- •Isbn 978-966-2095-58-6 © Фатула м.І., 2013
- •Тема 7. Хвороби органів травлення
- •I. Основні гастро-ентерологічні симптоми і синдроми.
- •1. Назвіть основні гастро-ентерологічні симптоми і синдроми.
- •3. Охарактеризуйте симптом печії.
- •4. Що таке гикавка ?
- •5. Охарактеризуйте симптом відрижки.
- •6. Розшифруйте симптом нудоти.
- •7. Дайте характеристику болю у животі у хворих на захворювання органів травної системи.
- •9. Що таке діарея ?
- •10. Дайте характеристику, що таке тенезми.
- •11. Дайте характеристику запорам.
- •Внутрішньошлункова експрес pH-метрія
- •Внутрішньошлункова експрес pH-метрія
- •Внутрішньошлункова експрес pH-метрія
- •7. Назвіть переваги внутрішлункової (інтрагастральної) рН-метрії перед іншими методами визначеня шлункової секреції.
- •8. Що таке фіброгастроскопія ?
- •9. Назвіть діагностичні можливості фіброгастроскопії.
- •10. Назвіть основні показання до проведення рентненологічного обстеження шлунка та 12-ти палої кишки.
- •11. Назвіть методику проведення рентгенологічного обстеження шлунка та 12-ти палої кишки.
- •12. Які можливості дає проведення рентгенологічного обстеження шлунка та 12-ти палої кишки ?
- •13. Які зміни у шлунку та 12-ти палій кишці можна виявити за допомогою рентгеноскопії ?
- •14. Які недостатки (мінуси) рентгенологічного обстеження шлунково-кишкового тракта у хворого ?
- •15. Назвіть сучасні методи виявлення інфекції Helicobacter pylori.
- •16. Назвіть неінвазійні методи виявлення інфекції h. Pylori.
- •17. Назвіть інвазійні методи виявлення інфекції h. Pylori.
- •19. Назвіть основні лабораторні та інструментальні методи діагностики, які використовують для виявлення патології кишечника.
- •20. Охарактеризуйте зміни у крові та сечі при захворюваннях кишечника.
- •21. Які дослідження калу необхідно провести при захворюваннях кишечника.
- •22. Охарактеризуйте пальцьовий метод дослідження прямої кишки.
- •23. Дайте характеристику ректороманоскопічному методу дослідження кишечника.
- •24. Охарактеризуйте колоноскопію, як метод обстеження кишечника.
- •25. Рентгеноскопічний метод обстеження кишечника — його характеристика.
- •36. З якою метою проводять мікроскопію жовчі ?
- •37. З якою метою проводять посів жовчі ?
- •38. Які зміни спостерігаються при ультразвуковому дослідженні у хворих на хронічний холецистит?
- •II. Лабораторні та інструментальні мтоди дослідження шлунка та кишечника.
- •III. Методи дослідження секреторної функції шлунка
- •Оцінка кислотонейтралізуючої функції антрума
- •5. Рентгенологічне дослідження.
- •8. Ендоскопічні методи.
- •Тема 8. Хвороби шлунку та 12-палої кишки (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (герх), функціональна шлункова диспепсія, гастрити, дуоденіти).
- •II. Шлункова (функціональна) диспепсія як нозологічний діагноз
- •1. За клінічними особливостями.
- •Лабораторна та інструментальна діагностика.
- •Тема 9. Виразкова хвороба шлунка та 12-ти палої кишки
- •I. За локалізацією.
- •План обстеження неускладненої виразкової хвороби
- •Покази до стаціонарного чи амбулаторного лікування виразкової хвороби. А. Європейський протокол (згідно Маастріхтського конценсусу ііi перегляду, 2005 р.):
- •Тема 10. Хвороби тонкої та товстої кишки (ентерити, коліти).
- •I. За етіологією:
- •IV. За клінічними ознаками:
- •Тема 11. Хвороби біліарної системи та підшлункової залози (біліарна дисфункція, холецистити, панкреатити).
- •2. Етіологія.
- •5. Клінічна картина.
- •6. Лікування.
- •7. Література:
- •3. Етіологія.
- •6. Об’єктивно.
- •7. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференційний діагноз.
- •9. Ускладнення.
- •10. Лікування.
- •11. Диспансерний нагляд.
- •12. Прогноз
- •13. Рекомендована література
- •Визначення.
- •II. Поширеність.
- •III. Етіологія.
- •IV. Патогенез.
- •V. Класифікація (Лос-Анджелес, 1994; з’їзд терапевтів України, 1998)
- •VI. Приклади формулювання діагнозу
- •VIII. Лабораторні та інструментальні методи діагностики
- •IX. Інструментальні методи дослідження.
- •VI. Класифікація
- •Приклади формулювання діагнозу
- •VIII. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •XII. Хірургічне лікування.
- •XIII. Диспансеризація.
Тема 9. Виразкова хвороба шлунка та 12-ти палої кишки
Визначення. Виразкова хвороба ( ВХ) — це складний патологічний процес, переважно інфекційно- залежний, що проявляється запаленням слизової оболонки гастродуоденальної зони з формуванням локального пошкодження у вигляді виразки (виразок) як відповіді на порушення ендогенного балансу факторів “агресії” та “захисту”.
Відповідно, пептична (інфекційно-залежна, Нр- позитивна) виразка — це запально-виразкове ураження шлунку і/або 12-палої кишки, викликане цитотоксичними штамами Helicobacter pylori.
Виразкова хвороба може протікати:
• гостро і повністю виліковуватися (при адекватній терапії і відсутності несприятливих факторів);
• як хронічний рецидивуючий процес (при неадекватній первинній терапії, наявності несприятливих факторів).
Етіологія і патогенез виразкової хвороби
Основним етіологічним фактором виразкової хвороби (пептичної виразки) на даний час вважається інфікування слизової оболонки шлунка цитотоксичними штамами НеІісоbасІеr руlоrі.
За даними міжнародних контрольованих досліджень, НеІісоbасІеr руlоrі є причиною 95 % дуоденальних виразок та 65-70% виразок шлунку.
Інші можливі етіологічні (ульцерогенні) фактори:
медикаменти (НСПП, глкокортикоїди тощо), інші токсичні агенти;
ендокринні захворювання (синдром Золлінгера-Еллісона, тиреотоксикоз, гіперпаратиреоз);
виражені стреси ( у т.ч. локальна гостра гіпоксія — при інфаркті міокарда, інсульті, гострому панкреатиті);
локальна хронічна гіпоксія (при цирозах – гепатогенні виразки, при ХОЗЛ, атеросклерозі)
інші захворювання (з реакцією лімфоїдної тканини та системними і місцевими імунними порушеннями ): саркоїдоз, хвороба Крона, лімфома та ін.
Схильність до утворення виразок, як правило, генетично обумовлена і може проявитись з бігом часу під впливом провокуючих факторів.
Маркери спадкової схильності:
1) 0(1) група крові за системою АВО;
2) природжений дефіцит альфа-1-антитрипсину і альфа-2-макро-глобуліну, що забезпечують захист слизових оболонок від ушкодження травними ферментами та стимулюють фізіологічну регенерацію;
3) збільшення маси парієтальних клітин шлунка, що викликає значне підвищення кислотоутворення, гіперреактивність секреторного апарату шлунка;
4) підвищення вмісту в крові фракції пепсиногена-1;
5) зниження рівня секреторного імуноглобуліну А;
6) порушення обміну глюкозаміногліканів, що входять до складу шлункового й дуоденального слизу — основних хімічних протекторів слизової оболонки шлунка й дванадцятипалої кишки;
7) наявність антигенів системи гістосумісності НLА — В5, В14, В15;
8) конституційні особливості психоемоційної сфери — належність до неврівноваженого типу вищої нервової діяльності із схильністю до вегетативних порушень з поганою переносимістю сильних подразнень.
Провокуючі фактори:
1. психоемоційний стрес, хронічне перенапруження нервової системи;
2. шкідливі звички — куріння, алкоголізм;
3. прийом НСПП та деяких інших ліків;
4. аліментарні фактори — систематичне порушення стереотипу харчування — нерегулярний прийом їжі, переїдання, їжа всухом'ятку, похапцем;
4. декомпенсація (поява) ряду супутніх захворювань;
5. несприятливі метеорологічні чинники тощо.
За сучасними уявленнями механізм виразкоутворення як у шлунку, так і в дванадцятипалій кишці (ДК) зводиться до порушення взаємодії між чинниками агресії і захисту слизової оболонки гастродуоденальної зони.
Місцеві фактори агресії.
Наявність активного (колонізованого) гелікобактеріозу
Гіперацидність і пов’язані з нею порушення (збільшення маси секреторних клітин шлунка і продукування HCL, пепсину, “закислення” цибулини 12-ти палої кишки.
Моторно-евакуаторні порушення (затримка або прискорення евакуації вмісту шлунка в 12-п.кишку, патологічний дуодено-гастраль-ний рефлюкс.
Патологічна дія деяних медикаментів (нестероїдних протизапальних препаратів та ін.).
Місцеві фактори захисту.
Достатнє утворення слизу та його компонентів.
Достаннє продукування бікарбонатів.
Збережене кровопостачання слизової оболонки.
Адекватний місцевий імунний захист.
Адекватна регенерація епітелію.
Пов’язана з вказаними вище моментами достатня резистентність слизової оболонки до дії пошкоджувальних факторів.
Клінічна класифікація виразкової хвороби.
