
- •Передмова
- •Правила роботи в біохімічній лабораторії
- •Правила техніки безпеки при роботі в біохімічній лабораторії
- •Хід роботи
- •1. Екстракція цукрів водою
- •2. Визначення відновлюючих цукрів
- •3. Визначення суми відновлюючих і невідновлюючих цукрів (сахарози)
- •4. Спектрофотометрія
- •Лабораторна робота № 2 Фотоколориметричне визначення тріоз у рослинному матеріалі (за г.Н. Чупахіною, м.В. Куркиною)
- •Хід роботи
- •Обчислення результатів
- •Приклад обчислення
- •Лабораторна робота № 3 Порівняльна оцінка фізико-хімічних властивостей рослинних олій на підставі визначення кислотного і йодного чисел і числа омилення
- •Хід роботи
- •1. Визначення кислотного числа
- •2. Визначення числа омилення
- •3. Визначення йодного числа
- •Лабораторна робота № 4 Визначення вмісту білка в насінні і у вегетативній масі різних культур
- •Хід роботи
- •1. Виділення сумарних білків з насіння зернових і зернобобових рослин
- •2. Спектрофотометричний метод визначення сумарних білків
- •3. Виділення білків з вегетативних органів рослин
- •4. Визначення білків за методом Лоурі
- •Лабораторна робота № 4 Клейковина, її склад і властивості. Визначення кількості та якості сирої клейковини зерна пшениці
- •1. Визначення кількості сирої клейковини
- •Лабораторна робота № 6 Спектрофотометричне визначення нуклеїнових кислот
- •Хід роботи
- •Приклад розрахунку
- •Лабораторна робота № 7 Ферменти, як біологічні каталізатори. Якісні реакції на ферменти
- •1. Відкриття амілази в слині
- •2. Відкриття пероксидази (донор: н2о2 – оксидоредуктаза; кф 1.11.1.7) в картоплі
- •3. Відкриття тирозинази (о-дифенол: о2–оксидоредуктаза; кф 1.10.3.1) у картоплі
- •4. Вплив температури на активність амілази слини
- •5. Вплив рН середовища на активність ферментів
- •Лабораторна робота № 8 Визначення вмісту вільних органічних кислот і кислих солей в плодах методом титрування
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 9 Колориметричне визначення нітратів (за д. Катальдо та ін.)
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 10 Колориметричне визначення аскорбінової кислоти в рослинних продуктах
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 11 Визначення вітамінів в1 і в2 в рослинах
- •Хід роботи
- •1. Екстракція вітамінів
- •2. Одержання тіохрому
- •3. Флуоресцентна спектроскопія розчинів тіохрому і рибофлавіну
- •4. Кількісне визначення вітамінів в1 і в2
- •Лабораторна робота № 12 Виділення l-ментолу з перцевої м'яти
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 13 Виділення теоброміну і кофеїну з плодів какао та листя чаю. Якісні реакції на алкалоїди
- •1. Виділення теоброміну з какао
- •Хід роботи
- •2. Виділення кофеїну з листя чаю
- •Хід роботи
- •Методична література
- •Розділ II програма курсу «біохімія рослин»
- •Основна література
- •Рекомендована література
- •Реферати і есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Реферати та есе
- •Запитання для підготовки
- •Тестові завдання
- •Рекомендована література
Методична література
Cataldo D.A., Haroon M., Schrader L.E., and Youngs V.L. Rapid colorimetric determination of nitrate in plant tissue by titration of salicylic acid // Commun. Soil Science and plant analysis. 1975. V. 6(1). P.71 – 80.
Викторов Д.П. Малый практикум по физиологии растений. М.: Высш. школа, 1983. 135 с.
Гавриленко В.Ф., Ладыгина М.Е., Хандобина Л.М. Большой практикум по физиологии растений. Фотосинтез. Дыхание: учебн. пособие. М.: Высш. школа, 1975. – 392 с.
Досон Р., Елліот Д., Елліот У., Джонс К. Довідник біохіміка. М.: Мир, 1991. – С. 302.
ДСТУ ISO 21415-1 Пшениця та пшеничне борошно. Вміст клейковини. Частина 1. Визначення вмісту клейковини ручним методом.
ДСТУ ISO 21415-2 Пшениця та пшеничне борошно. Вміст клейковини. Частина 2. Визначення вмісту клейковини механічним методом.
Дука М., Хомченко Т., Савка Е. Физиология растений: практикум для студентов биолого-почвенного факультета.: Кишинау, 2003. – 133 с.
Каркліня В.А., Веверіс А.Я., Жігуре Д.Р. Визначення діоксіацетона в культуральних рідинах Acetobacter suboxydans // Прикладна біохімія і мікробіологія. 1982. Т. 18. Вип. 2. С. 262 – 265.
Лазурьевсиий Г.В., Терентьева И.В., Шамшурин А.А. Практические работы по химии природных соединений. – М.: «Высшая школа», 1966. – 335 с.
Малый практикум по физиологии растений / Под ред. А.Т. Мокроносова. М.: МГУ, 1994. – 184 с.
Методы биохимического исследования растений / Под ред. А.И. Ермакова. Л.: Агропромиздат, 1987. – 430 с.
Окунцов М.М.,. Боровик З.И., Гребенников А.С. и др. Специальный практикум по биохимии и физиологии растений. Калининград, 1981. – С. 8 – 10.
Плакунова В.Г. Методики кількісного визначення тріоз і гліцерину в культурах мікроорганізмів // Мікробіологія. – 1962. – Т. 31. – Вип.6. – С. 1094 – 1097.
Практикум по биохимии / Под ред. А.А. Чиркина. Мн.: 2002. – 512 с.
Практикум по физиологии растений / Под ред. Н.Н. Третьякова М.: Агропромиздат, 1990. – 271 с.
Практикум по физиологии растений. М.: Академия, 2001. – 140 с.
Пустовалова Л.М. Практикум по биохимии. Ростов н/Д: , 1999. – 544 с.
Руководство к практическим занятиям по биохимии / Под ред. Е.С. Северина. М.: Медицина, 2000. – 126 с.
Розділ II програма курсу «біохімія рослин»
Вступ. Предмет і завдання біохімії рослин. Значення біохімії рослин для практики. Світ рослин як джерело промислової сировини. Коротка історія розвитку біохімії рослин.
Білки рослин. Протеїногенні і непротеїногенні амінокислоти. Біосинтез та функції непротеїногенних амінокислот. Білки насіння і листя рослин. Особливості білкового складу зернових і зернобобових культур. Проблеми, пов'язані з вивченням рослинних білків. Промислове використання рослинних ферментів. Іммобілізація ферментів.
Вуглеводи рослин. Основні моносахариди рослин, їх властивості та функції. Основні дисахариди рослин – сахароза, мальтоза, целобіоза. Функції сахарози в рослинах. Рафіноза – основний трисахаридів рослин. Полісахариди рослин. Запасні та будівельні полісахариди: крохмаль, інулін, целюлоза, геміцелюлоза, Пектинові речовини, галактани, ксилани, слизи і гуми; будова, властивості і функції в рослинах. Використання рослинних вуглеводів в харчовій промисловості.
Ліпіди рослин. Особливості обміну ліпідів рослин. Гліоксилатний цикл. Вміст жирів у насінні і плодах культурних рослин. Властивості основних рослинних олій.
Стероїди рослин: їх будова, властивості та функції в рослинах.
Органічні кислоти та їх обмін. Вміст у рослинах органічних кислот аліфатичного ряду. Функції органічних кислот в рослині. Характерні особливості основних органічних кислот рослин. Обмін органічних кислот у вищих рослин.
Вітаміни. Вміст жиро- і водорозчинних вітамінів в рослинних продуктах. Їх будова, властивості та функції в рослинах.
Речовини вторинного походження. Рослинні феноли. Біорізноманіття фенольних сполук рослин. Феноли, фенольні кислоти, фенілоцтові кислоти, похідні фенілпропану (оксикоричні кислоти і спирти, кумарини), флавоноїди і ізофлавоноїди, лігнани, похідні антрацену, полімерні фенольні сполуки (лігнін, таніни, меланіни). Біосинтез фенольних сполук. Синтез шикимової кислоти – попередника фенольних сполук. Шикиматний і ацетатно-малонатний шляхи біосинтезу рослинних фенолів. Функції фенольних сполук у рослинах.
Глікозиди. Природа і поширення глікозидів в рослинах. Соланіни. Синигрин. Амігдалин. Роль рослинних глікозидів в житті рослин. Використання глікозидів в практиці людини.
Алкалоїди рослин. Справжні, прото- і псевдоалкалоіди рослин. Біосинтетичні попередники N-гетероциклів алкалоїдів. Класифікація, заснована на будові азотовмісних гетероциклів. Локалізація алкалоїдів в рослині. Біологічні функції алкалоїдів в рослинах.
Терпени і терпеноїди. Природа і поширення. Класифікація терпенів (гемі-, моно-, сескві-, ди-, сестер-, три-, тетра-, політерпенини). Біосинтез терпеноїдів. «Активний ізопрен». Поліізопрен – каучук, гутта і камеді, їх будова та промислове значення.
Ефірні олії і смоли: локалізація і функції в рослинах.