3. Загрози нац.Безпеки. Держави.Об’єкти нац.Безпеки.Принципи забезпечення.

Загрози національній безпеці держави

Загроза - це можлива небезпека, тобто здатність заподіяти будь-яку шкоду, призвести до будь-якого нещастя.

Стан безпеки визначається характером зовнішніх і внутрішніх загроз.

До зовнішніх загроз належать:

• прагнення деяких держав (коаліцій держав) до встановлення свого воєнно-політичного впливу в окремих регіонах світу та їх схиль­ність до розв'язання конфліктів силовими методами;

• існуючі та потенційні осередки локальних війн і збройних конфлік­тів у безпосередній близькості до кордонів держави;

• можливість підриву стабільності внаслідок порушення режиму не розповсюдження ядерної зброї, міжнародних домовленостей у галу­зі обмежень і скорочення озброєнь, якісного та кількісного нарощу­вання озброєнь іншими державами;

• збереження чи створення у регіонах, суміжних із державою, значних угруповань збройних сил інших держав (коаліцій держав), які пере­вищують їхню оборонну потребу;

• наявність у деяких держав великих арсеналів ядерної та інших видів зброї масового знищення;

• виникнення збройних конфліктів у сусідніх державах, в які може бути втягнута держава;

• порушення прав і свобод людини у сусідніх державах та спровоко­вані ними некеровані міграційні пронеси.

До внутрішніх загроз звичайно відносять:

• деградацію технологічного та промислового потенціалу;

• відсутність стабільних воєнно-економічних зв'язків з іншими дер­жавами;

• неконтрольоване вивезення капіталу та певної стратегічно важливої сировини за межі держави;

• зростання масштабів корупції в органах державної влади, проник­нення в них злочинних елементів, що у свою чергу негативно впли­ває на військову сферу;

• незаконний експорт озброєнь та новітніх технологічних розробок.

Основні можливі загрози національній безпеці держави проявляються у найбільш важливих сферах її життєдіяльності: політичній, економічній, соціальній, військовій, екологічній, науково-технічній, інформаційній.

У політичній сфері:

• посягання на конституційний лад і державний суверенітет;

• втручання у внутрішні справи з боку інших держав;

• наявність сепаратистських тенденцій в окремих реї іонах та у певних політичних сил;

• масові порушення прав громадян у державі та за її межами;

• загострення міжетнічних і міжконфесійних відносин;

• порушення принципу розподілу влади;

• невиконання чи неналежне виконання законних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування;

• відсутність ефективних механізмів забезпечення законності, право­порядку, боротьби із злочинністю, особливо її організованими фор­мами. та тероризмом.

В економічній сфері:

• неефективність системи державного регулювання економічних від­носин;

• наявність структурних диспропорцій, монополізму виробників, пе­решкод установленню ринкових відносин;

• невирішеність проблеми ресурсної, фінансової та технологічної за­лежності національної економіки від інших країн;

• економічна ізоляція держави від світової економічної системи;

• неконтрольований відплив за межі держави інтелектуальних, мате­ріальних і фінансових ресурсів;

• криміналізація суспільства, діяльність тіньових структур.

У соціальній сфері:

• низький рівень життя та соціальної захищеності значних верств на­селення, наявність великої кількості громадян працездатного віку, не зайнятих у суспільно корисній діяльності;

• суспільно-політичне протистояння окремих соціальних верств насе­лення або регіонів держави;

• падіння рівня здоров'я населення, незадовільний стан системи його охорони;

• тенденції моральної та духовної деградації у суспільстві;

• неконтрольовані міграційні процеси в країні.

У воєнній сфері:

• посягання на державний суверенітет та територіальну цілісність держави;

• нарощування поблизу кордонів держави угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося;

• воєнно-політична нестабільність та конфлікти в сусідніх країнах;

• можливість застосування проти держави ядерної зброї та інших ви­дів зброї масового знищення;

• зниження рівня боєздатності Воєнної організації держави;

• політизація силових структур держави;

• створення та функціонування незаконних збройних формувань.

У екологічній сфері:

• значне антропогенне порушення та техногенна перевантаженість території держави, негативні наслідки екологічних катастроф;

• неефективне використання природних ресурсів, широкомасштабне застосування екологічно шкідливих та недосконалих технологій;

• неконтрольоване ввезення екологічно небезпечних технологій, ре­човин і матеріалів;

• негативні екологічні наслідки оборонної та військової діяльності.

В науково-технологічній сфері:

• невизначеність державної науково-технологічної політики;

• відплив інтелектуального та наукового потенціалу за межі держави;

• науково-технологічне відставання від розвинених країн;

• зниження ріння підготовки висококваліфікованих наукових та інженерно-технічних кадрів.

В інформаційній сфері:

• невиваженість державної політики та відсутність необхідної інфра­структури в інформаційній сфері;

• повільність входження у світовий інформаційний простір, брак

• у міжнародного співтовариства об'єктивного уявлення про державу;

• інформаційна експансія з боку інших держав;

• витік інформації, яка становить державну та іншу, передбачену за­коном. таємницю, а також конфіденційної інформації, то є власніс­тю держави;

• запровадження цензури.

Об'єкти національної безпеки

Головними об'єктами національної безпеки є:

• громадянин — його права й свободи;

• суспільство — його духовні та матеріальні цінності;

• держава — її конституційний лад. суверенітет, територіальна ціліс­ність і недоторканість кордонів.

Принципи забезпечення національної безпеки

Основними принципами забезпечення національної безпеки є:

• пріоритет прав людини;

• верховенство права;

• пріоритет договірних (мирних) засобів у вирішенні конфліктів;

• адекватність заходів захисту національних інтересів реальним та потенційним загрозам;

• демократичний цивільний контроль за воєнною сферою, а також іншими структурами в системі забезпечення національної безпеки;

• додержання балансу інтересів особи, суспільства та держави, їх вза­ємна відповідальність;

• чітке розмежування повноважень органів державної влади.

Методи та засоби забезпечення національної безпеки

Реалізація принципів забезпечення національної безпеки можлива за ра­хунок створення системи безпеки, основним функціями якої повинні стати:

• виявлення й прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз життєво важливим інтересам об'єктів безпеки;

• здійснення комплексу оперативних та довготривалих заходів щодо попередження й нейтралізації загроз;

• створення й підтримання у готовності сил та засобів забезпечення національної безпеки у повсякденних умовах або при надзвичайних ситуаціях;

• здійснення системи заходів щодо нормального функціонування об'­єктів безпеки в регіонах, які постраждали в результаті виникнення надзвичайної ситуації;

• участь у заходах із забезпечення безпеки за межами держави згідно з міжнародними договорами й угодами, що укладені даною держа­вою.

Національна безпека держави досягається шляхом проведення виваже­ної державної політики відповідно до прийнятих доктрин, стратегій, конце­пцій і програм у таких сферах як політична, економічна, соціальна, воєнна, екологічна, науково-технологічна, інформаційна тощо.

Конкретні засоби й шляхи забезпечення національної безпеки держави обумовлюються пріоритетністю національних інтересів, необхідністю своє­часною вжиття заходів, адекватних характеру й масштабам загроз цим інте­ресам, і грунтується на засадах правової демократичної держави.

Характеристики національної безпеки

До числа найважливіших характеристик національної безпеки відно­сяться її риси, які є основними показниками зовнішнього і внутрішнього ас­пектів національної безпеки і виступають необхідними умовами або вимо­гами її існування та збереження.

Зовнішній аспект національної безпеки характеризують такі риси:

• національний суверенітет;

• національна незалежність;

• національні особливості;

• територіальна цілісність;

• непорушність кордонів;

• державна могутність тощо.

Внутрішній аспект національної безпеки характеризують такі риси:

• прогресивність національного розвитку;

• політична стабільність;

• демократичний плюралізм;

• національна єдність;

• національна злагода;

• соціальна справедливість;

• суспільне благополуччя тощо.