6

Лекція Тема: Загальна|спільна| характеристика променевої терапії.

Променева терапія – це наука про застосування|вживання| іонізуючих випромінювань для лікування хвороб. Клінічні і експериментальні дані показали, що іонізуюче випромінювання надає|робить| ушкоджувальна дія на пухлинну тканину через процеси іонізації і збудження молекул. Було встановлено|установлений|, що клітки|клітини| злоякісної пухлини в організмі зазвичай|звично| чутливіші до опромінення|опромінювання|, чим навколишні|довколишні| нормальні тканини, тому що|бо| в нормальних тканинах відбувається|походить| швидше заміщення уражених ділянок регенеруючими клітками|клітинами| з|із| неопромінених ділянок нормальної тканини. Ці дані дозволили теоретично обгрунтувати променеву терапію. Достоїнства цього методу променевого лікування безперечні і полягають в наступному|слідуючому|:

1. Повна|цілковита| безболісність цього методу

2. Велика ефективність при багатьох захворюваннях.

3. Ускладнення, що рідко зустрічаються, тут вигідно поєднуються|сполучаються| з|із| простотою і зручністю застосування|вживання|, а також щодо|відносно| невисокою вартістю цього методу.

Свідчення|показання| для променевої терапії:

1) Найбільш широке застосування променева терапія знаходить при лікуванні хворих злоякісними пухлинами. У 50-60% випадків онкозахворювань ЛТ застосовується як самостійний метод, а в 70-80% є обов'язковим елементом комбінованого і комплексного лікування. У неоперабельних випадках променева терапія є провідним методом. Ефект її тим вище, чим більше радіотерапевтичний інтервал Ефект її тим вище, чим більше радіотерапевтичний інтервал – РТІ – різниця чутливості пухлини і тканин, що оточують її. Головним завданням радіобіології є дослідження способів розширення терапевтичного інтервалу за рахунок опромінення пухлини при максимальному щажении що оточують її нормальних тканин.

2) Окрім злоякісних пухлин, в лікуванні яких іонізуюче випромінювання грає важливу роль, променева терапія успішно використовується впродовж багатьох років, при лікуванні непухлинних захворювань: запальних, обмінних, ендокринних, нейровоспалительных і ін. захворювань, як правило, в тих випадках, коли медикаментозна терапія є безуспішною, а хірургічне лікування проводити неможливо або небажано.

Дози, вживані при променевій терапії (фізичні, глибинні, поверхневі|поверхові|, інтегральні):

Дози, вживані при променевій терапії.

Доза – це кількість поглиненої енергії в одиниці об'єму|обсягу|.

Дози можуть бути: 1) фізична – це доза в повітрі

2) доза поверхнева, або шкіряна – шкіряна приймається за 100%

3) глибинна – на глибині органу

4) інтегральна – це сумарна доза, поглинена всіма органами і тканинами.

У променевій терапії застосовуються:

I. Протизапальні умовно малі дози 3-5 Грей на вогнище. Застосовуються для лікування непухлинних захворювань.

Відпускаються по 0,5 Гр на один сеанс з|із| інтервалами між опроміненнями|опромінюваннями| 1-2 дні. Механізм дії цих доз наближається до енергійних фізіопроцедурам|. В результаті|унаслідок| дії малих доз розширюються капіляри, міняється рН| середа|середовище|, підвищується проникність тканин. Відбувається|походить| розпад невеликої кількості кліток|клітин|, що надає|робить| біостимулюючий ефект, пожвавив|пожвавлював| фагоцитоз. Все це сприяє швидкому розсмоктуванню запального інфільтрату, зменшенню набряку, больового синдрому.

II. Протипухлинні дози. Bх величина залежить від чутливості пухлин, які діляться на пухлині чутливі до ЛТ, середній чутливості і резистентні – пухлина вважається за чутливу, якщо можна добитися її зникнення, не викликаючи некрозу нормальних тканин.

Для променевого лікування чутливих пухлин застосовуються 1) малі протипухлинні дози – СОДИ 40-50 Гр. на вогнище. Це малі дози, застосовуються для лікування лімфосаркоми, лімфогранулематозу, лимфоэпителиомы вилочковой залози і мигдалин, сюди ж відносяться пухлини із статевого епітелію – семіноми і эмбриоцитомы яєчників. При хворобах крові дози даються декілька менше.

2) Середні протипухлинні дози – 60-70 Гр. на вогнище. Такі дози застосовуються для лікування пухлин середньої чутливості: сюди відносяться рак шкіри і слизових оболонок, рак шийки матки, рак губи, більшість пухлин гортані, рак рота, мови, пухлини слинних залоз.

Великі протипухлинні дози – 80-100 Гр. на вогнище. Такі дози застосовуються при радіорезистентних пухлинах (пухлини, для знищення яких потрібна доза, що перевищує межі резистентності). До них відносяться більшість пухлин: рак молочної залози, легені, сечового міхура, остеосаркома, хондросаркома, миелосаркома, меланоми і пухлини з нервової тканини, рак стравоходу.

Всі названі|накликати| дози викликають|спричиняють| зміни в здоровій, такій, що оточує пухлину, тканини. При цьому, якщо при малих і середніх дозах ці явища обратими|, то дози порядка| 80-100 Гр. викликають|спричиняють| некроз, як в пухлині, так і в навколишній|довколишній| здоровій тканині, який закінчується утворенням сполучно-тканинного рубця.