3. Робота вихователя - театр одного актора

Виховний процес - це творчість, яка проявляється і в мистецтві аналізу педагогічних ситуацій, і в успішній взаємодії з дітьми. Творчий задум вихователь реалізує через свою особистість. Інакше кажучи особистість творця і інструмент творчості в педагогіці співпадають. Велику роль відіграє самовираження вихователя. У цьому розрізі діяльність вихователя близька художньо-творчій діяльності актора. У театральній творчості і педагогічному впливові багато спільного, особливо в емоційно-комунікативній сфері.

Спільні процесуальні характеристики педагогічної і акторської діяльності

1. Процес театральної і педагогічної творчості здійснюється в обстановці публічного виступу, де діти (глядачі) активні учасники цього процесу.

2. Театральна і педагогічна творчість перетворюють об’єкт впливу на суб’єкт, без активної участі якого сам творчий акт неможливий.

3. В основі акторської і педагогічної творчості лежить творчість у відведений для цього час, що вимагає від творця оперативності в керівництві своїм організмом, створенні робочого самопочуття.

4. Результати театральної і педагогічної творчості динамічні, розвиваються, змінюються, тобто являють собою процес.

5. Театральна і педагогічна творчість мають колективний характер.

А в чому ж суттєва відмінність роботи педагога, вихователя?

Вихователь розробляє драматургію педагогічної дії, визначає зони її розвитку, створює план виховних впливів, який передбачає режисерське бачення того чи іншого виховного сюжету. І нарешті саме педагог виступає як активний „транслятор” виховних ідей і установок.

Але треба пам’ятати, що сходні елементи глибоко специфічні і саме тому, що ці творчі процеси за своєю структурою і функціями далеко не тотожні. А.С.Макаренко говорив: „Якщо ми ідемо в театр і любуємося акторами, які грають прекрасно, то там - це гра, наша естетична насолода, а тут вихованець має перед собою такий же живий організм, але не граючий, а виховуючий”.