Операції в ділянці промежини Анатомо-топографічні дані
Пошарова топографія в ділянці промежини:
Шкіра – тонка і рухома, багата на жирові та потові залози. Шерстяний покрив відсутній або представлений дуже тонким і коротким волоссям. В ділянці заднього проходу шкіра зростається з його сфінктером, а всередині переходить в слизову оболонку прямої кишки. По середній лінії тягнеться поздовжній шов промежини – raphe perinei, що переходить в шов мошонки.
Підшкірна клітковина – знаходиться лише в нижній частині; навколо ануса вона відсутня.
Фасція промежини – f. perinei – яка по бічним межам сполучається з сідничною і стегновою фасціями.
М’язовий шар, що відрізняється у верхньому і нижньому відділах промежини. В анальному відділі розміщені: сфінктер ануса у вигляді кільцевого м’яза; піднімач ануса і м’яз хвоста. В нижньому відділі вздовж середньої лінії проходить підіймач статевого члена – m. retraktor penis. На рівні сідничної дуги по бокам від нього косо знаходяться сіднично-печеристі м’язи, що охоплюють ніжки печеристих тіл статевого члена.
Статевий член, розміщений глибше в нижній ділянці промежини, і розміщений в ньому сечостатевий канал – urethra.
У самок склад шарів ділянки промежини характеризується деяким особливостями, а саме: на рівні діафрагми таза (між коренем хвоста і сідничною дугою) послідовно розміщенні: шкіра, тонкий шар підшкірної клітковини, фасція промежини, а потім м’язи ануса і сечостатевого присінка. Нижче сідничної дуги під шкірою знаходяться: добре виражений шар рихлої клітковини, фасція промежини і оточені жировою клітковиною поверхневі пахвові (надвим’яні) лімфатичні вузли.
Сечостатевий канал
Тазова ділянка уретри у самців лежить під прямою кишкою. Ззовні вона оточена добре розвиненим черевом сечостатевого м’яза – m. urethralis. На сідничній дузі просвіт уретри трохи звужений, а її печеристе тіло формує потовщення – цибулину сечостатевого каналу (невеликих розмірів у коня і свині). Біля виходу із тазу уретра розміщується між ніжками статевого члена і сіднично-печеристими м’язами, а потім переходить на його задню (і далі нижню) поверхню в спеціальний жолоб.
Уретра у самок дуже коротка і складається лише із тазової частини. Довжина її у кобил 6-8 см, діаметр до 3 см, у корів – довжина близько 12 см. У жуйних на нижній стінці присінка перед вхідним отвором уретри знаходиться сліпе мішкоподібне випинання (дивертикул) – diverticulum suburethrale, досить велике у корів (до 11 см довжини). У котів маленькі дивертикули є з кожної сторони поблизу отвору уретри.
Кровопостачання в ділянки промежини
В ділянці промежини розділяються промежина артерія (гілка внутрішньої соромітної), гілки затульної та бульбоуретральної артерій ( у самок артерія клітора).
Іннервація в ділянці промежини
Відбувається парним соромітним нервом – n. pudendus. Нерв промежини у самців (рис.4) потрапляє в цю ділянку на рівні верхньої межі ануса, в прианальній ямці. Спускаючись донизу по промежині, він відразу ділиться на дві гілки:
поверхневу (підшкірну), яка на рівні сідничної дуги розділяється на два стовбури, що проходять вздовж межі між стегном і промежиною; кінцеві гілки досягають мошонки;
глибоку ( підфасціальну) гілку, направлену в тому ж напрямку одною або двома гілками, але ближче до серединної лінії, біля піднімача статевого члена.
У самок нерв промежини ділиться в шкірі ануса, соромітних губ і кліторі; нижче сідничної дуги він розсипається в шкірі промежини, а також надвим’яних лімфатичних вузлах і задній поверхні вим’я.
