10.4 Пожежна безпека

Причини виникнення пожежі бувають електричного та неелектричного характеру. Несправність електропроводки й приладів, коротке замикання електричних ланцюгів, перегрів апаратури й електропроводки, розряд статичної електрики, блискавка – все це може привести до виникненню пожежі.

Приміщення лабораторії по пожежній небезпеці належить до категорії В згідно НАПБ Б 07.005-86 [26]. Ступінь вогнестійкості конструкції будівлі – ІІ – відповідно до CНиП 2.01.02.86 [27]. Клас устаткування згідно з ПУЭ-2002 [28] у приміщенні П-IIа, П-II тому що в обігу перебувають тверді негорючі матеріали. Також для даного класу будівель і місцевості з середньою грозовою діяльністю 10 і більше грозових годин у рік, тобто для умов м. Харкова встановлена ІІІ категорія захисту від блискавок.

Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91* [29] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно–технічними заходами.

Система запобігання пожежі повинна включати: контроль і профілактику ізоляції, наявність плавких вставок і запобіжників в електричному обладнанні, використання заземлення , для захисту від статичної напруги, використання громовідводів для захисту від блискавок будівлі і устаткування та ін.

Система проти пожежного захисту: аварійне відключення й перемикання апаратур; наявність первинних засобів пожежогасіння: вуглекислотні ВВК-2А на 5-20 м², вогнегасника ОУ-2; система оповіщення – звукова і світлова сигналізація; захист легкозаймистих частин устаткування захисними матеріалами; використання негорючих матеріалів для акустичної обробки стін і стель.

Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого помешкання повинні бути наступними: ширина дверей 1,5 м, висота дверей не 2,0 м, ширина коридору 1,8 м; робоче помешкання має два виходи; відстань від найбільш віддаленого робочого місця 80 м.

Організаційні заходи пожежної профілактики: навчання персоналу і студентів правилам пожежної безпеки; видання необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації у випадку пожежі.

10.5 Охорона навколишнього середовища

Закон України «Про охорону навколишнього середовища» було прийнято 25 червня 1991 року (редакції Закону 1993, 1996 рр.) [30].

Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Задача Закону постає в регулюванні відношень у галузі охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської та іншої діяльності людини, збереженні природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів та інших природних об'єктів.

При масовому використанні цифрових вимірювальних приладів не можна не враховувати їх вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях: при виготовленні, експлуатації й після закінчення їх терміну служби. Сьогодні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва й матеріалів, що використовуються в конструкції приладів. Вони не повинні містити фреонів, хлоридів, бромідів (BS 7750) TCO ’95. Апарати, прилади, пристрої, тара і документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання. Міжнародні стандарти, починаючи з TCO ’92 містять вимоги зниженого енергоживлення й обмеження допустимих рівнів потужності, що живлять в неактивному режимі.

Робота вимірювальної системи параметрів зовнішнього середовища при вимірюванні не чинить шкідливої дії на навколишнє середовище. Після закінчення терміну служби він повністю підлягає вторинній переробці, а також апарати, тара, документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання. Необхідно виконувати вимоги стандарту ДСТУ ISO-14001-97 [31], який визначає вимоги до організації виробничого процесу з мінімальною шкодою, для навколишнього природного середовища.