14. Які недостатки (мінуси) рентгенологічного обстеження шлунково-кишкового тракта у хворого ?

Обстеження шлунково-кишкового тракту за допомогою рентгеноскопії по інформативності отриманих данних суттєво уступає фіброгастроскопії.

Рівень діагностичних помилок у діагностиці виразок становить від 20 до 40%.

Крім того, рентгеноскопія супроводжується значним променевим навантаженням на організм обстежуваного (до 5 бер, а це є гранична річна доза променевого навантаження працівників атомної станції [1, с.145]).

15. Назвіть сучасні методи виявлення інфекції Helicobacter pylori.

Сучасні методи діагностики інфекції Helicobacter pylori умовно поділяють на дві великі групи:

• неінвазійні;

• інвазійні.

16. Назвіть неінвазійні методи виявлення інфекції h. Pylori.

До неінвазійних методів відносять:

• уреазний дихальний тест; — аналізують видихнуте повітря;

• серологічний метод визначення антитіл до інфекції H. pylori у крові і сиповатці;

• визначення антигена H. pylori у калі.

17. Назвіть інвазійні методи виявлення інфекції h. Pylori.

До інвазійних методів відносять:

• уреазний біопсійний тест (CLO-тест, денол тест та інші);

• гістологічний метод;

• цитологічний иетод;

• бактеріологічний метод.

Для визначення інфекції H. pylori інвазійним методом за допомогою фіброгастроскопії проводять біопсію слизової оболонки шлунка з подальшим дослідженнчм біоптата.

18. Дайте характеристику уреазеому дихальному тесту. Принцип метода оснований на тому, що після перорального прийому розчину сечовини, міченої ¹³С, уреаза H. pylori метаболізує мічену сечовину і вивільняє мічений вуглекислий газ, який визначається у повітрі, що видихає обстежуваний через 30 хвилин.

Хворий натще випиває розчин сечовини, міченої радіоактивним С¹³ або нерадіоактивним С¹⁵ . Уреаза Н. pylori метаболізує мічену сечовину і вивільняє мічений вуглекислий газ, який визначають у видихаємому повітрі через 30 хвилин спеціальним газоаналізатором.

Чутливість методу — 95%, специфічність — 98%.

Дихальний та імунокопрологічний тести є стандартами по виявленню Н. pylori та контролю за якістю антигелікобактерної терапії у хворого.

19. Назвіть основні лабораторні та інструментальні методи діагностики, які використовують для виявлення патології кишечника.

Для виявлення патології кишечника найчастіше використовують наступні методи діагностики:

• загальний аналіз крові та сечі;

• дослідження калу— копроцитограма;

• пальцеве дослідження прямої кишки;

• ректороманоскопія;

• сигмоскопія;

• колоноскопія;

• рентгеноскопія.

20. Охарактеризуйте зміни у крові та сечі при захворюваннях кишечника.

У загальномі аналізі крові виявляють лейкоцитоз (при запальному процесі у кишечнику) та анемію (при кровотечах).

Аналіз сечі — без змін.

21. Які дослідження калу необхідно провести при захворюваннях кишечника.

При захворюванях кишечника визначають наступні показники кала (копроцитограма):

• загальний вигляд: твердий, кашицеподібний, рідкий, наявність слиз чи крові;

• колір: темно-коричневий, буро-жовтий, жовтуватий;

• запах: без запаха, смердючий;

• мікроскопія: непереварині шматки їжі, крапельки нейтрального жиру, м’язові волокна (креаторея), зерна крохмалю (амілорея), яйця глист, лямблії;

• бактерологічне дослідження (посів калу на поживні середовища):

– нормальна мікрофлора: біфідумбактерії, лактобактерії, ентерококи, кишкова палочка;

– патогенна мікрофлора: сальмонела, гемолітичний стафілокок; дизентерійна палочка тощо.