- •Самостійна робота 1
 - •Самостійна робота 2
 - •Самостійна робота 3
 - •Самостійна робота 4
 - •Самостійна робота 5
 - •Домішкова провідність напівпровідників
 - •Самостійна робота 6
 - •1. Класифікація провідникових матеріалів (пм)
 - •Самостійна робота 7
 - •Самостійна робота 8
 - •Самостійна робота 9
 - •Електричні напівпровідникові переходи.
 - •Електронно-дірковий перехід.
 - •2. Утворення електронно-діркового переходу
 - •Самостійна робота 10
 - •Самостійна робота 11
 - •Електронний - дірковий перехід без зовнішньої дії
 - •Самостійна робота 12
 - •Самостійна робота 13
 - •Поняття інформаційної технології
 - •Самостійна робота 14
 - •Термокомпресорне зварювання
 - •Самостійна робота 15
 - •Самостійна робота 16
 - •Самостійна робота 17
 - •Самостійна робота 18
 - •1.1 Підкладки інтегральних схем
 - •1.2 Елементи іс
 - •Самостійна робота 19
 - •Самостійна робота 20
 - •Самостійна робота 21
 - •Самостійна робота 22
 - •Статичні вольтамперні характеристики біполярного транзистора.
 - •Самостійна робота 23
 - •Самостійна робота 24
 - •Самостійна робота 25
 - •Параметры
 - •Самостійна робота 26 Напівпровідникові діоди
 - •Самостійна робота 27 Види генераторів
 - •Самостійні 2частина
 - •Самостійна робота №1 Сиcтема числення
 - •Самостійна робота №2,3 Закони булевої алгебри
 - •Самостійна робота №4 Феромагнітні матеріали
 - •Самостійна робота №5 Магнітні підсилювачі
 - •Самостійна робота №6 Магнітні трансформатори
 - •Самостоятельная робота №7 Послідовні логічні схеми
 - •Самостійна робота №8 Дешифратори й індикатори
 - •Самостійна робота №9 Системи керування імпульсних перетворювачів
 - •Самостиійна робота №10 Поверхневі явища напівпровідника Дослідження схем за допомогою пакету Micro-Cap поверхневі явища в напівпровідниках
 - •Дослідження схем за допомогою пакету Micro-Cap
 - •Самостійна робота №11 Запам'ятовувальні пристрої
 - •Самостійна робота № 12 Пристрої збереження та передачі
 - •Самостійна робота №13 Архітектура пеом. Принцип мікропроцесорного керування
 - •Самостійна робота №14 Мультивібратори
 - •Самостійна робота № 15
 - •Самостійна робота № 16
 - •Самостійна робота № 17
 - •Програма на мові Ассемблера
 - •Самостійна робота № 18
 - •Самостійна робота № 19
 - •Самостійна робота № 20
 - •Самостійна робота № 21
 - •Самостійна робота № 22
 - •Структурна схема кр580вт57 Самостійна робота № 23
 - •Самостійна робота № 24
 - •Самостійна робота № 25 Мікропроцесор к1810вм86
 - •Програмно-доступні регістри мікропроцесора Самостійна робота № 26 Організаційна робота мікропроцесора к1810вм86
 - •Самостійна робота № 27 Функціонування цп
 - •Самостійна робота № 30 Архітектура Мікроконтролера pic
 - •Управління переривання в мікроконтроллерах pic
 
Самостійна робота № 17
Тема : КР580ВМ80. Програма.
КР580ВМ80А — 8-разрядний мікропроцессор, повний аналог (клон) мікропроцессора Intel i8080A (1974 рік). На мал. 1 представлена структурна схема БІС КР580ВМ80 — широко поширеного однокристального мікропроцесора. МП має внутрішню двонаправлену магістраль, відділену від зовнішньої магістралі даних D двонаправленим буфером з трьома станами. Обробку інформації виконує арифметико-логічний пристрій (АЛП) з допоміжними елементами: регістром-акумулятором А, буферними регістрами БР1 і БР2, регістром ознак РП і схемою десяткової корекції.
Регистр ознак (РО)
Цей 5-розрядний регістр призначений для індикації результатів виконання деяких операцій. П’ять тригерів цього регістра мають слідуче призначення:
Z — тригер нульового результату
CY — тригер перенесення з старшого розряду
S — тригер знака
P — тригер парності
С' (AC) — тригер допоміжного перенесення з третього розряду.
Важливе
значення має блок регістрів загального
призначення (РЗН), в який входять
8-розрядні регістри W, Z, В, З, D, Е, Н, L, 16 -
розрядний покажчик стека (ПС) і програмний
лічильник (ПЛ), а також регістр адреси
(РА) і схема приросту (СХП). Робота з
регістрами підтримується мультиплексором
(МПЛ), схемою вибору регістра (СВР) і
буфером адреси, що виходить на 16-розрядну
шину адреси А і що має три стани. Взаємодію
всіх вузлів мікропроцесора організовує
пристрій управління і синхронізації
(ПУіС).
Рис. 1
МП працює під управлінням програми, яка складається з окремих команд. 8-розрядний код команди поступає на регістр команд (РК), дешифрується дешифратором команд (ДШК) і визначає роботу пристрою управління і синхронізації, яке синхронізує взаємодію всіх останніх вузлів мікропроцесора. На УУіС поступають 4 зовнішніх керівників сигналу: RESET (СКИДАННЯ, початкова установка), READY (ГОТОВНІСТЬ пам'яті або порту введення-виводу до обміну інформацією з МП), INT (запит на переривання) і HOLD (запит на захват шини). Входи Ф1 і Ф2 — це входи імпульсів синхронізації — двох фаз. З пристрою управління на зовнішні виводи подається 6 сигналів: SYNC (СИНХР, що визначає, що на шину D МП видав байт стану), WAIT (ЧЕКАННЯ, що означає, що МП знаходиться в стані чекання сигналу READY), INTE (дозвіл переривань), HLDA (підтвердження захвату), DBIN (ЧИТАННЯ, що означає, що буфер даних включений на прийом інформації з шини D в МП), WR (ЗАПИС, вказуючий, що МП видає інформацію на шину D).
МП КР580ВМ80 розташований в 40-вивідному корпусі і вимагає підключення трьох живлячих напруг: + 12 В +5 В, —5 В. Вивод «Загальний» підключається в загальній точці «0В» джерел живлення. Як тільки на виводи Ф1 і Ф2 подається двофазна послідовність тактових імпульсів (мал. 2) з частотою 2— 2,5 МГц, мікропроцесор починає функціонувати.
Функціонування мікропроцесора полягає в постійному виконанні команд. Виконавши одну команду, МП вибирає з пам'яті другу, виконавши другу, вибирає третю, виконує її і так далі. Таким чином, обробка кожної команди складається з двох етапів: етапу вибірки і етапу виконання (мал. 3). Порушення цього процесу відбувається лише в разі переривання, а також в станах очікування, зупинки і захвату, в яких може знаходиться МП. Команди програми знаходяться в пам'яті, поступають в МП по шині даних і запам'ятовуються в регістрі команд.
Виконання будь-якої команди в МП КР580ВМ80 складається з циклів. Залежно від складності команди для її виконання потрібно від 1 до 5 циклів: M1 — М5. Перший цикл M1 для будь-якої команди відповідає етапу вибірки і називається цикл вибірки. Кожен цикл триває від 3 до 5 тактів, які позначаються Т1—Т5 . Такти Т1, Т2, ТЗ присутні в кожному циклі, такти Т4, Т5 — в деяких циклах.
