Видалення каменів з сечового міхура

Видалення каменів у дрібних тварин здійснюється шляхом розтину сечового міхура (цистомії) через розріз черевної стінки.

Доступ до міхура можна отримати шляхом попереднього розрізу очеревини (доступ через очеревину) або розтином сечового міхура після відшаровування від його стінки очеревини, тобто без порушення її цілісності (поза черевний доступ). В першому випадку черевну стінку розрізають збоку від білої лінії, в другому – по ній, проникаючи до міхура між листками пупково-міхурної зв’язки. Більш цілеспрямований доступ через очеревину за Боголюбовим.

Операцію проводять під поєднаним наркозом. Тварину фіксують в спинному положенні, головою вниз. Розріз черевної стінки, довжиною 8-10 см, у самців і самок рекомендують робити на 1-2см збоку від білої лінії і на таку ж відстань попереду від лонної кістки. Шари черевної стінки роз’єднують в обхід прямого м’яза живота. Потім сечовий міхур підтягують пальцями до розрізу і в передній його частині прошивають двома товстими шовковими нитками на відстані 2-3 см одна від одної, збоку від середньої міхурно-пупкової зв’язки.

При накладанні цих тимчасових лігатур намагаються не захопити слизову оболонку міхура. Після цього вміст останнього відсмоктують великим шприцом, а при необхідності, щоб швидше видалити рідину, що залишилася, проколюють міхур гострокінцевим скальпелем, натягуючи лігатури.

Міхур розтинають продовгуватим вертикальним розрізом. Слизову оболонку, яка має здатність сильно розтягуватись, розрізають на меншому проміжку ніж м'язову. Краї розрізу сечового міхура розширюють тупими гаками, а потім видаляють камінь, захопивши його корнцангом або пальцями. Якщо в міхурі знаходять пісок, його вичерпують звичайною простерилізованою металевою ложкою.

Шви на сечовий міхур накладають круглими голками в два поверхи, користуючись кетгутовими нитками (рис.7). Рану черевної стінки закривають одноповерховим швом, як при лапаротомії.

Видалення каменів у жеребців та биків проводять через розріз уретри в ділянці промежини, проводячи типову уретротомію. Для успіху операції необхідна низька сакральна анестезія, без якої введення в уретру інструменту і видалення каменю – надзвичайно болісний і травматичний процес.

Місце розрізу мітять над сідничною дугою, нижче ануса, ближче до шийки сечового міхура.

Після розтину уретри катетер видаляють і в канал вводять спеціальні щипці – літотріптор (рис.8); його просувають у закритому вигляді в сечовий міхур. Введеною у пряму кишку рукою, камінь приближають до щипців; їх розкривають, захоплюють камінь і знову затискають. Потім інструмент з каменем повільно витягують через розріз уретри. Великі камені подрібнюють літотріптором в міхурі і видаляють частинами (літотріпсія). Пісок і більш дрібні частини подрібненого каменю вимивають під тиском розчином через розріз уретри.

Видалення каменів у корів та кобил. Після низької сакральної анестезії в сечовий міхур через отвір уретри вводять літотріптор. Через пряму кишку лівою рукою допомагають захопленню каменю, який повільно витягують. Якщо камінь досить великий, розрізають верхню стінку уретри поблизу її піхвового отвору.

У великих кобил вдається маленькою рукою, поступово розширюючи уретру (при низькій сакральній анестезії), приблизитися до шийки сечового міхура і пальцями захопити камінь, підсовуючи його одночасно через пряму кишку.

Рис.8. Щипці для видалення сечових каменів (літотріптор)