2. Етіологія.

2.1. Порушення регуляторної функції ЦНС та вегетативної нервової системи.

2.2. Ендокринні розлади (недостатня кількість в крові тиреоїдних та статевих гормонів).

2.3. Наявність запальних процесів в органах малого тазу у жінок (аднексити тощо).

2.4. Патологія хребта (остеохондрози тощо).

2.5. Генетичні розлади (вроджена слабкість м’язів жовчного міхура).

2.6. Вторинні дискінезії жовчного міхура (наприклад, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, колітах).

3. Патогенез. Внаслідок порушення тонусу та скоротливості як жовчовивідних шляхів, так і жовчного міхура жовч не попадає в дванадцятипалу кишку і в цілому в кишечник, що приводить до порушення травлення.

4. Класифікація (за А.П. Пелещуком і співав., 1995).

I. За тонусом жовчного міхура та жовчовивідних шляхів:

1. гіпертонія;

2. гіпотонія.

II. За моторно-евакуаторною функцією (скоротливість):

1. гіперкінезія;

2. гіпокінезія.

III. За характером:

1. первинні;

2. вторинні.

Приклад формулювання діагнозу.

1. Дискінезія жовчовивідних шляхів (первинна): гіпертонія жовчного міхура та сфінктера Одді з гіперкінезією.

2. Дискінезія жовчовивідних шляхів з гіпотонією та гіпокінезією жовчного міхура та сфінктера Одді.

3. Хронічний некалькульозний холецистит легкого ступеня важкості, фаза ремісії з біліарною дискінезією за гіпотонічно-гіпокінетичним типом.

5. Клінічна картина.

Залежить від гіпо- або гіперкінезії жовчного міхура та жовчовивідних шляхів.

При гіперкінезії та гіпертонії жовчного міхура та жовчовивідних шляхів наступає спазм жовчного міхура та сповільнення або зупинка виділення жовчі у дванадцятипалу кишку.

Скарги хворого.

1. Біль в правому підребер’ї:

• короткочасний;

• приступоподібний;

• гострий;

• може іррадіювати в ліву руку, під лопатку, в область серця.

2. Диспепсичні явища: гіркий присмак в роті, метеоризм, нудота, іноді блювання, що не приносить полегшення хворому.

3. Психоемоційна лабільність: дратівливість, поганий сон, поганий настрій.

4. Об’єктивно: при пальпації біль в області жовчного міхура.

5. Температура тіла нормальна.

6. Лабораторні та інструментальні методи дослідження:

• загальний аналіз крові, біохімічні показники крові — в межах норми;

• рентген-графія жовчного міхура: спазмований жовчний міхур;

• УЗД: спазм жовчного міхура. Можуть бути розширені внутріпечінкові жовчні ходи внаслідок затримки жовчі.

• дуоденальне зондування:

• кількість жовчі в порції В зменшена (в нормі — 30–50 мл);

• подовження 2-ї фази жовчовиділення (перевищує 6 хвилин, при нормі — 3–6 хвилин), як наслідок спазма сфінктера Одді;

• після зондування болі в правому підребер’ї не зменшуються, а іноді і посилюються. Дуоденальне зондування не приносить полегшення хворому;

• аналіз жовчі без змін.

6. Лікування.

6.1 Дієта № 5.

6.2. Корекція способу життя: обмежити важкі фізичні навантаження.

6.3. Патогенетична та симптоматична терапія.

Препарати, що покращують жовчовиділення.

6.3.1. Холекінетики, що підвищують тонус та скоротливість жовчного міхура:

• берберін 5 мг 3 рази в день до їжі протягом 1 місяця;

• гепабене (дем’янка аптечна) по 1 капсулі 3 рази в день після їжі протягом 1 місяця;

• білобене 0,25 (екстракт дем’янки аптечної) по 1 таблетці 3 рази в день протягом 1 місяця.

6.3.2. М_1,2 - холіноблокатори:

• р–н платифіліну 0,2% — 1 мл 1–2 рази в день підшкірно;

• бускопан 10 мг по 1 драже 3 рази в день за 30 хвилин до їжі протягом 1 місяця.

6.3.3. М₁-холіноблокатор:

• гастроцепін 50 мг 2–3 рази в день протягом 1 місяця.

6.3.4. Міотропні спазмолітики:

• но-шпа 2% — 2 мл внутрішньом’язево або по 1 таблетці 3 рази в день;

• р–н папаверину 2% — 2 мл внутрішньом’язево.

6.3.5. Препарати рослинного походження:

• уролесан: флакон 100 мл. (склад: олія піхти 8,0 г, олія м’яти 2,0 г, рицинова олія 11,0 г, олія шишок хмелю 33,0 г, олія материнки 23,0 г). Призначають по 8–10 крапель на 1 грудку цукру перед їдою.

6.3.6. Препарати поєднаної дії — покращують утворення жовчі та її виділення:

а) рослинного походження:

• олиметін (олія аїру, м’яти, оливкова, очищена сірка) по 1 капсулі 3 рази в день після їжі.

б) синтетичні:

• мотіліум 10 мг по 1 таблетці 3 рази в день до їди протягом 1 місяця;

• церукал 10 мг по 1 таблетці 3 рази в день до їди протягом 1 місяця.

6.4. Купірування болю:

• р–н но-шпи 2–4 мл внутрішньом’язево;

• р–н спазмалгону 5 мл довенно.

6.6. Санаторно-курортне лікування: санаторій “Шаян” .