Тема 9. Виразкова хвороба шлунка та 12-ти палої кишки

Визначення. Виразкова хвороба ( ВХ) — це складний патологічний процес, переважно інфекційно- залежний, що проявляється запаленням слизової оболонки гастродуоденальної зони з формуванням локального пошкодження у вигляді виразки (виразок) як відповіді на порушення ендогенного балансу факторів “агресії” та “захисту”.

Відповідно, пептична (інфекційно-залежна, Нр- позитивна) виразка — це запально-виразкове ураження шлунку і/або 12-палої кишки, викликане цитотоксичними штамами Helicobacter pylori.

Виразкова хвороба може протікати:

• гостро і повністю виліковуватися (при адекватній терапії і відсутності несприятливих факторів);

• як хронічний рецидивуючий процес (при неадекватній первинній терапії, наявності несприятливих факторів).

Етіологія і патогенез виразкової хвороби

Основним етіологічним фактором виразкової хвороби (пептичної виразки) на даний час вважається інфікування слизової оболонки шлунка цитотоксичними штамами НеІісоbасІеr руlоrі.

За даними міжнародних контрольованих досліджень, НеІісоbасІеr руlоrі є причиною 95 % дуоденальних виразок та 65-70% виразок шлунку.

Інші можливі етіологічні (ульцерогенні) фактори:

• медикаменти (НСПП, глкокортикоїди тощо), інші токсичні агенти;

• ендокринні захворювання (синдром Золлінгера-Еллісона, тиреотоксикоз, гіперпаратиреоз);

• виражені стреси ( у т.ч. локальна гостра гіпоксія — при інфаркті міокарда, інсульті, гострому панкреатиті);

• локальна хронічна гіпоксія (при цирозах – гепатогенні виразки, при ХОЗЛ, атеросклерозі)

• інші захворювання (з реакцією лімфоїдної тканини та системними і місцевими імунними порушеннями ): саркоїдоз, хвороба Крона, лімфома та ін.

Схильність до утворення виразок, як правило, генетично обумовлена і може проявитись з бігом часу під впливом провокуючих факторів.

Маркери спадкової схильності:

1) 0(1) група крові за системою АВО;

2) природжений дефіцит альфа-1-антитрипсину і альфа-2-макро-глобуліну, що забезпечують захист слизових оболонок від ушкодження травни­ми ферментами та стимулюють фізіологічну регенерацію;

3) збільшення маси парієтальних клітин шлунка, що викликає значне підвищення кислотоутворення, гіперреактивність секреторного апарату шлунка;

4) підвищення вмісту в крові фракції пепсиногена-1;

5) зниження рівня секреторного імуноглобуліну А;

6) порушення обміну глюкозаміногліканів, що входять до складу шлункового й дуоденального слизу — основних хімічних протекторів слизової оболонки шлунка й дванадцятипалої кишки;

7) наявність антигенів системи гістосумісності НLА — В5, В14, В15;

8) конституційні особливості психоемоційної сфери — належність до неврівноваженого типу вищої нервової діяльності із схильністю до вегетативних порушень з поганою переносимістю сильних подразнень.

Провокуючі фактори:

1. психоемоційний стрес, хронічне перенапруження нервової системи;

2. шкідливі звички — куріння, алкоголізм;

3. прийом НСПП та деяких інших ліків;

4. аліментарні фактори — систематичне порушення стереотипу харчування — нерегулярний прийом їжі, переїдання, їжа всухом'ятку, похапцем;

4. декомпенсація (поява) ряду супутніх захворювань;

5. несприятливі метеорологічні чинники тощо.

За сучасними уявленнями механізм виразкоутворення як у шлунку, так і в дванадцятипалій кишці (ДК) зводиться до порушення взаємодії між чинниками агресії і захисту слизової оболонки гастродуоденальної зони.

Місцеві фактори агресії.

• Наявність активного (колонізованого) гелікобактеріозу

• Гіперацидність і пов’язані з нею порушення (збільшення маси секреторних клітин шлунка і продукування HCL, пепсину, “закислення” цибулини 12-ти палої кишки.

• Моторно-евакуаторні порушення (затримка або прискорення евакуації вмісту шлунка в 12-п.кишку, патологічний дуодено-гастраль-ний рефлюкс.

• Патологічна дія деяних медикаментів (нестероїдних протизапальних препаратів та ін.).

Місцеві фактори захисту.

• Достатнє утворення слизу та його компонентів.

• Достаннє продукування бікарбонатів.

• Збережене кровопостачання слизової оболонки.

• Адекватний місцевий імунний захист.

• Адекватна регенерація епітелію.

• Пов’язана з вказаними вище моментами достатня резистентність слизової оболонки до дії пошкоджувальних факторів.

Клінічна класифікація виразкової хвороби.