
- •Передмова
- •Правила роботи в біохімічній лабораторії
- •Правила техніки безпеки при роботі в біохімічній лабораторії
- •Хід роботи
- •1. Екстракція цукрів водою
- •2. Визначення відновлюючих цукрів
- •3. Визначення суми відновлюючих і невідновлюючих цукрів (сахарози)
- •4. Спектрофотометрія
- •Лабораторна робота № 2 Фотоколориметричне визначення тріоз у рослинному матеріалі (за г.Н. Чупахіною, м.В. Куркиною)
- •Хід роботи
- •Обчислення результатів
- •Приклад обчислення
- •Лабораторна робота № 3 Порівняльна оцінка фізико-хімічних властивостей рослинних олій на підставі визначення кислотного і йодного чисел і числа омилення
- •Хід роботи
- •1. Визначення кислотного числа
- •2. Визначення числа омилення
- •3. Визначення йодного числа
- •Лабораторна робота № 4 Визначення вмісту білка в насінні і у вегетативній масі різних культур
- •Хід роботи
- •1. Виділення сумарних білків з насіння зернових і зернобобових рослин
- •2. Спектрофотометричний метод визначення сумарних білків
- •3. Виділення білків з вегетативних органів рослин
- •4. Визначення білків за методом Лоурі
- •Лабораторна робота № 4 Клейковина, її склад і властивості. Визначення кількості та якості сирої клейковини зерна пшениці
- •1. Визначення кількості сирої клейковини
- •Лабораторна робота № 6 Спектрофотометричне визначення нуклеїнових кислот
- •Хід роботи
- •Приклад розрахунку
- •Лабораторна робота № 7 Ферменти, як біологічні каталізатори. Якісні реакції на ферменти
- •1. Відкриття амілази в слині
- •2. Відкриття пероксидази (донор: н2о2 – оксидоредуктаза; кф 1.11.1.7) в картоплі
- •3. Відкриття тирозинази (о-дифенол: о2–оксидоредуктаза; кф 1.10.3.1) у картоплі
- •4. Вплив температури на активність амілази слини
- •5. Вплив рН середовища на активність ферментів
- •Лабораторна робота № 8 Визначення вмісту вільних органічних кислот і кислих солей в плодах методом титрування
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 9 Колориметричне визначення нітратів (за д. Катальдо та ін.)
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 10 Колориметричне визначення аскорбінової кислоти в рослинних продуктах
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 11 Визначення вітамінів в1 і в2 в рослинах
- •Хід роботи
- •1. Екстракція вітамінів
- •2. Одержання тіохрому
- •3. Флуоресцентна спектроскопія розчинів тіохрому і рибофлавіну
- •4. Кількісне визначення вітамінів в1 і в2
- •Лабораторна робота № 12 Виділення l-ментолу з перцевої м'яти
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 13 Виділення теоброміну і кофеїну з плодів какао та листя чаю. Якісні реакції на алкалоїди
- •1. Виділення теоброміну з какао
- •Хід роботи
- •2. Виділення кофеїну з листя чаю
- •Хід роботи
- •Методична література
- •Розділ II програма курсу «біохімія рослин»
- •Основна література
- •Рекомендована література
- •Реферати і есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
Тестові завдання
1. Які з перерахованих флавоноїдів не мають забарвлення?
1. Катехіни 4. Халкони
2. Флавони 5. Дигідрохалкони
3. Флавонони 6. Аурон
А 1, 2, 4, 5 В 1, 4, 5, 6
Б 1, 3, 5 Г Всі мають
2. Які з перерахованих сполук відносяться до полімерних фенольних сполук?
1. Суберин 4. Танін
2. Лігнін 5. Кутин
3. Меланін 6. Віск
А Всі перераховані В 2, 3, 4
Б 1, 2, 4 Г 2, 4, 5
3. Які речовини є вихідними при синтезі фенольних сполук?
1. Фосфоенолпіруват 4. Малоніл-коензим А
2. Ацетил-коензим А 5. Еритрозо-4-фосфат
3. Амінокислоти 6. Ізопрен
А 1, 2, 4, 5 В 2, 4
Б 2, 3, 4, 6 Г 1, 6
4. Яка властивість лежить в основі класифікації справжніх алкалоїдів на підгрупи?
А Рослина, з якої виділили алкалоїд
Б Шлях біосинтезу
В Амінокислотний попередник у біосинтезі
Г Природа азотистого гетероциклу
5. Які з перерахованих тверджень вірні по відношенню до алкалоїдів?
1. Це речовини природного походження.
2. Ці речовини зустрічаються тільки у рослинах.
3. Ці речовини мають лужні властивостями.
4. За хімічною структурою це азотисті основи.
А Всі вірні В 1, 3, 4
Б 1, 2, 3 Г 2, 3
6. Біосинтетичними попередниками терпенів є:
А Ацетил-коензим А В Шикимова кислота
Б Мевалонова кислота Г Коричні кислоти
7. Яка хімічна природа фітолу?
А Ациклічні монотерпени В Моноциклічні дитерпени
Б Ациклічні дитерпени Г Біциклічні монотерпени
8. Найбільш обширна в кількісному відношенні група терпенів.
А Монотерпени В Сесквітерпени
Б Дитерпени Г Політерпени
9. Біологічна активність дитерпенів.
1. Володіють цитотоксичною активністю.
2. Є регуляторами росту рослин.
3. Проявляють антифунгіцидну активність.
4. Проявляють антифідантну активність.
А 1, 2, 3, 4 В 2, 3
Б 1, 2, 3 Г 4
10. Яка сполука є загальним попередником при біосинтезі тритерпеноїдів?
А Сквален В Гумілен
Б Таксол Г Фарнезол
11. У якому вигляді тритерпени присутні в рослинах?
А У вигляді ефірів
Б У вигляді глікозидів
В У вільній формі
12. Яка хімічна природа стероїдів?
А Гемітерпени В Дитерпени
Б Монотерпени Г Тритерпени
13. Яку структурну групу утворюють тетратерпени?
А Каротиноїди В Стероїди
Б Сапогеніни Г Гопаноїди
Рекомендована література
1. Биотехнология сельскохозяйственных растений. – М.: Агропромиздат, 1987. – 301с.
2. Бриттон Г. Биохимия природных пигментов. – М.: Мир, 1986. – 422 с.
3. Васильева И.С., Пасешниченко В.А. Биологически активные изопреноиды растений. Их биосинтез и значение для биотехнологии // Прикладная биохимия и микробиология. – 1999. – Т. 36. – № 5. – С. 521–536.
4. Васюкова Н.И., Герасимова Н.Г., Озерецковская О.Л. Роль салициловой кислоты в болезнеустойчивости растений // Прикладная биохимия и микробиология. – 1999. – Т. 36. – № 5. – С. 557–564.
5. Гудвин Т., Мерсер Э. Введение в биохимию растений: В 2 т. / Пер. с англ. – М.: Мир, 1986. – 393 с.
6. Запрометов М.Н. Биохимия катехинов. – М.: Наука, 1964. – 296 с.
7. Запрометов М.Н. Фенольные соединения: Распространение, метаболизм и функции. – М.: Наука, 1993. – 272 с.
8. Кретович В.Л. Биохимия растений. – М.: Высш. шк., 1986. – 445 с.
9. Кузнецова Г.А. Природные кумарины и фукокумарины. – Л.: Наука, 1967. – 268 с.
10. Ленинджер А. Основы биохимии. – М.: Мир, 1985. – Т. 1–3.
11. Ловкова М.Я. Биосинтез и метаболизм алкалоидов в растениях. – М.: Наука, 1981. – 168 с.
12. Ловкова М.Я., Рабинович А.М., Пономарева С.М. Почему растения лечат? – М.: Наука, 1989. – 254 с.
13. Лукнер М. Вторичный метаболизм у микроорганизмов, растений и животных. – М.: Мир, 1979. – 548 с.
14. Пасешниченко В.А. Новый альтернативный путь биосинтеза изопреноидов у бактерий и растений // Биохимия. – 1998. – Т. 63. – № 2. – С. 171–182.
15. Пасешниченко В.А. Растения – продуценты биологически активных веществ // Соросовский образовательный журнал. – 2001. – № 8. – С. 13–19.