58. Передумови виникнення та поняття колективного управління авторськими та суміжними правами.

Зі змісту авторського права очевидно, що за своєю суттю воно є індивідуальним (особистим) правом, і тільки особа, яка є автором твору, має право вирішувати питання щодо його використання, дозволяти чи не дозволяти таке використання іншим особам, на яких умовах і за яку винагороду.

Дослідники авторського права зазначають, що становлення та розвиток системи охорони авторського права у сучасному його розумінні показує, що в окремих випадках реалізація суб’єктивних авторських прав в індивідуальному порядку ускладнена або практично неможлива, наприклад, права на публічне виконання недраматичних музичних творів.

У сучасному світі використання авторських творів перетворилося у потужну індустрію, яка живе за своїми законами та правилами, вимагає спеціальних знань і навичок у різних галузях законодавства, виробництва та надання послуг, для освоєння яких необхідна спеціальна підготовка. Тому авторові не обійтися при реалізації свої прав без посередників, які допомагатимуть йому розкрити свій творчий потенціал, завоювати прихильність публіки, захистити у разі необхідності порушені права.

Усі дослідники авторського права єдині у твердженні, що колективне управління правами застосовують у тому випадку, коли автор або інший суб’єкт авторського права, який набув майнових авторських прав відповідно до закону чи договору, не може реально відслідковувати, як використовують твори різні користувачі, та забезпечити отримання належної винагороди за таке використання, тобто реалізувати свої права в індивідуальному порядку. Саме необхідність забезпечення здійснення прав авторів музичних творів призвело до створення «повністю розвиненої системи колективного управління». Організації з колективного управління правами як раз і повинні забезпечити повагу та реалізацію законних прав та інтересів майнового і немайнового характеру авторів або інших суб’єктів авторського та суміжних прав у тому разі, коли вони мають справу з багатьма користувачами, які здійснюють використання великої кількості творів. Крім того, колективне управління є найбільш ефективним способом полегшення законного публічного виконання та інших видів використання творів у разі, коли користувач має справу з багатьма творами та багатьма авторами або суб’єктами авторського права, якщо, звичайно, він хоче здійснювати свою діяльність у законному порядку. Як свідчить світовий досвід, необхідним елементом системи правової охорони права інтелектуальної власності, без якого неможливо реалізувати надані законодавством авторські та суміжні права, у будь-якій державі, є колективне управління правами. Підсумовуючи висновки дослідників у галузі авторського права, можна стверджувати, що під колективним управлінням авторськими та суміжними правами розуміють таку систему управління, відповідно до якої автори або інші суб’єкти авторського права та суміжних прав з метою забезпечення їх здійснення доручають спеціально створеним для цього організаціям:

- право ведення переговорів щодо укладення угод, які визначатимуть умови щодо використання їх творів, виконань, фонограм різними категоріями користувачів;

- право надання дозволів та здійснення контролю за таким використанням;

- збір відповідної винагороди та розподіл її між суб’єктами авторського права;

- виконання інших повноважень щодо забезпечення реалізації їх майнових і особистих (немайнових) прав.