
- •Передмова
- •Правила роботи в біохімічній лабораторії
- •Правила техніки безпеки при роботі в біохімічній лабораторії
- •Хід роботи
- •1. Екстракція цукрів водою
- •2. Визначення відновлюючих цукрів
- •3. Визначення суми відновлюючих і невідновлюючих цукрів (сахарози)
- •4. Спектрофотометрія
- •Лабораторна робота № 2 Фотоколориметричне визначення тріоз у рослинному матеріалі (за г.Н. Чупахіною, м.В. Куркиною)
- •Хід роботи
- •Обчислення результатів
- •Приклад обчислення
- •Лабораторна робота № 3 Порівняльна оцінка фізико-хімічних властивостей рослинних олій на підставі визначення кислотного і йодного чисел і числа омилення
- •Хід роботи
- •1. Визначення кислотного числа
- •2. Визначення числа омилення
- •3. Визначення йодного числа
- •Лабораторна робота № 4 Визначення вмісту білка в насінні і у вегетативній масі різних культур
- •Хід роботи
- •1. Виділення сумарних білків з насіння зернових і зернобобових рослин
- •2. Спектрофотометричний метод визначення сумарних білків
- •3. Виділення білків з вегетативних органів рослин
- •4. Визначення білків за методом Лоурі
- •Лабораторна робота № 4 Клейковина, її склад і властивості. Визначення кількості та якості сирої клейковини зерна пшениці
- •1. Визначення кількості сирої клейковини
- •Лабораторна робота № 6 Спектрофотометричне визначення нуклеїнових кислот
- •Хід роботи
- •Приклад розрахунку
- •Лабораторна робота № 7 Ферменти, як біологічні каталізатори. Якісні реакції на ферменти
- •1. Відкриття амілази в слині
- •2. Відкриття пероксидази (донор: н2о2 – оксидоредуктаза; кф 1.11.1.7) в картоплі
- •3. Відкриття тирозинази (о-дифенол: о2–оксидоредуктаза; кф 1.10.3.1) у картоплі
- •4. Вплив температури на активність амілази слини
- •5. Вплив рН середовища на активність ферментів
- •Лабораторна робота № 8 Визначення вмісту вільних органічних кислот і кислих солей в плодах методом титрування
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 9 Колориметричне визначення нітратів (за д. Катальдо та ін.)
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 10 Колориметричне визначення аскорбінової кислоти в рослинних продуктах
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 11 Визначення вітамінів в1 і в2 в рослинах
- •Хід роботи
- •1. Екстракція вітамінів
- •2. Одержання тіохрому
- •3. Флуоресцентна спектроскопія розчинів тіохрому і рибофлавіну
- •4. Кількісне визначення вітамінів в1 і в2
- •Лабораторна робота № 12 Виділення l-ментолу з перцевої м'яти
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 13 Виділення теоброміну і кофеїну з плодів какао та листя чаю. Якісні реакції на алкалоїди
- •1. Виділення теоброміну з какао
- •Хід роботи
- •2. Виділення кофеїну з листя чаю
- •Хід роботи
- •Методична література
- •Розділ II програма курсу «біохімія рослин»
- •Основна література
- •Рекомендована література
- •Реферати і есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
Обчислення результатів
Вміст тріоз в 1 мл рослинної витяжки визначають по калібрувальною кривою або за формулою, яка характеризує дану концентраційну залежність. У ході побудови калібрувальної кривої нами була отримана наступна формула для розрахунку тріози в 1мл досліджуваного розчину:
(1)
де С – вміст тріоз в 1 мл досліджуваного розчину в мкг, у – значення оптичної щільності досліджуваного розчину.
Вміст тріоз на 1 г досліджуваного матеріалу обчислюють за формулою:
(2)
де С – вміст тріоз в 1мл досліджуваного розчину, мкг; V – об'єм витяжки, отриманий з даної наважки; g – наважка досліджуваного матеріалу в грамах.
Приклад обчислення
Для аналізу була взята наважка 0,5 г листя ячменю. Об'єм витяжки, отриманий з даної наважки, склав 25 мл. Виміряна на КФК-2 оптична щільність досліджуваного розчину – 0,024. Використовуючи формулу (1) знаходимо кількість тріоз в 1 мл досліджуваного розчину:
Кількість тріоз в 1 грамі досліджуваного матеріалу розраховуємо за формулою (2):
Результати оформити у вигляді звіту. Зробити висновки.
Лабораторна робота № 3 Порівняльна оцінка фізико-хімічних властивостей рослинних олій на підставі визначення кислотного і йодного чисел і числа омилення
Запасні жири рослин являють собою складні ефіри багатоатомних спиртів (в першу чергу, гліцерину) і жирних кислот – тригліцериди. Етерифікація гліцерину може здійснюватися як одним типом жирних кислот, так і різними, причому останній варіант найбільш поширений. У тому випадку, коли всі три кислоти насичені, утворюються тверді жири, якщо кислоти ненасичені – рідкі. Рослинні жири найчастіше рідкі, тому їх іменують оліями.
Для жирів (як рідких, так і твердих) характерна висока ступінь гідрофобності. Вони не розчиняються у воді, але добре розчинні у вуглеводнях, галогеналканах, спиртах, ефірах.
У числі компонентів, що входять до складу рослинних олій, завжди присутня невелика кількість вільних жирних кислот. Цей показник іменується кислотним числом і дає уявлення про кількість вільних жирних кислот в олії. Зокрема, кислотне число показує, скільки мг КОН необхідно для нейтралізації вільних жирних кислот в 1 г олії.
Оскільки при тривалому зберіганні олій відбуваються процеси окислення, то вміст вільних жирних кислот з часом збільшується. Отже, кислотне число є важливим показником якості жиру.
Іншим фізико-хімічними показниками, що характеризує властивості жиру, є число омилення, яке показує кількість мг КОН, необхідного для омилення зв'язаних і нейтралізації вільних жирних кислот в 1 г олії.
Про вміст ненасичених жирних кислот у жирі судять за йодним числом – кількістю грамів йоду, який приєднався до 100 грамів жиру. Визначення фізико-хімічних показників рослинної олії має важливе значення, так як дозволяє контролювати якість одержуваного олійної сировини і його зміну при переробці та зберіганні.
Мета цієї роботи – визначити і порівняти фізико-хімічні властивості різних рослинних олій.
Реактиви та матеріали: соняшникова, рапсова, оливкова олія, етиловий спирт, КОН, H2SO4, фенолфталеїн, хлороформ, 2,5% спиртовий розчин йоду, гіпосульфіт натрію, крохмаль, дистильована вода, конічні колби, терези, мікробюретки для титрування, водяна баня, зворотний холодильник.