
- •Завдання № 7
- •Що дає і чого не дає стратегія розвитку підприємства?
- •2. Роль керівника в управлінні підприємством.
- •3. Структура цілей і її використання в управлінському процесі.
- •4. Чим викликний горизонтальний і вертикальний поділ управлінської праці?
- •5. Як від цілей перейти до структури управління?
- •6. Переваги і недоліки ват і зат.
- •7. Приведіть приклад адаптивної структури управління.
- •8. Переваги адаптивної структури перед бюрократичною.
Завдання № 7
Що дає і чого не дає стратегія розвитку підприємства?
Стратегія – це довгостроковий курс розвитку фірми, спосіб досягнення цілей, який фірма визначає для себе, керуючись власними міркуваннями. Вона включає визначення основних довгострокових цілей та задач підприємства, дій і розподілу ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей. Стратегія – загальний всебічний план досягнення цілей.
Основні риси стратегії:
вона визначає основні напрямки і шляхи концентрації зусиль на певних пріоритетах;
вона є основою складання планів і програм;
стратегія змінюється , коли досягнуті певні параметри;
стратегія формується на основі узагальненої, неповної, неточної інформації;
у процесі діяльності стратегія постійно уточнюється за рахунок зворотного зв”язку
у системі управління;
- підприємство у своїй діяльності керується системою стратегій (стратегічними
наборами, оскільки воно є багатоцільовою системою;
стратегія – це основа для формування і змін організаційної структури;
стратегія – це фактор стабілізації відношень організації з зовнішнім середовищем.
Чого не дає стратегія?
Негайного результату.
Закінченого плану діяльності фірми, який будь-що повинен бути виконаний:
- це неформалізований документ, не такий як бізнес-план;
- це не екстраполяція поточних планів і бюджетів.
Стратегія не гарантує продажу товарів у запланованому обсязі.
Стратегія не є інструментом тільки для вищого керівництва, а і для менеджерів, робітників, акціонерів.
2. Роль керівника в управлінні підприємством.
Вплив – це поведінка одного індивіда, яка вносить зміни в поведінку, відношення, відчуття іншого індивіда.Керівники повинні впливати на інших таким чином, щоб цей вплив приводив до дії.
Щоб зробити свій вплив більш ефективним, керівник повинен застосовувати владу. Влада – це можливість впливати на поведінку інших. Більшість людей пов”язує владу з насильством і агресією. Але сила не є обов”язковим компонентом влади. Керівнику потрібна влада додатково до формальних повноважень. Вона є необхідною умовою успішної діяльності організації.
Керівник залежить від свого безпосереднього начальства, підлеглих і ситуації.Ці групи представляють собою частину середовища, яке оточує керівника
Отже керівник робить свій вплив на підлеглих на основі повноважень, а лідер – на основі своїх якостей.
3. Структура цілей і її використання в управлінському процесі.
4. Чим викликний горизонтальний і вертикальний поділ управлінської праці?
Сфера управління має власну організаційну структуру, засновану на внутрішньому поділі управлінської праці. Горизонтальну схему поділу широко застосовують при розподілі великого масиву робіт на численні локальні виробничі функції чи завдання як на рівні великих підприємств, так і на галузевому рівні організації та управління економікою.
Вертикальна схема організації управління забезпечує координацію окремих управлінських функцій горизонтального рівня з метою досягнення загальних цілей виробничої системи (підприємства, галузі чи всього народного господарства). Характер виробничого процесу і принципи поділу праці всередині виробничих систем всіх рівнів визначають певну комбінацію горизонтальної та вертикальної організації управління, власне її систему