15. Кінетичні невербальні засоби спілкування

До кінетичним компонентів мови відносяться жести, пози, міміка.

Міміка.

Під мімікою ми розуміємо руху мускулатури обличчя. Її не слід плутати з фізіогноміки (наука, за допомогою якої за формою обличчя можна судити про психічні властивості тієї чи іншої людини).

Міміка буває різна:

Сильно рухлива міміка. Сильно рухлива міміка свідчить про жвавості та швидкої змінюваності сприйняття вражень і внутрішніх переживань, про легку збудливості від зовнішніх подразників. Така збудливість може досягати маніакальних розмірів.

Малорухлива міміка. Вказує в принципі на сталість душевних процесів. Вона свідчить про рідко змінюється стійкому настрої.

Також мімічні рухи поділяються на:

міміку агресивно-наступальну - гнів, злість, жорстокість та ін;

активно-оборонну - відраза, презирство, ненависть та ін;

пасивно-оборонну - покірність, приниженість і ін;

міміку орієнтовно-дослідницької спрямованості;

міміку задоволення-невдоволення;

маскувальні вираження - міміка приховування істини, двозначності, нечесності й т.п.

Одним з найбільш важливих елементів міміки є погляд.

Жести.

Жести - це виразні рухи головою, рукою або пензлем, які здійснюють з метою спілкування і які можуть супроводжувати роздум або стан.

Ми розрізняємо: вказівні, підкреслюють (підсилюють), демонстративні, дотичні жести.

Вказівні жести спрямовані у бік предметів або людей з метою звернути на них увагу.

Підкреслюють жести служать для підкріплення висловлювань. Вирішальне значення надається при цьому положенню кисті руки.

Демонстративні жести пояснюють стан справ. За допомогою дотичних жестів хочуть встановити соціальний контакт або отримати знак уваги з боку партнера. Вони використовуються також для ослаблення значення висловлювань.

Розрізняють також: довільні і мимовільні жести.

Довільними жестами є рухи голови, рук або кистей, які відбуваються свідомо. Такі рухи, якщо вони проводяться часто, можуть перетворитися на мимовільні жести.

Мимовільними жестами є руху, скоєних несвідомо. Часто їх позначають також як рефлекторні рухи. Цим жестам не потрібно вчитися. Як правило, вони бувають вродженими (оборонний рефлекс) або набутими.

Наукові дослідження в галузі лінгвістики показали, що існує пряма залежність між соціальним статусом, владою, престижем людини і її словниковим запасом. Іншими словами, чим вище соціальне чи професійне положення людини, тим вище його здатність спілкуватися на рівні слів і фраз. Дослідження в області невербалики виявили залежність між красномовністю людини і ступенем жестикуляції, використовуваної людиною для передачі змісту своїх повідомлень. Це означає, що існує пряма залежність між соціальним станом людини, його престижем і кількістю жестів і рухів, якими вона користується. Людина, що знаходиться на вершині соціальних чи сходів професійної кар'єри, може користуватися багатством свого словникового запасу в процесі комунікації, в той же час як менш освічений-менш професійна людина буде частіше покладатися на жести, а не на слова в процесі спілкування.