162.Захист прав на нетрадиційні об'єкти права інтелектуальної власності.

До ноу-хау, як правило, відносять технологічні, виробничі, управлінські та комерційні секрети, у тому числі професійний досвід працівників, відомості про сутність винаходів (до їх офіційного оприлюднення), особливості менеджменту, кадрової політики, бізнес-процесів, політики ціноутворення тощо. Водночас розрізняють: ноу-хау, невіддільні від конкретного індивіда (індивідуальні навички, професійний досвід, уміння); ноу-хау, невіддільні від конкретного підприємства (технології та процеси, що ґрунтуються на традиціях, культурі виробництва, бізнесу тощо); ноу-хау, які можна відокремити від конкретного індивіда або колективу підприємства (засекречені технічні та технологічні відомості, рисунки, креслення та інші патентоспроможні результати).

Питання правової охорони наукових відкриттів складне і дому дискусійне досі. Але, очевидно, є необхідність державної реєстрації наукового відкриття, оскільки вона фіксує пріоритет як окремої особи, так і держави у глобальній системі науково-технічного прогресу. Саме внесення наукового відкриття до Державного Реєстру наукових відкриттів породжує право авторства.

До нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності відносять компонування інтегральної мікросхеми (ІМС). В Законі України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" вживається термін "топографія", а в Цивільному Кодексі України – "компонування".

Як і будь-який об'єкт інтелектуальної власності, ІМС вимагає правової охорони, оскільки розробка ІМС є надзвичайно затратною і розробники завжди ризикують не окупити затрати і отримати прибуток з-за неправомірного копіювання ІМС та її використання.

Умовою надання правової охорони ІМС є її оригінальність. А оригінальністю ІМС є те, що вона не створена шляхом копіювання іншої ІМС, має відмінності, що надають її нові властивості, і не була відомою у галузі мікроелектроніки до дати подання заявки до Держпатенту України або до дати її першого використання. ІМС визнається оригінальною, якщо вона є результатом творчої праці автора.

Суб'єктами права на компонування ІМС є автор та його правонаступники – інші фізичні та юридичні особи, які набули виключні майнові права на компонування ІМС за законом або договором.

Авторами компонування ІМС визнаються фізичні особи – громадяни України, іноземці та особи без громадянства. При цьому вони мають рівні права. Компонування ІМС може бути створене спільною працею кількох фізичних осіб і кожну з них визнають автором компонування ІМС, якщо має місце творчий внесок кожної у створенні ІМС.

163. Захист від недобросовісної конкуренції.

Стаття 32. Недобросовісна конкуренція

1. Недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

2. Недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання, створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статті.

Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визнає недобросовісною конкуренцією, зокрема, такі дії:

- неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки;

- неправомірне використання товару іншого виробника;

- копіювання зовнішнього вигляду виробу;

- порівняльну рекламу;

- дискредитацію господарюючого суб'єкта (підприємця);

- купівлю-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом;

- схилення до бойкоту господарюючого суб'єкта (підприємця);

- схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника);

- схилення господарюючого суб'єкта (підприємця) до розірвання договору з конкурентом;

- підкуп працівника постачальника;

- підкуп працівника покупця (замовника);

- досягнення неправомірних переваг у конкуренції;

- неправомірне збирання комерційної таємниці;

- розголошення комерційної таємниці;

- схилення до розголошення комерційної таємниці;

- неправомірне використання комерційної таємниці (статті 4-19 Закону).

Недобросовісна конкуренція зумовлює юридичну відповідальність осіб, якщо їх дії негативно впливають на конкуренцію на території України незалежно від того, де вчинено такі дії.