
- •Передмова
- •Правила роботи в біохімічній лабораторії
- •Правила техніки безпеки при роботі в біохімічній лабораторії
- •Хід роботи
- •1. Екстракція цукрів водою
- •2. Визначення відновлюючих цукрів
- •3. Визначення суми відновлюючих і невідновлюючих цукрів (сахарози)
- •4. Спектрофотометрія
- •Лабораторна робота № 2 Фотоколориметричне визначення тріоз у рослинному матеріалі (за г.Н. Чупахіною, м.В. Куркиною)
- •Хід роботи
- •Обчислення результатів
- •Приклад обчислення
- •Лабораторна робота № 3 Порівняльна оцінка фізико-хімічних властивостей рослинних олій на підставі визначення кислотного і йодного чисел і числа омилення
- •Хід роботи
- •1. Визначення кислотного числа
- •2. Визначення числа омилення
- •3. Визначення йодного числа
- •Лабораторна робота № 4 Визначення вмісту білка в насінні і у вегетативній масі різних культур
- •Хід роботи
- •1. Виділення сумарних білків з насіння зернових і зернобобових рослин
- •2. Спектрофотометричний метод визначення сумарних білків
- •3. Виділення білків з вегетативних органів рослин
- •4. Визначення білків за методом Лоурі
- •Лабораторна робота № 4 Клейковина, її склад і властивості. Визначення кількості та якості сирої клейковини зерна пшениці
- •1. Визначення кількості сирої клейковини
- •Лабораторна робота № 6 Спектрофотометричне визначення нуклеїнових кислот
- •Хід роботи
- •Приклад розрахунку
- •Лабораторна робота № 7 Ферменти, як біологічні каталізатори. Якісні реакції на ферменти
- •1. Відкриття амілази в слині
- •2. Відкриття пероксидази (донор: н2о2 – оксидоредуктаза; кф 1.11.1.7) в картоплі
- •3. Відкриття тирозинази (о-дифенол: о2–оксидоредуктаза; кф 1.10.3.1) у картоплі
- •4. Вплив температури на активність амілази слини
- •5. Вплив рН середовища на активність ферментів
- •Лабораторна робота № 8 Визначення вмісту вільних органічних кислот і кислих солей в плодах методом титрування
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 9 Колориметричне визначення нітратів (за д. Катальдо та ін.)
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 10 Колориметричне визначення аскорбінової кислоти в рослинних продуктах
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 11 Визначення вітамінів в1 і в2 в рослинах
- •Хід роботи
- •1. Екстракція вітамінів
- •2. Одержання тіохрому
- •3. Флуоресцентна спектроскопія розчинів тіохрому і рибофлавіну
- •4. Кількісне визначення вітамінів в1 і в2
- •Лабораторна робота № 12 Виділення l-ментолу з перцевої м'яти
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 13 Виділення теоброміну і кофеїну з плодів какао та листя чаю. Якісні реакції на алкалоїди
- •1. Виділення теоброміну з какао
- •Хід роботи
- •2. Виділення кофеїну з листя чаю
- •Хід роботи
- •Методична література
- •Розділ II програма курсу «біохімія рослин»
- •Основна література
- •Рекомендована література
- •Реферати і есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
Лабораторна робота № 4 Клейковина, її склад і властивості. Визначення кількості та якості сирої клейковини зерна пшениці
Клейковина – білковий комплекс, який залишається після відмивання тіста від крохмалю і володіє пружними і еластичними властивостями.
Клейковина, відмита з пшеничного тіста, являє собою гідратований гель, що складається в основному з білків, але містить крім нього вуглеводи, ліпіди і мінеральні речовини. Вміст компонентів клейковини залежить від сорту борошна, його підготовки до замісу, тривалості відмивання і різних інших факторів. Сума білків в клейковині становить 75 – 99%, представлених головним чином, гліадином (до 45%) і глютеніном (до 42%).
Значення клейковини полягає в тому, що вона формує тісто. При замішуванні борошна з водою в процесі приготування тіста окремі частки клейковини, набухаючи, злипаються один з одним і утворюють безперервну фазу гідратованого білка, в результаті чого і утворюється компактна, пружна маса тіста. Вуглекислий газ, що виділяється дріжджами при бродінні тіста, розтягує клейковину, тобто розпушує цю масу, збільшуючи її обсяг, надає їй дрібнопористої структури, яка закріплюється при випічці, утворюючи характерну пористу структуру хлібного м'якуша. Якість випеченого хліба багато в чому залежить від властивостей клейковини.
Клейковина є досить лабільним продуктом і може легко змінювати свої в'язко-пружно-еластичні властивості під впливом різних факторів. На властивості клейковини можуть впливати, наприклад, активне вентилювання, теплове висушування, низькі температури, газація, операції, пов'язані з підготовкою зерна до помелу (гідротермічна обробка), розмел в борошно, процеси, що відбуваються при зберіганні зерна і борошна і, нарешті, цілий цикл процесів, пов'язаних з приготуванням тіста та випічкою хліба.
Під впливом високої температури клейковина денатурується, втрачає зв'язність, стає жорсткою, нееластичною. Причому, чим вище вологість зерна, тим чутливіше воно до теплової денатурації. Однак, якщо зерно має слабку клейковину, то короткочасний тепловий вплив можна використовувати як один із способів її зміцнення.
Зміцнюючою дією володіють також різні окиснювачі – ненасичені жирні кислоти і деякі інші речовини. При цьому відбувається окислення сульфгідрильних (–SH–) або пептидних (–СО–NH–) груп у сусідніх макромолекулах клейковинного білка, в результаті чого можлива їх спайка через дисульфідні (–S–S–) або азотні –CO–N–N–CO– містки, що посилює жорсткість всього клейковинного комплексу.
До речовин, які знижують пружні властивості клейковини, відносяться такі як бісульфіт, цистеїн, сечовина, глутатіон, неіоногенні емульгатори, протеолітичні ферменти.
Отже, розрізняють клейковину "нормальної якості", "слабку", "міцну", "крихку" та ін. Якість клейковини визначають різними методами, наприклад, за швидкістю розтягування клейковини під вагою п’ятиграмової гирьки. Визначення якості клейковини здійснюють також за допомогою віскозиметра Ауерман-Воскресенського. У цьому випадку про механічні властивості клейковини судять за тривалістю перетікання наважки 2 г клейковини через отвір діаметром у 4,9 мм під тиском вантажу в 3 кг. В даний час для визначення в'язко-еластичних властивостей клейковини застосовують пенетрометри різних марок, а також вітчизняні прилади ПЕК-3, ПЕК-3А, ІДК-I. За допомогою пенетрометра вимірюють глибину проникнення в клейковину спеціального тіла із зануренням, а за допомогою ПЕК-3А і ІДК-I – здатність до стискання кульки клейковини під впливом вантажу певної маси за відповідний час.
Для судження про якість клейковини визначають також її здатність розпливатися. З клейковини роблять кульку, який кладуть під скляний ковпак, і залишають при певній температурі на деякий час. Якщо було узяте борошно із зерна, пошкодженого клопом-черепашкою, тобто борошно, що містить активні ферменти, які розщеплюють білки, то кулька розпливається. Якщо борошно було ушкоджене, то після проведення досліду форма кульки практично не зміниться. Якщо борошно було отримане з морозостійкого зерна, то в цьому випадку, навпаки, кулька клейковини стане навіть більш компактною.
Мета цієї роботи – визначити кількісний та якісний склад клейковини в різних сортах пшеничного борошна.
Реактиви та матеріали: 25 г розмеленого зерна, 70 %-ний C2H5ОН, 65 %-ний C2H5ОН, технічні терези, фарфорова ступка, шовкове або капронове сито, прилад ІДК-I або аналогічний, колби на 100 – 150 мл, сушильна шафа.