- •Isbn 978-966-2095-58-6 © Фатула м.І., 2013
- •Тема 7. Хвороби органів травлення
- •I. Основні гастро-ентерологічні симптоми і синдроми.
- •1. Назвіть основні гастро-ентерологічні симптоми і синдроми.
- •3. Охарактеризуйте симптом печії.
- •4. Що таке гикавка ?
- •5. Охарактеризуйте симптом відрижки.
- •6. Розшифруйте симптом нудоти.
- •7. Дайте характеристику болю у животі у хворих на захворювання органів травної системи.
- •9. Що таке діарея ?
- •10. Дайте характеристику, що таке тенезми.
- •11. Дайте характеристику запорам.
- •Внутрішньошлункова експрес pH-метрія
- •Внутрішньошлункова експрес pH-метрія
- •Внутрішньошлункова експрес pH-метрія
- •7. Назвіть переваги внутрішлункової (інтрагастральної) рН-метрії перед іншими методами визначеня шлункової секреції.
- •8. Що таке фіброгастроскопія ?
- •9. Назвіть діагностичні можливості фіброгастроскопії.
- •10. Назвіть основні показання до проведення рентненологічного обстеження шлунка та 12-ти палої кишки.
- •11. Назвіть методику проведення рентгенологічного обстеження шлунка та 12-ти палої кишки.
- •12. Які можливості дає проведення рентгенологічного обстеження шлунка та 12-ти палої кишки ?
- •13. Які зміни у шлунку та 12-ти палій кишці можна виявити за допомогою рентгеноскопії ?
- •14. Які недостатки (мінуси) рентгенологічного обстеження шлунково-кишкового тракта у хворого ?
- •15. Назвіть сучасні методи виявлення інфекції Helicobacter pylori.
- •16. Назвіть неінвазійні методи виявлення інфекції h. Pylori.
- •17. Назвіть інвазійні методи виявлення інфекції h. Pylori.
- •19. Назвіть основні лабораторні та інструментальні методи діагностики, які використовують для виявлення патології кишечника.
- •20. Охарактеризуйте зміни у крові та сечі при захворюваннях кишечника.
- •21. Які дослідження калу необхідно провести при захворюваннях кишечника.
- •22. Охарактеризуйте пальцьовий метод дослідження прямої кишки.
- •23. Дайте характеристику ректороманоскопічному методу дослідження кишечника.
- •24. Охарактеризуйте колоноскопію, як метод обстеження кишечника.
- •25. Рентгеноскопічний метод обстеження кишечника — його характеристика.
- •36. З якою метою проводять мікроскопію жовчі ?
- •37. З якою метою проводять посів жовчі ?
- •38. Які зміни спостерігаються при ультразвуковому дослідженні у хворих на хронічний холецистит?
- •II. Лабораторні та інструментальні мтоди дослідження шлунка та кишечника.
- •III. Методи дослідження секреторної функції шлунка
- •Оцінка кислотонейтралізуючої функції антрума
- •5. Рентгенологічне дослідження.
- •8. Ендоскопічні методи.
- •Тема 8. Хвороби шлунку та 12-палої кишки (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (герх), функціональна шлункова диспепсія, гастрити, дуоденіти).
- •II. Шлункова (функціональна) диспепсія як нозологічний діагноз
- •1. За клінічними особливостями.
- •Лабораторна та інструментальна діагностика.
- •Тема 9. Виразкова хвороба шлунка та 12-ти палої кишки
- •I. За локалізацією.
- •План обстеження неускладненої виразкової хвороби
- •Покази до стаціонарного чи амбулаторного лікування виразкової хвороби. А. Європейський протокол (згідно Маастріхтського конценсусу ііi перегляду, 2005 р.):
- •Тема 10. Хвороби тонкої та товстої кишки (ентерити, коліти).
- •I. За етіологією:
- •IV. За клінічними ознаками:
- •Тема 11. Хвороби біліарної системи та підшлункової залози (біліарна дисфункція, холецистити, панкреатити).
- •2. Етіологія.
- •5. Клінічна картина.
- •6. Лікування.
- •7. Література:
- •3. Етіологія.
- •6. Об’єктивно.
- •7. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференційний діагноз.
- •9. Ускладнення.
- •10. Лікування.
- •11. Диспансерний нагляд.
- •12. Прогноз
- •13. Рекомендована література
- •Визначення.
- •II. Поширеність.
- •III. Етіологія.
- •IV. Патогенез.
- •V. Класифікація (Лос-Анджелес, 1994; з’їзд терапевтів України, 1998)
- •VI. Приклади формулювання діагнозу
- •VIII. Лабораторні та інструментальні методи діагностики
- •IX. Інструментальні методи дослідження.
- •VI. Класифікація
- •Приклади формулювання діагнозу
- •VIII. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •XII. Хірургічне лікування.
- •XIII. Диспансеризація.
Оцінка кислотонейтралізуючої функції антрума
Різниця pH corpus -antrum |
Кислотонейтралізуюча функція |
у 2 рази і більше (1: ³2) |
Збережена (компенсований стан) |
<2 р., але > 1 р. ( між 1: 1 та 1:2) |
Знижена (субкомпенсований стан) |
практично відсутня (1:1) |
Різко знижена (декомпенсований стан) |
Переваги інтрагастральної pH-метрії:
Дозволяє оцінити - кислотність у різних відділах шлунку одночасно також у стравоході та іноді в 12-палій кишці.
Дає більш диференційовану оцінку так званої “анацидності”, даючи певні цифри pH, а не О ммоль/л.
Можна виявити рефлюкс — явища, особливо гастроезофагеальний рефлюкс.
Дозволяє оцінити кислотонейралізуючу функцію антрального відділу, а також оцінити так званий “лужний час” для даного пацієнта при застосуванні конкретного антациду.
4. Методи виявлення Helicobacter pylori.
4.1. Прямі методи (біопсійний матеріал).
Біохімічний ( CLO- тест) на виявлення уреази є високочутливим та специфічним (96–99 %). Оснований на визначенні уреазної активності біоптату слизової оболонки шлунка з допомогою спеціального готового реактива-HP — виділяє велику кількість уреази.
Гідроліз сечовини під впливом хелікобактерної уреази веде до рН середовища і змінює забарвлення на протязі від 5-20 хв. до 24 год. Поява малинового забарвлення на протязі 1 год. свідчить про значне інфікування слизової оболонки Hр (+++), на протязі 2 год (++) — помірної, до кінця доби (+) — незначне. Якщо результат настає пізніше — результат вважають від'ємним.
На практиці використовують декілька різновидностей СLO-тесту.
Гістологічний метод визначення HP полягає в обробці біоптатів спеціальними барвниками (за Грамом, Гімзою-Романовським, акридиновим оранжевим, срібловміщуючими барвниками), при цьому інші бактерії також забарвлюються. HP ідентифікують за характерною зігнутою формою та тісним зв'язком із поверхнею слизової оболонки шлунка.
Культивування HP на спеціальних середовищах.
Матеріал — біоптат слизової шлунку або 12-палої кишки. Посів проводиться на спеціальні середовища (кров'яні), на яких хелікобактер на 3-5 добу формує дрібні круглі, гладкі, прозорі колонії діаметром 1-3 мм.
Молекулярні методи.
1) за допомогою полімеразної ланцюгової реакції, що володіє 100 % специфічністю швидко визначають HP;
2) за допомогою методу молекулярного типування. Визначає характер ураження в межах однієї сім'ї.
Крім того, в останні роки появились відомості, що за допомогою молекулярного типування можна встановити резистентність до макролідів (еритроміцину, кларитроміцину).
4.2. Непрямі методи (без біопсії).
Серологічний метод.
Як імунна відповідь, в сироватці інфікованих появляються антитіла класів JgG та JgA. Серологічне визначення протихелікобактерних антитіл в сироватці крові є найбільш простим, найменш дешевший і найбільш доступний для первинного скрінінга. Недолік — не варто застосовувати для контролю після ерадикації HP, тому що рівень антитіл залишається ще довго позитивним (своєрідний “серологічний рубець"). Антитіла також визначають у слині (менш точний метод).
Дихальний тест з сечовиною.
Принцип методу в тому, що після перорального прийому розчину сечовини, міченою С13 або С14, уреазa Hр метаболізує мічену сечовину і звільняє мічений вуглекислий газ, який визначають у видихаючому повітрі через 30 хвилин.
Виділяють два різновиди цього тесту: застосування радіоактивного С14 і нерадіоактивного С13.
Імунокопрологічний метод — виявлення антигену Нр в стільці.
Дихальний та імунокопрологічний методи діагностики є стандартами контролю за якістю лікування активного гелікобактеріозу без застосування ендоскопії та біопсії.
