
- •§41. Україна наприкінці 1920 -на початку 1921 року
- •§42. Перехід до нової економічної політики
- •§43. Передумови включення усрр до складу срср
- •§44. Статус україни у складі радянського союзу
- •§45. Відбудова промисловості
- •§46. Відбудова сільського господарства
- •§47. Політика українізації
- •§48. Освіта і наука в роки непу
- •§49. Література і мистецтво. Церковне життя
- •§50. Українська срр в умовах нової економічної політики (1921-1928 роки)
- •§51. Україна і зміна політичного курсу вкп(б)
- •§52. Початок сталінської індустріалізації україни
- •§53. Друга і третя п'ятирічки та їх підсумки
- •§54. Прискорена колективізація
- •§55. Розселянювання україни
- •§56. Голодомор 1932-1933 років
- •§57. Колгоспи після голодомору
- •§58. Соціально-політичний лад україни
- •§59. Масові репресії та їх жертви в україні
- •§60. Стан культури в україні в 30-х роках
- •§61. Література та мистецтво. Антицерковна політика влади
- •§62. Радянська модернізація україни (1928-1939 роки)
- •§63. Українські землі у складі польщі
- •§64. Партії і політична боротьба на українських землях польщі
- •§65. Українські землі у складі румунії
- •§66. Закарпаття у складі чехо-словаччини
- •§67. Західноукраїнські землі в 1920-1939 роках
§45. Відбудова промисловості
Згадай:
1. У якому стані перебувала промисловість України на початку 20-х років? 2. Що спричинило розруху в промисловості?
Відбудова Донбасу і початок електрифікації
Перехід до нової економічної політики поклав початок відбудові народного господарства. Особливої уваги в 20-х роках надавалося налагодженню ефективності роботи Донбасу. Цей промисловий район України називали «всеросійською кочегаркою». Від його успішної роботи залежало подолання транспортної кризи, функціонування всіх галузей промисловості СРСР. На початку 1922 р. становище з паливом дещо поліпшилось, і країна почала виходити з паливної кризи. У 1925/26 господарському році (господарський рік починався з 1 жовтня і закінчувався 30 вересня наступного року) басейн дав 20 млн т вугілля, або 78 % проти рівня 1913 р. Лише у 1928 р. вугільна промисловість України вперше перевершила довоєнне виробництво.
Іншою важливою передумовою економічного відродження було налагодження електроенергетичного господарства. 2 січня 1922 р. створено Комісію у справах електрифікації України (КЕУ). На кінець 1926 р. виробництво електроенергії перевищило довоєнний рівень. Розпочалося будівництво великих енергетичних об'єктів згідно з планом ГОЕЛРО - Дніпровської гідроелектростанції, Штерівської ДРЕС, Чугуївської ДРЕС.
Стан металургії
Відбудова металургійної промисловості - основи індустрії України - була пов'язана з подоланням великих труднощів. Унікальне устаткування, цінні машини, на той час виведені з ладу або безнадійно застарілі внаслідок хижацької експлуатації в роки війни, слід було замінити. Для їх ремонту чи налагодження виробництва потрібна була складна технічна база. Лише у 1926 р. стали до ладу Дніпровський (Кам'янськ), Костянти-нівський, Макіївський та Єнакіївський металургійні заводи. Але в 1925/26 господарському році було досягнуто рівня 1913 р. з виплавки чавуну лише на 58 %, а з виробництва сталі - на 63 %. На відбудову чорної металургії України було виділено понад 60 % усіх капіталовкладень у чорну металургію СРСР. Така щедрість центру пояснювалася просто: металургійна промисловість України працювала в цілому на Союз.
Машинобудування
Успішніше розвивалося машинобудування, особливо сільськогосподарське, продукція якого у 1925/26 р. становила 158,6 % довоєнної. 1921 р. на Кічкаському машинобудівному заводі випустили перший український трактор. Пізніше на Харківському паровозобудівному заводі на базі вагонного цеху створили тракторний і почали виготовляти невеликими партіями гусеничний трактор «Комунар», а завод «Червоний прогрес», розташований у місті Токмак, організував випуск колісного трактора «Запорожець».
Легка і харчова промисловість
Особливо швидко відбудовувалась легка і харчова промисловості, де для налагодження виробництва не потрібно було значних витрат. Успішно працювали шкіряна, взуттєва, текстильна, швейна, хлібопекарна, борошномельна, м'ясна та деякі інші галузі, які до середини 20-х років значно перевищили довоєнний рівень виробництва. Слід мати на увазі, що в цих галузях були досить сильні позиції приватного капіталу, котрий активно сприяв насиченню ринку товарами широкого вжитку. Лише цукрова промисловість, для відродження якої необхідні були значні кошти, у 1925/26 р. не досягла довоєнного рівня виробництва.
Підсумки відбудови
У цілому в 1925/26 р. обсяг промислового виробництва в Україні становив, згідно з даними офіційної статистики, понад 90 % довоєнного рівня. Питома вага продукції промисловості України в загальносоюзному виробництві на той час сягала 23,8 %. Темпи промислового розвитку України, як і інших республік СРСР, були досить високими. Нова економічна політика на практиці засвідчила свою життєздатність. Елементи конкуренції між підприємствами, що належали до різних соціально-економічних секторів, забезпечували високу ефективність виробництва. В 1925/26 р. співвідношення секторів за валовою продукцією у промисловості було таким: державний сектор -86,4 %, кооперативний - 7 %, приватновласницький - 5,7 %. Що ж до дрібної промисловості, то вона майже вся була приватною.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Які обставини викликали особливу увагу держави до відбудови Донбасу?
2. Що тобі відомо про план ГОЕЛРО і про початок його реалізації в Україні?
3. Які зміни відбулися в металургійній промисловості України в першій половині 20-х років?
4. Які факти свідчили про швидкі темпи відбудови сільськогосподарського машинобудування?
5. Чим пояснюються динамічні темпи відродження легкої та харчової промисловості?
6. Охарактеризуй загальні підсумки відбудови промисловості.
ДОКУМЕНТ
1. Оцінка М. Волобуєвим характеру розвитку народного господарства України в 20-ті роки
Не враховуються в достатній мірі історичні особливості українського народного господарства і, що найголовніше, своєрідні способи ліквідації спадщини колоніальної політики щодо України. Небезпеку віщують уже такі дані: зріст виробу речей широкого споживання на Україні накреслено в 44 % проти 67 % по Союзу. Це посередньо показує відставання темпу зростання української обробної промисловості, а саме: її зростання є однією з найперших умов ліквідації цієї спадщини, та й пряма господарська раціональність потребує підвищити темп цього зростання. Так, у текстильній промисловості транспортування бавовни з Нью-Орлеану до Москви через Мурманськ коштуватиме у 2,5 рази дорожче, ніж до Харкова через Одесу...
Кононенко К. Україна і Росія. Соціально-економічні підстави української національної ідеї.
1917-1960. -С. 201.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТА
1. Документ №1.
З курсу історії для 9 класу ти знаєш, що промисловість України в дореволюційні роки мала переважно сировинно-добувний, а не обробний характер. Ця обставина надавала господарству України колоніального характеру: в Україні вироблялася сировина, яка перероблялася за її межами й у вигляді готових продуктів споживання продавалася на її території.
а) Чи змінився характер економічного розвитку України в 20-ті роки? Відповідь обґрунтуй, використовуючи дані документа №1.
б) Чи робив щось уряд СРСР для ліквідації колоніального характеру економіки України?