
- •1. Визначення виробничого складу бетону
- •Приклад розрахунку:
- •2 Визначення виробничого складу бетону на заміс
- •Приклад розрахунку:
- •2 Міцність бетону
- •Приклад розрахунку:
- •Приклади розрахунку:
- •2. Розрахунок складу бетонів при використанні добавок
- •Приклад розрахунку:
- •Приклад розрахунку:
- •4. Найбільші досягнення, в сучасній технології бетону пов’язані з використанням високоефективних добавок – пластифікаторів. Пластифікуючи добавки вводять в бетону суміш з метою:
- •Приклад розрахунку:
- •Показники водних розчинів хімічних добавок
2. Розрахунок складу бетонів при використанні добавок
Склад бетону з добавкою повинен визначатися шляхом коригування складу бетону без добавки, що підібраний згідно з ГОСТ 27006-86, або іншим перевіреним на практиці способом, який забезпечує одержання потрібної міцності бетону з мінімальною витратою цементу.
Розрахунок складу бетонів при використанні добавок проводиться з урахуванням впливу добавок на основні залежності склад — властивості, що використовуються при розрахунку. При цьому, враховують, що добавки не змінюють характер існуючих залежностей, таких як: залежність легкоукладальності бетонної суміші від витрат води; міцності бетону від активності цементу та цементно-водного відношення.
Особливість підбору складу бетону з добавками полягає в коректуванні існуючого складу бетону без добавок для отримання заданих показників якості бетонної суміші або бетону.
В залежності від типу добавки та призначення бетону існує певна специфіка в коректуванні складу бетону з хімічними добавками. Але при всіх обставинах, коректування складу бетону зводиться до визначення оптимальної кількості добавки – мінімальної кількості добавки, при введенні якої в склад бетону досягається максимальний ефект її дії.
Оптимальна кількість добавок встановлюється експериментально при підборі складу бетону шляхом порівняння показників бетонних сумішей і бетону з добавками та без них, з урахуванням характеристик складових матеріалів бетону, а також умов тверднення.
З практики для різних видів добавок існують орієнтовні значення оптимальної кількості добавок (табл.1).
Таблиця 1 – Орієнтовні значення оптимальної кількості добавок
Вид добавки |
Орієнтовне значення оптимального дозування, %, від маси цементу (в перерахунку на суху речовину) |
Пластифікуючи, групи I II, III, IV |
0,3−1,5 0,005−1,0 |
Прискорювачі тужавлення та тверднення |
0,5−2,5 |
Уповільнюючи тужавлення та тверднення |
0,02−0,3 |
Стабілізуючі т а водоутримуючі |
0,005−0,2 |
Водоредуцюючі, груп: I II, III,IV |
0,3−1,5 0,005−1,0 |
Піноутворюючі |
0,05−0,4 |
Газоутворюючі |
0,01−0,1 |
Повітрявтягувальні |
0,005−0,35 |
Протиморозні |
3,0−15,0 |
Гідрофобізуючі I,II, III груп |
0,2−2,0 |
Витрати добавки (в кг) при визначенні складу бетонів розраховуються за формулами:
для добавок в сухому стані:
для добавок, що використовуються у вигляді водних розчинів:
де: С – доза добавки, % від маси цементу (табл.1);
К – величина робочої концентрації застосовуваного водного розчину добавки, %;
Ц – витрата цементу на 1 м3 або заміс бетонної суміші, кг;
ρд – густина застосовуваного водного розчину робочої концентрації, г/см3.
При використані добавок у вигляді водних розчинів, кількість води замішування при приготуванні бетонної суміші повинна бути зменшена на об'єм води, що міститься у розчині добавки робочої концентрації:
де Д1 − кількість хімічної добавки у вигляді водного розчину;
Взаг − необхідна кількість води замішування на 1 м3 бетону (або на заміс), яка встановлена при підборі складу бетону, л.