Приклад розрахунку:

а) Провести корегування складу високоміцного бетону марки 600, з використанням добавки С-З, якщо попередній розрахунок складу бетону без добавки становить: цемент – 588 кг, вода – 160 л, пісок – 563 кг, щебінь – 1140 кг. В якості добавки використовується суперпластифікатор С-3 у вигляді водного розчину 15 % концентрації. Кількості добавки в сухому стані – 0,6% від маси цементу. Густина 15% водного розчину добавки, за даними додатку 1 – 1,08 г/см³.

Витрати добавки С-З в водному розчині на 1 м³:

Необхідна кількість води (л) на 1 м³ бетонної суміші з врахуванням води, що міститься в розчині добавки:

Варіант розрахунку у випадку відсутності значення густини водного розчину добавки робочої концентрації:

Витрати добавки С-З в сухому стані:

Витрати водного розчину добавки С-З заданої концентрації:

Кількість води, що міститься в розчині добавки (В_р) становить

Необхідна кількість води (л) на 1 м³ бетонної суміші з врахуванням води, що міститься в розчині добавки:

б) Провести корегування складу високоміцного бетону марки 300, з використанням добавку ЛСТМ-2 (лігносульфонат технічний модифікований), якщо попередній розрахунок складу бетону без добавки становить: цемент – 360 кг, вода – 175 л, пісок – 725 кг, щебінь – 1150 кг. Концентрація робочого розчину 5%, густина робочого розчину ρ_д – 1,031 г/см³. Оптимальна кількість добавки ЛСТМ-2 – 0,175% від маси цементу.

Витрати добавки ЛСТМ-2 та її водного розчину:

Кількість води (л) з врахуванням води, що міститься в розчині добавки

3. При серійному виробництві бетонних сумішей одного складу доцільно заздалегідь приготувати водний розчин добавки необхідної концентрації. В цьому випадку витрати розчину добавки Д¹ на заміс визначається за формулою:

У випадку використання безводних (сухих) добавок для приготування робочих розчинів необхідної концентрації, кількість добавки на заміс визначають за формулою:

За знайденим значенням Д_т визначається кількість добавки Д¹, необхідної на один заміс бетону або необхідного об’єму (Q) розчину, що готується

Приклад розрахунку:

Необхідно приготувати 1000 л водного розчину ЛСТ (лінгосульфонат технічний) робочої концентрації, який використовується в замін води замішування бетонної суміші, яка включає 300 кг цементу, 150 л води, 0,2 % добавки ЛСТ від маси цементу.

По формулі 4 визначається вміст добавки (Д_т) в сухому стані на 1 л водного розчину:

Для приготування 1000 л водного розчину ЛСТ робочої концентрації необхідна кількість добавки становить:

4. Найбільші досягнення, в сучасній технології бетону пов’язані з використанням високоефективних добавок – пластифікаторів. Пластифікуючи добавки вводять в бетону суміш з метою:

• для зменшення витрат вод та значення В/Ц ;

• для зменшення витрат цементу при збереженні незмінної легкоукладальність бетонної суміші та постійної міцності бетону;

• для збільшення рухомості бетонної суміші, що дозволяє скоротити тривалість, енергоємність їх укладки та ущільнення при формуванні густоармованих конструкцій та конструкцій складної конфігурації, а також для забезпечення необхідної при укладці рухомість суміші.

В табл.2 та 3 представлена ефективність дії деяких добавок пластифікаторів.

Таблиця 2 – Орієнтовне зменшення витрат води замішування при використанні добавок пластифікаторів

Вид добавки	Орієнтовне зменшення витрат води %, при витратах цементу кг на 1м3 бетонної суміші
	300	400	500	550
СДБ (ЛСТ, ЛСТМ та інші)	6-11	8-12	8-13	10-15
Суперпластифікатори (С-З, СПС, 10-03)	15-20	18-23	20-23	22-25

Таблиця 3 – Орієнтовне значення зменшення витрат цементу в бетонах різних марок при використанні пластифікатору С-3.

Марка бетону	ОК, см	Зниження витрат цементу, %, при введені пластифікатору С-3 в
		0,4	0,7
М200	2-4 4-5 12-14 22-24	6-8 4-6 3-4 2-3	10-12 7-9 5-7 3-5
М300	2-4 4-5 12-14 22-24	12-15 5-7 4-6 3-5	18-20 10-12 8-10 4-6
М400	2-4 4-5 12-14 22-24	12-15 10-12 8-10 6-8	18-20 12-14 10-12 8-10
М500	2-4 4-5 12-14	15-18 12-15 10-12	20-22 18-20 16-18
М600	2-4 4-5	14-16 20-22	12-14 18-20

Розрахунок складу бетону при використанні добавок пластифікаторів, проводиться за загально прийнятій методиці з деякими відмінностями, які обумовлені, можливістю зменшення витрат води замішування або витрат цементу при збереженні відповідних показників фізико-механічних властивостей бетону.