47,Структура кредитноъ системи

Кредитна система представляє собою сукупність кредитних відносин та інститутів, які організовують ці відносини. Вона забезпечує акумуляцію грошових заощаджень і доходів по різним каналам та передачу їх у вигляді позик підприємствам, державі, населенню.

Кредитна система складається із декількох ланок, кожна з яких виконує специфічні функції по акумуляції і розподілу грошових коштів.

Сучасна кредитна система включає три основні групи (має 3-х ярусну структуру):

-центральний банк;

-банківські інститути;

-небанківські кредитно-фінансові установи.

В групу банківських інститутів входять:

-комерційні банки;

-інвестиційні банки;

-ощадні банки;

-іпотечні банки та інші.

До небанківських кредитно-фінансових установ відносяться:

-страхові компанії;

-пенсійні фонди;

-інвестиційні компанії;

-позико-ощадні асоціації;

-фінансові компанії;

-ломбарди;

-кредитні спілки;

-благодійні фонди.

Роль окремих ланок в кредитній системі неоднакова. Її головною ланкою є банківські інститути ( які традиційно займають перше місце по розмірах своїх ресурсів), серед яких роль лідера відводиться комерційним банкам, які здійснюють кредитування переважно промисловості і торгівлі. Наприклад, в США на комерційні банки приходиться біля 40% активів кредитно-фінансових установ країн. Діяльність комерційних банків доповнюють операції спеціалізованих банківських інститутів, які переважно здійснюють кредитування на пільгових умовах низько прибуткових та ризикованих галузей (сільського господарства, житлового будівництва, малого бізнесу, а також зовнішньої торгівлі).

З 1991 року у зв’язку з утвердженням України як самостійної держави формується нова структура кредитної системи, яка складається із таких 3-х ярусів:

1.Національний банк України.

2.Банківська система:

-комерційні банки;

-ощадний банк.

3.Спеціалізовані небанківські кредитні інститути:

-страхові компанії;

-інвестиційні фонди;

-інші.

Нинішня структура кредитної системи України наближується до моделі кредитної системи промислово-розвинених країн. Але справа в тім, що найбільш слабкою ланкою нової кредитної системи є третій ярус. Він представлений в основному страховими компаніями, а для розвитку інших типів спеціалізованих кредитних інститутів потрібно повноцінне функціонування ринку капіталів і його другого елемента - ринку цінних паперів. Створення останнього можливе лише в умовах відносно широкої приватизації державної власності. Саме це повинно стимулювати розвиток третього ярусу кредитної системи.

48,Особливосты розвитку кред. Сист. В укр

Як відомо, в Україні вже в 2000 році було подолано затяжну економічну кризу і вперше відбувались певні позитивні зміни в суспільному виробництві. Вони стали основою змін і в банківській системі.

По-перше, все помітніше стає процес концентрації банківського капіталу. Кількість банків зменшується за рахунок того, що банки, які потрапляють у розряд проблемних, приєднуються до більш сильних.

По-друге, помітно збільшився капітал банків. Серед залучених ресурсів збільшилися кошти суб’єктів господарювання. Особливо важливим є значний темп приросту внесків населення, які займають друге місце серед залучених банками коштів. При цьому як серед внесків господарюючих суб’єктів, так і серед внесків фізичних осіб строкові депозити зростали в останні роки значно швидше, ніж внески до запитання. Це свідчить про зростання довіри населення і господарюючих суб’єктів до банківської системи, і відкриває перед банками більш широкі перспективи в організації довгострокового кредитування, а відтак, і посилення інвестиційних процесів у суспільному виробництві.

По-третє, концентрація банківського капіталу і нарощування банками кредитних ресурсів, що відбувалося на фоні високих темпів зростання суспільного виробництва, дали змогу помітно збільшити частку довгострокових кредитів, яка зростала значно вищими темпами, ніж зростав загальний кредитний портфель. Позитивним стало й помітне зменшення середньозваженого відсотка за кредитами. Цьому безсумнівно позитивному явищу сприяло й те, що НБУ проводив досить чітку облікову політику, спрямовану на зниження облікової ставки, але дещо за останні роки вона зросла [2. 15].

Позитивні зміни, які відбувалися в банківській системі в останні роки, не відкидають і тих проблем, які притаманні цій системі. Їх можна звести до таки моментів:

w Рівень капіталізації банківської системи невеликий. Про це свідчить відносно малий обсяг активів наших банків;

w Досить великий рівень відсоткових ставок за кредитами для господарюючих суб’єктів;

w Наявність дуже високих ризиків при здійсненні кредитування, що відбиває як недостатній розвиток ринкових відносин у цілому, так і нерозвиненість системи страхування різноманітних ризиків;

w Конкуренція між банками здійснюється переважно не в площині якісних показників обслуговування клієнтів, а в площині кількісних показників.

Названі недоліки виступають помітною перешкодою до подальшого розвитку економіки в цілому і банківської системи зокрема Необхідність подолання цих проблем диктується не тільки поточними цілями розвитку народногосподарського комплексу, але й стратегічними цілями, пов’язаними з прагненням нашої країни до вступу У Світову торговельну організацію та Європейський союз. Сьогодні наша банківська система зовсім не готова до цього, і державі треба зосередити значні зусилля на даному напрямку, щоб пристосувати наш банківський сектор до обов’язкової лібералізації фінансових ринків.

У планах розвитку на найближчі роки намічені конкретні заходи щодо зміцнення банківської системи і вдосконалення її функціонування. Основними цілями при цьому є:

w забезпечення стабільності національної грошової одиниці;

w збереження досягнутої фінансової стабільності;

w підвищення ефективності функціонування всієї банківської системи;

w прискорення на цій основі темпів ринкових перетворень у всій економіці і кредитно-грошовій сфері зокрема [3 Для успішного вирішення поставлених завдань необхідно зосередити зусилля на поширенні безготівкових розрахунків, поліпшенні якості банківських послуг, розвитку національної системи електронних платежів, підвищення прозорості банківських процедур і технологій. Важливе значення в досягненні визначених цілей відводиться подальшому вдосконаленню правової бази, яка регламентує банківську діяльність. Зокрема, необхідно суттєво підвищити діяльність системи гарантування вкладів фізичних осіб у банки.

Успішна реалізація цих заходів буде сприяти зміцненню банківської системи і створенню нею сприятливих умов для подальшого розвитку нашої економіки й зростання ефективності її функціонування.

Вирішення цих та інших проблем і поступове піднесення економіки вселяють надії на подальше вдосконалення всієї кредитної системи, подолання існуючих перешкод і побудову суспільства, в якому кожна людина буде мати гідні умови існування.