Ділянкою тазу - r. pelvie – називають каудальну частину тіла, обмежену кістками тазового поясу, крижовим та частково хвостовим відділами хребта. Міцні пластинчасті крижово-сідничні зв’язки являють собою бічну стінку тазу. Вхід у тазову порожнину обмежений кістковими рельєфами, що утворюють лінію, яка проходить від мису (promontorium) на тілі крижової кістки вниз по краніальному краю крил тієї ж кістки, далі по повздовжньо-лобковому гребеню до лобкового горбка, а звідси по іншій стороні знову до мису крижової кістки. Вихід із тазу закритий м’язами, що формують, так звану, діафрагму тазу.
В тазовій ділянці розрізняють:
Сідничну ділянку (ділянка крупа) - r. glutaea – що знаходиться в межах бічних стінок тазу;
Ділянка промежини - r. subpelvina – з анальним і сечостатевим відділом;
Підтазову ділянку - r. subpelvina – на нижній поверхні таза, безпосередньо попереду від промежини. У самців тут знаходиться мошонка, а у самок – молочна залоза (крім свиней, собак і котів).
Операції в сідничній ділянці
Анатомо-топографічні дані
Межі сідничної ділянки проходять:
передня – на рівні переднього краю маклака;
бічні – по зігнутій лінії,що з’єднує маклак з контуром верхнього вертлюга стегнової кістки, а далі назад – з сідничним горбом;
задня – по кореню хвоста і каудальному контуру групи тазо-стегнових м’язів.
Пошарова топографія сідничної ділянки:
Шкіра. В слабо вираженій підшкірній клітковині знаходяться шкірні сідничні нерви. Поверхнева фасція тут тісно з’єднана з сідничною фасцією (рис.1.).
Сіднична фасція і розміщений в ній поверхневий шар м’язів – є продовженням на ділянку таза попереково-спинної фасції. Вона дає початок поверхневому сідничному м’язу, і поділяючись на зовнішню і внутрішню пластини, утворює для нього і хребцевих голівок групи задньостегнових м’язів спільний фаціальний мішок. Між цими м’язами сіднична фасція продовжується в вигляді перетинок; вона віддає також велику перетинку між сідничними м’язами, з однієї сторони, і напружувачем широкої стегнової фасції – з іншої. В передній ділянці крупа сіднична фасція не має м’язів, і її листки зростаються в одну товсту пластину, яка щільно прилягає до середнього сідничного м’яза.
Глибокий шар м’язів сідничної ділянки. В нього входять середній, додатковий, глибокий сідничний і грушеподібний м’язи.
Крижово-сіднична зв’язка. В ній знаходиться два отвори: великий сідничний – на середині сідничної вирізки (для сідничного нерва) і малий сідничний – в межах малої сідничної вирізки (для внутрішнього затульного м’яза).
Тазова фасція – f. pelvis – є продовженням поперекової фасції живота. Ділянка її, покриваюча попереково-клубові м’язи між паховою зв’язкою і входом в таз, отримала назву клубової фасції - f. iliaca.
Очеревина – покриває тільки передній відділ тазової порожнини. В заднім її відділі знаходиться лише тазова клітковина.
Кровопостачання сідничної ділянки
В сідничній ділянці розгалужуються:
клубово-поперекова артерія – виходить до середнього сідничного м’яза біля латерального краю крила клубової кістки, позаду основи маклака;
краніальна сіднична артерія – найбільш велика, проникає в сідничні м’язи через велику сідничну вирізку;
латеральна огинаюча стегнова артерія – огинає спереду тіло клубової кістки, виходячи на її латеральну поверхню, забезпечує кров’ю сідничні м’язи і м’язи ділянки стегна;
каудальна сіднична артерія – пробиває крижово-сідничну зв’язку на рівні 4-го сегменту крижа і віддає гілки до голівок хребців задньостегнової групи м’язів.
Рис.2. Проекція місць виходу і напрямку артерій сідничної ділянки (по Плахотіну):
а – на бічну поверхню;
б – на верхню поверхню ділянки;
1 – клубово-поперекова артерія;
2 – краніальна сіднична артерія;
3 – каудальна сіднична артерія;