- •Isbn 978-966-2095-58-6 © Фатула м.І., 2013
- •Тема 7. Хвороби органів травлення
- •I. Основні гастро-ентерологічні симптоми і синдроми.
- •1. Назвіть основні гастро-ентерологічні симптоми і синдроми.
- •3. Охарактеризуйте симптом печії.
- •4. Що таке гикавка ?
- •5. Охарактеризуйте симптом відрижки.
- •6. Розшифруйте симптом нудоти.
- •7. Дайте характеристику болю у животі у хворих на захворювання органів травної системи.
- •9. Що таке діарея ?
- •10. Дайте характеристику, що таке тенезми.
- •11. Дайте характеристику запорам.
- •Внутрішньошлункова експрес pH-метрія
- •Внутрішньошлункова експрес pH-метрія
- •Внутрішньошлункова експрес pH-метрія
- •7. Назвіть переваги внутрішлункової (інтрагастральної) рН-метрії перед іншими методами визначеня шлункової секреції.
- •8. Що таке фіброгастроскопія ?
- •9. Назвіть діагностичні можливості фіброгастроскопії.
- •10. Назвіть основні показання до проведення рентненологічного обстеження шлунка та 12-ти палої кишки.
- •11. Назвіть методику проведення рентгенологічного обстеження шлунка та 12-ти палої кишки.
- •12. Які можливості дає проведення рентгенологічного обстеження шлунка та 12-ти палої кишки ?
- •13. Які зміни у шлунку та 12-ти палій кишці можна виявити за допомогою рентгеноскопії ?
- •14. Які недостатки (мінуси) рентгенологічного обстеження шлунково-кишкового тракта у хворого ?
- •15. Назвіть сучасні методи виявлення інфекції Helicobacter pylori.
- •16. Назвіть неінвазійні методи виявлення інфекції h. Pylori.
- •17. Назвіть інвазійні методи виявлення інфекції h. Pylori.
- •19. Назвіть основні лабораторні та інструментальні методи діагностики, які використовують для виявлення патології кишечника.
- •20. Охарактеризуйте зміни у крові та сечі при захворюваннях кишечника.
- •21. Які дослідження калу необхідно провести при захворюваннях кишечника.
- •22. Охарактеризуйте пальцьовий метод дослідження прямої кишки.
- •23. Дайте характеристику ректороманоскопічному методу дослідження кишечника.
- •24. Охарактеризуйте колоноскопію, як метод обстеження кишечника.
- •25. Рентгеноскопічний метод обстеження кишечника — його характеристика.
- •36. З якою метою проводять мікроскопію жовчі ?
- •37. З якою метою проводять посів жовчі ?
- •38. Які зміни спостерігаються при ультразвуковому дослідженні у хворих на хронічний холецистит?
- •II. Лабораторні та інструментальні мтоди дослідження шлунка та кишечника.
- •III. Методи дослідження секреторної функції шлунка
- •Оцінка кислотонейтралізуючої функції антрума
- •5. Рентгенологічне дослідження.
- •8. Ендоскопічні методи.
- •Тема 8. Хвороби шлунку та 12-палої кишки (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (герх), функціональна шлункова диспепсія, гастрити, дуоденіти).
- •II. Шлункова (функціональна) диспепсія як нозологічний діагноз
- •1. За клінічними особливостями.
- •Лабораторна та інструментальна діагностика.
- •Тема 9. Виразкова хвороба шлунка та 12-ти палої кишки
- •I. За локалізацією.
- •План обстеження неускладненої виразкової хвороби
- •Покази до стаціонарного чи амбулаторного лікування виразкової хвороби. А. Європейський протокол (згідно Маастріхтського конценсусу ііi перегляду, 2005 р.):
- •Тема 10. Хвороби тонкої та товстої кишки (ентерити, коліти).
- •I. За етіологією:
- •IV. За клінічними ознаками:
- •Тема 11. Хвороби біліарної системи та підшлункової залози (біліарна дисфункція, холецистити, панкреатити).
- •2. Етіологія.
- •5. Клінічна картина.
- •6. Лікування.
- •7. Література:
- •3. Етіологія.
- •6. Об’єктивно.
- •7. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференційний діагноз.
- •9. Ускладнення.
- •10. Лікування.
- •11. Диспансерний нагляд.
- •12. Прогноз
- •13. Рекомендована література
- •Визначення.
- •II. Поширеність.
- •III. Етіологія.
- •IV. Патогенез.
- •V. Класифікація (Лос-Анджелес, 1994; з’їзд терапевтів України, 1998)
- •VI. Приклади формулювання діагнозу
- •VIII. Лабораторні та інструментальні методи діагностики
- •IX. Інструментальні методи дослідження.
- •VI. Класифікація
- •Приклади формулювання діагнозу
- •VIII. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •XII. Хірургічне лікування.
- •XIII. Диспансеризація.
2. Етіологія.
2.1. Порушення регуляторної функції ЦНС та вегетативної нервової системи.
2.2. Ендокринні розлади (недостатня кількість в крові тиреоїдних та статевих гормонів).
2.3. Наявність запальних процесів в органах малого тазу у жінок (аднексити тощо).
2.4. Патологія хребта (остеохондрози тощо).
2.5. Генетичні розлади (вроджена слабкість м’язів жовчного міхура).
2.6. Вторинні дискінезії жовчного міхура (наприклад, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, колітах).
3. Патогенез. Внаслідок порушення тонусу та скоротливості як жовчовивідних шляхів, так і жовчного міхура жовч не попадає в дванадцятипалу кишку і в цілому в кишечник, що приводить до порушення травлення.
4. Класифікація (за А.П. Пелещуком і співав., 1995).
I. За тонусом жовчного міхура та жовчовивідних шляхів:
1. гіпертонія;
2. гіпотонія.
II. За моторно-евакуаторною функцією (скоротливість):
1. гіперкінезія;
2. гіпокінезія.
III. За характером:
1. первинні;
2. вторинні.
Приклад формулювання діагнозу.
1. Дискінезія жовчовивідних шляхів (первинна): гіпертонія жовчного міхура та сфінктера Одді з гіперкінезією.
2. Дискінезія жовчовивідних шляхів з гіпотонією та гіпокінезією жовчного міхура та сфінктера Одді.
3. Хронічний некалькульозний холецистит легкого ступеня важкості, фаза ремісії з біліарною дискінезією за гіпотонічно-гіпокінетичним типом.
5. Клінічна картина.
Залежить від гіпо- або гіперкінезії жовчного міхура та жовчовивідних шляхів.
При гіперкінезії та гіпертонії жовчного міхура та жовчовивідних шляхів наступає спазм жовчного міхура та сповільнення або зупинка виділення жовчі у дванадцятипалу кишку.
Скарги хворого.
1. Біль в правому підребер’ї:
• короткочасний;
• приступоподібний;
• гострий;
• може іррадіювати в ліву руку, під лопатку, в область серця.
2. Диспепсичні явища: гіркий присмак в роті, метеоризм, нудота, іноді блювання, що не приносить полегшення хворому.
3. Психоемоційна лабільність: дратівливість, поганий сон, поганий настрій.
4. Об’єктивно: при пальпації біль в області жовчного міхура.
5. Температура тіла нормальна.
6. Лабораторні та інструментальні методи дослідження:
• загальний аналіз крові, біохімічні показники крові — в межах норми;
• рентген-графія жовчного міхура: спазмований жовчний міхур;
• УЗД: спазм жовчного міхура. Можуть бути розширені внутріпечінкові жовчні ходи внаслідок затримки жовчі.
• дуоденальне зондування:
• кількість жовчі в порції В зменшена (в нормі — 30–50 мл);
• подовження 2-ї фази жовчовиділення (перевищує 6 хвилин, при нормі — 3–6 хвилин), як наслідок спазма сфінктера Одді;
• після зондування болі в правому підребер’ї не зменшуються, а іноді і посилюються. Дуоденальне зондування не приносить полегшення хворому;
• аналіз жовчі без змін.
6. Лікування.
6.1 Дієта № 5.
6.2. Корекція способу життя: обмежити важкі фізичні навантаження.
6.3. Патогенетична та симптоматична терапія.
Препарати, що покращують жовчовиділення.
6.3.1. Холекінетики, що підвищують тонус та скоротливість жовчного міхура:
• берберін 5 мг 3 рази в день до їжі протягом 1 місяця;
• гепабене (дем’янка аптечна) по 1 капсулі 3 рази в день після їжі протягом 1 місяця;
• білобене 0,25 (екстракт дем’янки аптечної) по 1 таблетці 3 рази в день протягом 1 місяця.
6.3.2. М1,2 - холіноблокатори:
• р–н платифіліну 0,2% — 1 мл 1–2 рази в день підшкірно;
• бускопан 10 мг по 1 драже 3 рази в день за 30 хвилин до їжі протягом 1 місяця.
6.3.3. М1-холіноблокатор:
• гастроцепін 50 мг 2–3 рази в день протягом 1 місяця.
6.3.4. Міотропні спазмолітики:
• но-шпа 2% — 2 мл внутрішньом’язево або по 1 таблетці 3 рази в день;
• р–н папаверину 2% — 2 мл внутрішньом’язево.
6.3.5. Препарати рослинного походження:
• уролесан: флакон 100 мл. (склад: олія піхти 8,0 г, олія м’яти 2,0 г, рицинова олія 11,0 г, олія шишок хмелю 33,0 г, олія материнки 23,0 г). Призначають по 8–10 крапель на 1 грудку цукру перед їдою.
6.3.6. Препарати поєднаної дії — покращують утворення жовчі та її виділення:
а) рослинного походження:
• олиметін (олія аїру, м’яти, оливкова, очищена сірка) по 1 капсулі 3 рази в день після їжі.
б) синтетичні:
• мотіліум 10 мг по 1 таблетці 3 рази в день до їди протягом 1 місяця;
• церукал 10 мг по 1 таблетці 3 рази в день до їди протягом 1 місяця.
6.4. Купірування болю:
• р–н но-шпи 2–4 мл внутрішньом’язево;
• р–н спазмалгону 5 мл довенно.
6.6. Санаторно-курортне лікування: санаторій “Шаян” .
