Риторика і мистецтво презентації - іі (2 год)

Теоретична частина:

1. Види публічного мовлення.

2. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Невербальні засоби впливу на аудиторію.

3. Культура сприймання публічного виступу.

4. Уміння ставити запитання, уміння слухати.

Рекомендована література

1. Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери : Навчальний посібник. – К. : Арій, 2009. – 400 с.

2. Культура фахового мовлення : Навчальний посібник/ За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці : Книги –ХХІ, 2005. – С. 117-135.

3. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування : Навчальний посібник. – К. : Каравела, 2008. – С. 95-103.

4. Мацько Л. І., Мацько О. М. Риторика : Навч. посібник. – К. : Вища шк., 2003. – 311 с.

5. Наумовець А. Г. Ви віч-на-віч з аудиторією : дещо про "технологію" наукових доповідей, популярних лекцій, дисертаційних промов і конкурсних проектів/ НАНУ. − К. : Наук. думка, 2003. − 56 с.

6. Сагач Г. М. Ділова риторика : мистецтво риторичної комунікації : Навч. посібник. − К., 2003. − С. 86−169.

7. Томан Іржі. Мистецтво говорити / Пер. з чес. В. І. Романця. − 3-є вид. − К. : Україна, 1996. − 269 с.

8. Хоменко І. В. Еристика : Підручник/ М-во освіти і науки України. − К. : Центр учб. л-ри, 2008. − 280 с.

9. Шевчук С. В., Клименко І. В. Українська мова професійного спрямування : Підручник. – К. : Алерта, 2011. – С. 178-190.

Практична частина:

1. Прочитайте настанови спеціаліста і поясніть, з чим ви погоджуєтеся, а з чим ні і чому.

Публічна промова повинна мати якості хорошої співбесіди з деякими поправками щодо голосу, манер і теми для повної відповідності з обставинами виступу.

Справді рушійна і спрямовуюча сила зовнішніх даних і прийомів оратора полягає в його глибокому переживанні взаємного спілкування з аудиторією. Настійна внутрішня потреба виконати свій обов’язок перед слухачами дасть для правильної зовнішньої поведінки значно більше, ніж спеціальні технічні прийоми. Всілякі хитрощі в осанці, манерах, жестах ніколи не створять справжнього обличчя оратора, натхненного могутньою ідеєю і бажанням поділитися нею з аудиторією…

Хороша промова на добру чверть сприймається чисто зоровим шляхом. Слухачі приглядаються до оратора: як він стоїть, який у нього вираз обличчя, яка хода, що він робить з руками. Наївно, спонукувані цікавістю, вони хочуть зразу скласти думку про оратора – позитивну чи негативну – і, самі того не усвідомлюючи, хочуть вирішити, чи будуть їх симпатії на боці оратора і чи сприймуть вони те, що він їм скаже. Виступити публічно – це значить дати слухачеві можливість познайомитися з вами (За книгою „Основы искусства речи”).

2. Підберіть декілька етикетних формул початку промови, вимовте їх перед вашими товаришами, вкладаючи в ці формули різні почуття. Нехай слухачі визначать, які почуття ви виразили в цьому звертанні.

3. Прочитайте вислови відомих ораторів. Який, на вашу думку, механізм передачі настрою?

Кожний справді хороший публічний виступ повинен бути схвильований (Цицерон).

Плач сам, якщо хочеш, щоб я плакав (Горацій).

Вкладайте душу у свій виступ. Справжня емоційна щирість допоможе більше, ніж усілякі правила (Дейл Карнегі).

4. Під час виступу оратор почув шум в аудиторії. Придумайте фразу, з якою він звернеться до слухачів, і вимовте її по-різному: з гнівом, з погрозою, з подивом, докором, у вигляді прохання, байдуже, з образою тощо.

5. Назвіть основні типи жестів і сформулюйте правила, які регламентують жестикуляцію оратора.

6. Прокоментуйте функції та зазначте сфери використання різних прийомів активізації уваги слухачів, як-от: риторичне запитання, зачитування газетних заголовків (або назв статей) із визначеної проблеми, зіставлення всіх „за” і „проти”, згадка про цікаву пригоду з минулого чи сучасного, наведення цитат, афоризмів, прислів’їв, подання незвичних пропозицій, апеляція до авторитету, „провокація”.

7. До поданих словосполучень доберіть слова-синоніми.

Ставити питання, давати оцінку, надавати інформацію, узяти в борг, при­ймати рішення, надати допомогу, велика кількість варіантів, підвести риску, узяти зобов'язання, вести контроль, нести відповідальність.

8. Розкрийте дужки, побудуйте словосполучення з підрядним зв'язком керування. За потреби вживайте прийменники.

Додержати (слово), оволодіти (ситуація), опанувати (професія), завдати (шкода), називати (ім'я), ввести (склад), радіти (успіхи), зрадити (принципи), комісія (складання проекту), звернутися (адреса), надсилати (адреса), мешка­ти (адреса), спілкуватися (Інтернет), згідно (закон), півтора (рік).

9. Прочитайте роздуми І. Андронникова про принципову різницю між словом написаним і словом мовленим, поясніть, чи в усьому ви погоджуєтеся з думкою автора.

Якщо хлопець вийде на любовне побачення і прочитає своїй коханій освідчення з папірця, кохана його висміє. Однак та ж записка, надіслана поштою, може її розчулити… Якщо агітатор користується весь час шпаргалкою, можете заздалегідь знати – такий нікого не загітує. Якщо людина в суді почне давати свідчення з папірця, цим свідченням ніхто не повірить. Поганим лектором вважається той, хто читає, занурившись носом у принесений із дому рукопис. Але якщо надрукувати текст цієї лекції, вона може виявитися досить цікавою. І з’ясується, що вона нудна не тому, що беззмістовна, а тому, що писемне мовлення замінило на кафедрі живе усне мовлення.

У чому ж тут справа? Справа, як мені здається, в тому, що написаний текст є посередником між людьми, коли між ними неможливе живе спілкування. У таких випадках текст виступає як представник автора. Але якщо автор тут і може говорити сам, написаний текст стає у спілкуванні перешкодою.

10. Прочитайте рекомендації Ф. Прокоповича про складання про­мов. Напишіть і виголосіть власну вітальну промову, використовуючи відомі вам риторичні фігури.