2.2. Правове регулювання аудиторської діяльності

Діяльність аудиторів в Україні, як і в інших країнах ринкової економіки, регулюється на підставі законів.

У сучасних умовах аудиторська діяльність в Україні регулюється Законом України "Про аудиторську діяльність" №3125-ХІІ від 22 квітня 1993р.(зі змінами і доповненнями).

Відповідно до ст. 2 даного Закону, аудиторська діяльність у сфері фінансового контролю регулюється Господарським кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту у випадках, якщо міжнародним договором, згода на обов 'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей закон, то застосовуються правила міжнародного договору. Особливості проведення інших видів аудиторської діяльності регулюється спеціальним законодавством [5].

Стандарти аудиту - це загальні керуючі норми і правила для допомоги аудиторам у виконанні їх обов'язків по проведенню перевірок і регламентуючі основні принципи і особливості аудиторської діяльності.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про аудиторську діяльність", при здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту.

Стандарти аудиту приймаються на основі стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Затвердження стандартів аудиту є виключним правом аудитор¬ської палати України. У випадках, передбачених законом, стандарти аудиту погоджуються з іншими суб'єктами.

Стандарти аудиту є обоє 'язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими фірмами та суб 'єктами господарювання [5].

Аудиторські стандарти формують єдині вимоги, які визначають норми і правила до якості і надійності аудиту та забезпечують певний рівень гарантії результатів аудиторської перевірки при їх дотриманні

На підставі стандартів регулюють якість професійної діяльності аудиторів. З їх допомогою формують програми підготовки і єдині вимоги атестації аудиторів.

Аудиторські стандарти є підставою для доказів в суді якості проведення аудиту і визначення міри відповідальності аудиторів.

Стандарти визначають загальні підходи до проведення аудиту, масштабу перевірки, видів висновків аудиторів, питань методології, основних принципів яких слід дотримуватися представникам цієї професії.

До загальноприйнятих стандартів, залежно від економічних умов, видаються доповнення, яких належить дотримуватись аудиторам, а причини відхиленнь коментувати.

Національні стандарти (нормативи) аудиту існують у кожній країні, що зумовлено специфікою ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, економічного розвитку, регулювання економіки тощо.

Під Національними нормативами аудиту (ННА) розуміють документи, що регламентують процес встановлення і застосування комплексу правил (принципів) щодо організації і методики здійснення аудиторської перевірки. Відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" (ст.14) Аудиторська палата України (АПУ) розробляє і затверджує Національні нормативи аудиту, обов'язкові для дотримання всіма аудиторами. В свій час, своїм рішенням № 73 від 18.12.1998 p., АПУ затвердила "Національні нормативи аудиту" і "Кодекс професійної етики суб'єктів аудиторської діяльності. Керівником може бути лише тільки аудитор.

Міжнародні стандарти аудиту визначають поняття Національні стандарти (аудиту, як сукупність стандартів з аудиту, визначених законом чи нормативними актами або регулювальним органом на національному рівні, застосування яких є обоє 'язковим і яких слід дотримуватися при проведенні аудиторської перевірки або наданні супутніх послуг. У кожній країні має здійснюватися локальне регулювання міжнародних нормативів відповідно до практики, що склалася під час аудиту фінансової інформації. Таке регулювання може відображатися у національних нормативах аудиту (ННА).

ННА мають рекомендаційний, а не директивний характер. У свій час в Україні було затверджено 32 національних нормативи аудиту. Національні нормативи аудиту в Україні створювались на основі Міжнародних стандартів аудиту з врахуванням специфіки періоду переходу країни до ринкової економіки.

Рішенням Аудиторської палати України від 18.04.2003p., протокол №122/2, п.2 "Про порядок застосування в Україні Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів" прийнято Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів в якості Національних стандартів аудиту.

За дорученням ради Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) Комітет міжнародної аудиторської практики (КМАП) займається ви¬пуском міжнародних нормативів аудиту і супутніх робіт .

їх структура включає такі стандарти:

• Міжнародні стандарти аудиту (МСА 100-999).

• Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА 1000-1100).

• Міжнародні стандарти завдань з огляду (МСЗО 2000-2699).

• Міжнародні стандарти завдань з надання впевненості (МСЗНВ 3000-3699).

• Міжнародні стандарти супутніх послуг (МССІЇ 4000-4699).

Крім стандартів аудиту, надання впевненості та супутніх послуг до останнього видання 2006 p., які мають назву "Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики", включено: Загальну інформацію про Міжнародну Федерацію Бухгалтерів, Кодекс етики професійних бухгалтерів, глосарій термінів, Міжнародний стандарт контролю якості 1, Міжнародна концептуальна основа завдань з на¬дання впевненості.

У системі нормативного регулювання аудиторської діяльності важлива роль належить Внутрішнім стандартам аудиторських фірм (ВСАФ), під якими розуміють документи, що дстелізують і регламентують єдині вимоги до здійснення і оформлення аудиту, прийняті і затверджені аудиторською фірмою. При формуванні системи внутрішніх правил аудиторські фірми користуються відносною свободою, оскільки це є завданням самої фірми .

Внутрішньофірмові стандарти аудиту (ВСА) - це сукупність принципів, методів, прийомів і способів, що використовуються аудиторською фірмою для надання аудиторських послуг, складання і надання їх результатів, виходячи із правил та особливостей діяльності аудиторської фірми. Застосування ВСА в діяльності аудиторських фірм є досить актуальною проблемою на сучасному етапі, оскільки вони є основою подальшого професійного росту фірми, підвищення її рейтингу та конкурентоздатності на ринку аудиторських послуг. Необхідність у розробці ВСА викликана застосуванням різними аудиторськими фірмами індивідуально розроблених доповнень, пояснень, розшифрувань та узагальнень існуючих нормативних документів або вже діючих стандартів. Значення ВСА полягає в тому, що вони:

• сприяють дотриманню чинного законодавства, стандартів аудиторської діяльності;

• удосконалюють і раціоналізують організацію і процес надання аудиторських послуг;

• забезпечують зв'язок окремих елементів аудиторського процесу;

• допомагають зменшити трудомісткість аудиторських послуг;

• забезпечують високу якість аудиторських перевірок;

• сприяють використанню в аудиторській діяльності новітніх наукових розробок; створюють імідж аудиторської фірми;

• допомогають аудитору вести переговори із замовником.

Розроблення внутрішньофірмових стандартів аудиту умовно поділяють за певними напрямами, внаслідок чого створюються :

• стандарти, що стосуються професійної культури аудиторів;

• стандарти, що регулюють внутршіньофірмовий докуменгообіг;

• стандарти, що передбачають методику проведення аудиту та надання супутніх аудиту послуг.

Внутрішньофірмові стандарти аудиту повинні:

• бути апробовані в процесі аудиторської діяльності, щоб їх не доводилося змінювати в ході виконнання аудиторських послуг;

• забезпечувати єдиний підхід до аудиту в аудиторській фірмі;

• бути індивідуальними і становиги комерційну інформацію для кожної аудиторської фірми.