
- •1. Роль і значення мови у суспільному житті. Поняття національної мови. Основні етапи розвитку української мови.
- •2. Поняття державної мови. Законодавство України про мову. Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі. Українська мова серед інших мов світу.
- •3. Поняття літературної мови. Загальна характеристика сучасної української літературної мови. Поняття мовної норми.
- •13. Граматичні норми сучасної української літературної мови
- •14. Засоби комунікації: вербальні та невербальні
- •15. Кінетичні невербальні засоби спілкування
- •16. Мовний етикет. Стандартні етикетні ситуації.
- •Стандартні етикетні ситуації.
- •17. Словники у професійному мовленні. Типи словників. Особливості термінологічних словників.
- •Особливості термінологічних словників
- •18. Публічний виступ. Жанри публічного виступу. Підготовка до публічного виступу.
- •Підготовка до публічного виступу.
- •16* Види оброблення науково-технічної інформації (план, тези, конспект).
- •17*. Реферат. Загальна характеристика.
- •3,4,5 **Поняття реквізиту. ,Основні види реквізитів та їх розміщення
- •Довідково – інформаційні документи, основні види, загальна х-тика. Загальна характеристика довідково-інформаційної документації
- •4 Питання
- •1. Поняття стилю мовлення
- •2. Характеристика основних функціональних стилів
- •2.Офіційно-діловий стиль.
- •5 Питання
- •6 Питання
- •Питання 10 Спілкування й комунікація
Особливості термінологічних словників
Термінологічні словники є різновидом лінгвістичних словників, у яких подано термінологію однієї або кількох галузей знань/діяльності.
Укладання термінологічного словника починають з того, що з різних джерел відбирають терміни. Джерела можуть бути такими:
- монографії та статті відомих вчених та фахівців-практиків;
- підручники для вищих навчальних закладів, що міс-тять чіткі визначення понять і стандартизовані терміни;
- галузеві енциклопедії;
- вторинні документи:
а) реферати й анотації з реферативних журналів;
б) опис винаходів.
Після відбору термінів складають словник термінологічного словника — реєстр одиниць (слів, словосполучень, скорочень, символів, сполучень слів і символів), які слід визначити та описати.
18. Публічний виступ. Жанри публічного виступу. Підготовка до публічного виступу.
Публічний виступ як специфічна форма репрезентації усного професійного мовленя (доповідь, промова,лекція, бесіда).
Усне професійне спілкування передбачає використання діалогічної і монологічної форми. Як форма монологу є публічний виступ. Вони бувають різних видів і проводяться в ораторському стилі. Це – доповідь, промова, декція.
Типи доповіді:
1. ділова доповідь – містить виклад питань із визновками і пропозиціями (розрахована на підготовлену аудиторію; відбувається активне обговорення, аргументована критика; слова вживаються тільки у прямому значенні, речення чіткі, аргументовані);
2. звітна доповідь – містить об’єктивні факти за певний період роботи підприємства; чітко окреслюється мета, характер, завдання, наводяться цифри, іноді – цитати. Варто укласти план доповіді, щоб була струнка система викладу. В кінці приймається рішення і програма на наступний період роботи.
Промова – усний виступ із висвітленням інформації, дуже часто емоційно насичений. Типи промови:
1. ділова промова – характеризується лаконізмом, критичністю, полемічністю та аргументованістю викладених фактів; орієнтована на логічне сприйняття слухача; сприймається у контексті якоїсь проблеми;
2. мітингова промова – виголошується на злободенну тему і стосується суспільних проблем, які хвилюють широкий загал; це короткий емоційний вислів, що висвітлює нестандартний аспект, щоб по-новому сприйняти відомі факти; використовуються вигуки, заклики, звертання; її успішність залежить від індивідуального стилю оратора;
3. агітаційна промова – дуже близька до мітингової, в ній пропагуються думки, переконання, ідеї і відбувається активна агітація за їх втілення в життя.
4. лекція – це одна із форм розв’язання наукових, науково-навчальних, науковопопулярних та інших знань шляхом усного викладу матеріалу; бувають: навчальнопрограмові, настановчі, оглядові, лекції зі спеціального курсу;
5. бесіда – бувають приватні і ділові; один із видів бесіди є колоквіум ( один із видів спілкування, вид екзамена, а також збори, на яких заслуховують і обговорюють наукові доповіді).
Ле́кція — основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.
Лекція є основною формою навчального процесу у вищій школі. Мета лекції – розкрити основні положення теми, досягнення науки , з’ясувати невирішені проблеми, узагальнити досвід роботи, дати рекомендації щодо використання основних висновків за темами на практичних заняттях.
Бесіда — це форма спілкування з метою обміну думками, інформацією, почуттями тощо. Бесіда сприяє також активізації зусиль партнерів для забезпечення співробітництва та впливу одне на одного.
Види бесід
Існують різні види бесід. Якщо за основу кваліфікації взяти мету спілкування та зміст бесіди, то можна виокремити бесіди ритуальні, глибинно-особистісні та ділові.
Під час ритуальних бесід люди спілкуються, дотримуючись певного мовленнєвого етикету. Як правило, ці бесіди характерні для обрядів, звичаїв будь-якої спільноти людей. Людина, яка звикла до цього, почувається під час виконання обряду спокійно і впевнено. Вона знає, що і як їй потрібно говорити в різних ситуаціях і чого варто сподіватися від інших. Уміння людини підтримувати ритуальні бесіди свідчить про те, що вона опанувала перший рівень культури спілкування.
Глибинно-особистісні бесіди відіграють у нашому житті велику роль Вони, як правило, характерні у спілкуванні між близькими людьми — рідними, коханими, дітьми, друзями та ін. Основна особливість таких бесід полягає в тому, що саме в них найповніше проявляються й реалізуються наші гуманістичні комунікативні установки та моральні норми.
Велику роль у житті людей відіграють ділові бесіди, їх предметом, як правило, є конкретне діло.
Серед ділових бесід розрізняють інформаційні: у "конкурентній ситуації"; "під тиском мовника"; з метою викладу своєї позиції. Виходячи з профессійної спрямованості розрізняють бесіди управлінські, педагогічні правові, медичні та ін. Тут основна увага приділяється особливостям саме ділових бесід і їх різновидам. Майже всі справи, трудові акції будь-яка спільна праця людей починаються, здійснюються і завершуються за допомогою різних за формою, змістом і функціями ділових бесід.
Залежно від кількості учасників бесіди поділяються на індивідуальні та групові.
Характеристики індивідуальної бесіди.
Індивідуальна бесіда — це діалог двох співучасників, які є значущими одне для одного і прагнуть (обоє або один) досягти певної мети.