- •Isbn 978-966-2095-58-6 © Фатула м.І., 2013
- •Тема 7. Хвороби органів травлення
- •I. Основні гастро-ентерологічні симптоми і синдроми.
- •1. Назвіть основні гастро-ентерологічні симптоми і синдроми.
- •3. Охарактеризуйте симптом печії.
- •4. Що таке гикавка ?
- •5. Охарактеризуйте симптом відрижки.
- •6. Розшифруйте симптом нудоти.
- •7. Дайте характеристику болю у животі у хворих на захворювання органів травної системи.
- •9. Що таке діарея ?
- •10. Дайте характеристику, що таке тенезми.
- •11. Дайте характеристику запорам.
- •Внутрішньошлункова експрес pH-метрія
- •Внутрішньошлункова експрес pH-метрія
- •Внутрішньошлункова експрес pH-метрія
- •7. Назвіть переваги внутрішлункової (інтрагастральної) рН-метрії перед іншими методами визначеня шлункової секреції.
- •8. Що таке фіброгастроскопія ?
- •9. Назвіть діагностичні можливості фіброгастроскопії.
- •10. Назвіть основні показання до проведення рентненологічного обстеження шлунка та 12-ти палої кишки.
- •11. Назвіть методику проведення рентгенологічного обстеження шлунка та 12-ти палої кишки.
- •12. Які можливості дає проведення рентгенологічного обстеження шлунка та 12-ти палої кишки ?
- •13. Які зміни у шлунку та 12-ти палій кишці можна виявити за допомогою рентгеноскопії ?
- •14. Які недостатки (мінуси) рентгенологічного обстеження шлунково-кишкового тракта у хворого ?
- •15. Назвіть сучасні методи виявлення інфекції Helicobacter pylori.
- •16. Назвіть неінвазійні методи виявлення інфекції h. Pylori.
- •17. Назвіть інвазійні методи виявлення інфекції h. Pylori.
- •19. Назвіть основні лабораторні та інструментальні методи діагностики, які використовують для виявлення патології кишечника.
- •20. Охарактеризуйте зміни у крові та сечі при захворюваннях кишечника.
- •21. Які дослідження калу необхідно провести при захворюваннях кишечника.
- •22. Охарактеризуйте пальцьовий метод дослідження прямої кишки.
- •23. Дайте характеристику ректороманоскопічному методу дослідження кишечника.
- •24. Охарактеризуйте колоноскопію, як метод обстеження кишечника.
- •25. Рентгеноскопічний метод обстеження кишечника — його характеристика.
- •36. З якою метою проводять мікроскопію жовчі ?
- •37. З якою метою проводять посів жовчі ?
- •38. Які зміни спостерігаються при ультразвуковому дослідженні у хворих на хронічний холецистит?
- •II. Лабораторні та інструментальні мтоди дослідження шлунка та кишечника.
- •III. Методи дослідження секреторної функції шлунка
- •Оцінка кислотонейтралізуючої функції антрума
- •5. Рентгенологічне дослідження.
- •8. Ендоскопічні методи.
- •Тема 8. Хвороби шлунку та 12-палої кишки (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (герх), функціональна шлункова диспепсія, гастрити, дуоденіти).
- •II. Шлункова (функціональна) диспепсія як нозологічний діагноз
- •1. За клінічними особливостями.
- •Лабораторна та інструментальна діагностика.
- •Тема 9. Виразкова хвороба шлунка та 12-ти палої кишки
- •I. За локалізацією.
- •План обстеження неускладненої виразкової хвороби
- •Покази до стаціонарного чи амбулаторного лікування виразкової хвороби. А. Європейський протокол (згідно Маастріхтського конценсусу ііi перегляду, 2005 р.):
- •Тема 10. Хвороби тонкої та товстої кишки (ентерити, коліти).
- •I. За етіологією:
- •IV. За клінічними ознаками:
- •Тема 11. Хвороби біліарної системи та підшлункової залози (біліарна дисфункція, холецистити, панкреатити).
- •2. Етіологія.
- •5. Клінічна картина.
- •6. Лікування.
- •7. Література:
- •3. Етіологія.
- •6. Об’єктивно.
- •7. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференційний діагноз.
- •9. Ускладнення.
- •10. Лікування.
- •11. Диспансерний нагляд.
- •12. Прогноз
- •13. Рекомендована література
- •Визначення.
- •II. Поширеність.
- •III. Етіологія.
- •IV. Патогенез.
- •V. Класифікація (Лос-Анджелес, 1994; з’їзд терапевтів України, 1998)
- •VI. Приклади формулювання діагнозу
- •VIII. Лабораторні та інструментальні методи діагностики
- •IX. Інструментальні методи дослідження.
- •VI. Класифікація
- •Приклади формулювання діагнозу
- •VIII. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •XII. Хірургічне лікування.
- •XIII. Диспансеризація.
6. Розшифруйте симптом нудоти.
Нудота — неприємне відчуття у епігастральній області, яке найчастіше супроводжується слабкістю, запомороченням, блідністю шкірних покровів, слинотечею.
Нудота нерідко передує блюванню.
Блювота виникає унаслідок подразнення інтеррецепторів внутрішніх органів, таких як шлунок, жовчний міхур, печінка, підшлункова залоза.
7. Дайте характеристику болю у животі у хворих на захворювання органів травної системи.
Біль у животі — кардинальний і найчастіший симптом багатьох захворювань органів черевної порожнини.
Прийнято розрізняти три типи болю у животі: вісцеральний, соматичний і відображений.
Вісцеральний біль виникає при подразненні вісцеральної очеревини. Ця біль найчастіше буває дифузною, з’являється приблизно у середній частині живота і супроводжується нудотою і блювотою, потовиділенням, блідністю шкірних покровів. Спроби хворого зменшити біль зміною положеня тіла є марними.
Больові імпульси, що виникють у внутрішніх органах при їх ішемії, перерозтягненні, посиленій перистальтиці кишки у разі повної закупорки її просвіту, поширюються по волокнам вегетативної нервової системи.
Соматичний біль викликається подразненням парієтальної очеревини, вирізняється великою інтенсивністю, чітко локалізований у певній точці, посилюється при кашлі, рухах (наприклад, при гострому апендициті).
Відображений біль, вперше описаний Г.А. Захар’їним і М. Гедом. Захворювання певного органа черевної порожнини має свої ”чутливі зони“ на шкірних покровах тіла.
8. Дайте характеристику метеоризму.
Метеоризм — підвищене утворення і скупчення газів у кишечнику.
Через травний тракт здорових людей щодоби проходить згачна кількість газів і це сприймається як нормальний природний процес. При нормальних умовах у людини утворюється близько 500 мм2 газів — двоокиси вуглицю, водню і метану. Здуття живота є частим явищем у клінічній практиці і може бути початковим симптомом системного захворювання органів травлення.
Основними чинниками, що спричиняють метеоризму є: аерофагія, вживання великої кількості вуглеводів, що дають ферментацію (капуста, боби та ін.), порушення всмоктування газів при їх нормальному утворенні (при цирозі печінки, хронічному панкреатиті, мальабсорбції та ін.), часткова або повна кишкова непрохідність.
9. Що таке діарея ?
Діарея — це ненормально прискорене спорожнення кишечника (частіше 4 разів на добу) із зміною характеру випорожнень (від кашкоподібного до водянистого).
Критеріями діареї є стійке підвищення вмісту рідини у фекаліях від 60 до 90%.
З практичної точки зору виділяють гостру діарею, що триває 7–10 днів, затяжну — від 2 до 11 тижнів і хронічну — три місяці і більше.
Гостро виникла діарея є наслідком гострих кишкових інфекцій (вірусних, бактеріальних), дієтичних погрішностей, харчової алергії, вживання деяких медикаментів.
Хронічна діарея буває органічного походження (органічні захворювання шлунка, кишечника, підшлункової залози, ендокринної патології та ін.) та функціонального характера (синдром подражненої кишки).
