
- •Завдання № 25
- •Цілі управління містом як економічною, соціальною та екологічною системами.
- •Роль компонентів міського середовища в житті мешканців міста.
- •Чим відрізняється управління соціальною і економічною системами?
- •Особливості роботи підприємства в ринкових умовах.
- •Як утворюються товариства з обмеженою відповідальністю?
- •Перечисліть органи управління ат. Які функції вони виконують?
- •Які стратегічні набори ви знаєте? Які цілі вони ставлять?
- •При яких умовах вплив керівника на підлеглого буде найсильнішим?
Завдання № 25
Цілі управління містом як економічною, соціальною та екологічною системами.
Місто можна розглядати як:
Соціальну систему
Економічну систему
Екологічну систему.
Як соціальна система місто має такі цілі:
задоволення потреб в житлі, товарах і послугах;
задоволення потреб в освіті, культурних потреб, потреб в охороні здоров”я, потреб в фізичному та духовному розвитку;
задоволення потреб в безпеці життя.
Як економічна система місто має такі цілі:
забезпечення максимальної ефективності виробництва;
створення умов для забезпечення добробуту мешканців міста ( занятість, зарплата, продукція);
створення умов для подальшого розвитку суспільства
Як екологічна система місто має такі цілі:
збереження та відновлення природного середовища:
організація природного середовища для забезпечення повноцінного життя мешканців міста.
Роль компонентів міського середовища в житті мешканців міста.
Система управління містом повинна забезпечувати належну якість міського середовища.
Кожна компонента міського середовища має свої показники якості. Розглянемо їх.
1. Антропогенне середовище.
Якість організації об”єктів антропогенного середовища згідно нормативів.
Транспортна доступність об”єктів АС для населення.
Якість функціонування об”єктів АС згідно нормативів.
Повнота задоволення потреб населення.
2. Природнє середовище.
Якість організації об”єктів зелених насаджень згідно нормативних вимог.
Санітарний стан компонент природнього середовища: води, землі, повітря, зелених насаджень.
Використання природного середовища згідно нормативів.
Рівень естетичного оформлення об”єктів зелених насаджень.
Повнота задоволення потреб мешканців міста природнім середовищем.
Трансортна доступність об”єктів природнього середовища для населення.
3. Населення.
Демографічна структура.
Культурно-освітній рівень мешканців міста.
Рівень занятості населення суспільно корисною працею.
Рівень забезпечення мешканців повноцінним житлом.
Стан здоров”я мешканців міста.
Повнота задоволення потреб мешканців міста: фізіологічних, матеріальних і
духовних.
Чим відрізняється управління соціальною і економічною системами?
Управління економічними системами може здійснюватись за такими принципами:
за збуренням
за відхиленням
за цілями
Управління за збуренням передбачає контроль всіх змінних на вході в об”єкт управління і відповідну реакцію системи управління у вигляді управлінських дій.
Управління за відхиленням передбачає контроль результату функціонування технологічного процесу та вмішування у процес, коли відхилення того чи іншого показника від заданого значення вже наступило.
Управління за цілями передбачає контроль відхилення від заданої цілі функціонування процесу і управлінський вплив на всі змінні та параметри процесу, які забезпечують досягнення заданої цілі.
Існує три способи нормального регулювання функціонування соціальноі системи:
зниження вимог до управління,
збільшення потужності механізму регулювання,
обмеження різнорідності керованої системи.
1. Зниження вимог до системи управління означає скорочення числа контрольованих параметрів і змінних системи.
2. Збільшити потужність механізму управління можна тільки за рахунок комп”ютеризації процесів управління, впровадження новітніх інформаційних технологій та вдосконалення організаційних структур.
3. Обмеження різнорідності керованої системи – це стандартизація та уніфікація технічних систем, раціоналізація виробничих та управлінських структур, спеціалізація та кооперація виробничих систем, раціональне розташування продуктивних сил, визначення оптимальних розмірів населених пунктів.
В залежності від визначення цілей виділяють ситуаційне, програмне та цільове управління.
Ситуаційне управління орієнтоване на регулювання будь-якого процесу:
Програмне управління – це управління за заданою програмою з вказівкою послідовності її виконання.
Цільове управління характерне тим, що цілі мають активний вплив на всі його характеристики.