
- •Методи стерилізації, які застосовують у медицині
- •6.1. Загальні вимоги стерилізації
- •6.2. Фізичні методи стерилізації
- •6.3. Хімічні методи стерилізації
- •Види транспортної тари та організація тарного господарства
- •8.6.1.Номенклатура транспортної тари
- •8.6.2.Вимоги, що ставляться до транспортної тари
- •8.6.3.Маркування транспортної тари
- •8.7.Організація тарного господарства
- •8.7.1.Організація обертання тари
- •Перев’язувальні матеріали та перев’язувальні засоби
- •10.1.Відомості з технології виготовлення перев’язувальних засобів
- •10.2.Вата медична та способи визначення її якості
- •10.3.Біологічно активні перев’язувальні матеріали
- •10.4.Маркування, пакування, стерилізація, транспортування і зберігання перев’язувальних засобів
10.3.Біологічно активні перев’язувальні матеріали
Перев’язувальні матеріали зі спеціальними властивостями отримують чотирма основними способами:
використовуючи нові спеціально синтезовані або певним способом оброблені природні полімери;
вводячи біологічно активні речовини в розчин або в розплав полімеру, який використовується для формування волокна, плівки або пористого покриття;
приєднуючи біологічно активну речовину до молекули полімеру хімічним зв’язком;
фіксуючи біологічно активну речовину у полімерному покритті, яке наноситься на поверхню волокнистого матеріалу.
До біологічно активних перев’язувальних матеріалів належать:
Перев’язувальні матеріали, які утримують іммобілізовані протеолітичні ферменти, отримані на основі матеріалів із целюлозного, полівінілспиртового, альгінатного волокон, а також волокна фторіон, плівки з полівінілового спирту та пористого покриття із солі альгінової кислоти, покриття з колагену та желатину.
Матеріали, які володіють сорбційною властивістю: покриття на основі альгіноіої кислоти та колагену, вуглецеві волокнисті матеріали.
Антимікробні перев’язувальні матеріали на основі целюлозного, полівінілспиртового і поліпропіленового волокон, натурального шовку, волокон фторіон.
Гемостатичні матеріали: марля, що розсмоктується (з окисленої целюлози), марля, що не розсмоктується (модифікована шляхом привитої полімеризації кальцієвої солі акрилової кислоти.
Перев’язувальні матеріали, які володіють анестезуючою активністю, на основі модифікованих целюлозного і полівінілспиртового волокон, у вигляді плівкових покриттів.
Створені біологічно активні перев’язувальні матеріали можуть бути використані в хірургії для лікування гнійно-запальних захворювань.
10.4.Маркування, пакування, стерилізація, транспортування і зберігання перев’язувальних засобів
Маркування. На бандеролях повинні бути наведені такі дані, надруковані друкарським способом:
емблема Червоного Хреста;
найменування підприємства-виробника та його товарний знак;
найменування виробу;
відзначена стерильність (слова «стерильно» чи «нестерильно» повинні бути виділені крупним шрифтом або іншим кольором);
розміри виробу;
кількість виробів;
позначення даного стандарту.
Крім цього, на бандеролях стерильних перев’язувальних засобів повинно бути вказано: «Ниткою розірви оболонку».
Усередину ящика, мішка або циліндричної кипи вкладають ярлик, на якому вказують:
найменування підприємства-виробника та його товарний знак;
найменування виробу;
кількість пачок;
серію (для стерильних виробів);
штамп ВТК та номер контролера;
рік виготовлення.
Маркування транспортної тари виконується за ДСТ і має такі написи.
На ящику, мішку або циліндричній кипі вказується:
найменування підприємства-виробника та його товарний знак;
найменування виробу;
стерильність;
серія (для стерильних виробів);
номер виготовленої партії (для нестерильних виробів);
нетто пачки, г;
нетто і брутто упаковки;
рік виготовлення.
Упаковка. Рулони стерильних перев’язувальних засобів повинні бути упаковані в пачки з двома шарами паперу: внутрішнім і зовнішнім. Пачки стерильних та нестерильних перев’язувальних засобів пакують у фанерні ящики з гофрованого картону, паперові трьох- або чотирьохшарові мішки.
У кожний ящик, мішок або циліндричну кипу укладають пачки одного виду, однієї маси стерильних чи нестерильних виробів.
Спресовані перев’язувальні засоби обгортають одним шаром паперу і одним шаром нетканого тарного полотна або іншими видами пакувальних матеріалів, за виключенням тканин з натурального волокна. Потім їх обв’язують мотузкою діаметром не менше 8 мм або шпагатом з хімічного волокна.
Стерилізація перев’язувальних матеріалів здійснюється у паровому стерилізаторі при температурі 120ОС і тиску 1,1 кгс/см2 протягом 45 хв. Стерилізовані перев’язувальні матеріали поміщають і зберігають у біксах. Стерильність у біксах з фільтром зберігається не менше 8-10 днів.
Готові перев’язувальні засоби стерилізують на виробництві, де їх перевіряють на стерильність в бактеріологічних лабораторіях.
Транспортування перев’язувальних засобів здійснюється всіма видами транспорту в критих транспортних засобах.
Зберігання перев’язувальних засобів здійснюється в дерев’яних ящиках, у сухих приміщеннях, які провітрюються та добре захищені від пилу, комах і гризунів. Стерильні матеріали слід зберігати у приміщенні, в якому температура коливається не дуже різко, щоб упаковка не «дихала» при перепадах температури.
При зберіганні стерильних перев’язувальних засобів на складах слід розміщувати його за роками виготовлення, тому що після 5 років з року виготовлення, за умови цілісності упаковки, його необхідно вибірково кожен рік перевіряти на стерильність. При порушенні цілісності або зволоженні упаковки її утримання негайно перевіряється на стерильність.