власність охоплює дві сфери прав:

- промислову власність (права, що стосуються резуль­татів інтелектуальної діяльності у процесі науково-дослід­них і проектно-конструкторських розробок);

- авторське право і суміжні права (права щодо літе­ратурних, наукових та художніх творів, творів мистецтва тощо).

Об'єкти інтелектуальної власності — це права власності юридичних і фізичних осіб на результати або прояв творчої розумової діяльності, таланту в науково-технічній, виробничій або гуманітарній сферах (рис. 2).

Згідно зі ст. 2 Стокгольмської конвенції 1967 р. інтелектуальна власність включає права, що стосуються:

¨ літературних, художніх і наукових творів;

¨ виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо-та телевізійних передач;

¨ винаходів у всіх сферах людської діяльності;

¨ наукових відкриттів;

¨ промислових зразків;

¨ товарних знаків, знаків обслуговування, фірмових найменувань і комерційних позначень;

¨ захисту від недобросовісної конкуренції;

¨ усіх інших прав щодо інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній сферах.

Згідно з Угодою про торговельні аспекти прав інте­лектуальної власності (TRIPS), підписаною в рамках ГАТТ у 1993 р., до інтелектуальної власності належать:

- авторське право і суміжні права;

- товарні знаки;

- географічні зазначення;

- промислові зразки;

- патенти;

- топології (топографії) інтегральних мікросхем;

- охорона закритої інформації;

- здійснення контролю за антиконкурентною практикою в договірних ліцензіях.