Тема 10. Реалізація матеріалів аудиту

10.1. Рішення користувачів звітності за результатами аудиту.

10.2. Відповідальність суб'єктів аудиторської діяльності.

Рекомендована література: 1, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 16, 23, 35, 41

Після вивчення теми ви повинні вміти:

• розрізняти поняття "мета", "цілі", "завдання" аудиту по відношенню до учасників (користувачів) аудиту;

• визначати завдання аудиту за законодавством та системою нормативного регулювання аудиторської діяльності;

• визначати економічні інтереси користувачів аудиту;

• характеризувати інформацію, що цікавить користувача аудиту;

• приймати відповідні рішення, грунтуючись на матеріалах аудиту;

• характеризувати права користувачів інформації та замовників аудиту;

• визначати повноваження замовників у межах їхніх повноважень стосовно обсягів і напрямів аудиторських перевірок;

• складати робочі документи щодо інформації переданої управлінському персоналу в усній чи письмовій формі;

• визначати доречні форми повідомлення інформації управлінському персоналу;

• дотримуватися вимог законодавчих та нормативних актів щодо зобов'язань аудитора та збереження конфіденційності інформації.

10.1. Рішення користувачів звітності за результатами аудиту

У ринкових умовах значно розширюється коло користувачів облікової, контрольної, аналітичної інформації.

В Україні у сфері фінансового контролю аудиторська діяльність регулюється Господарським кодексом України, Законом України «Про аудиторську діяльність», іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту. Ці законодавчі і регуляторні акти деякою мірою визначають коло осіб, які є користувачами результатів аудиту.

Користувач результатів аудиту - це юридична чи фізична особа, зацікавлена в достовірності інформації, що підлягала аудиту. Адже саме користувач буде в подальшому приймати відповідні рішення, грунтуючись на матеріалах аудиту, вважаючи звітну інформацію за достовірну.

Так, підприємства найбільше цікавить оцінка ефективності господарських операцій; власників і акціонерів - прибутковість вкладених ними капіталів і рівень ризику їх можливої втрати; кредиторів — можливість своєчасного погашення заборгованості; інвесторів -наскільки ефективно працюють вкладені ними господарські засоби; державні органи - як суб'єкти підприємницької діяльності виконують свої зобов'язання перед державою.

Отже, в кожного користувача різні економічні інтереси, тому всі вони зацікавлені мати найбільш достовірну інформацію про реаль¬ний стан суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про аудиторську діяльність», користувачі інформації мають право виступати замовниками на проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг, установлювати обсяги та напрями аудиту в межах повноважень, визначених законодавством, установчими документами або відповідними договорами.

Максимальні повноваження при визначенні обсягу аудиту має власник, а представники державних контролюючих органів і контрагенти - лише в межах, наданих їм законодавством або визначених угодами.

Крім зовнішніх регуючих або наглядових органів, яким аудитор надсилає інформацію з питань аудиту суб'єкта господарювання, аудитор повинен вчасно повідомляти таку інформацію, яка має значення для самого управління й виявлена в процесі аудиторської перевірки фінансових звітів. Це дає можливість особам, що відповідають за управління, вжити відповідних заходів.

Надання рекомендацій щодо інформування управлінського персоналу з питань аудиту обговорено в МСА 260 "Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналу".

Цим МСА визначено форми повідомлення інформації. Аудитор може повідомляти інформацію управлінському персоналу усно або письмово. На це впливають наступні фактори:

• розмір, операційна структура, організаційно-правова форма

• суб'єкта господарювання і процес повідомлення інформації на

• суб'єкті господарювання, де проводиться аудиторська перевірка;

• характер, чутливість і важливість інформації з питань аудиту,

• яка має значення для управління;

• домовленість щодо регулярних зустрічей або звітування про інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління;

• обсяг постійних контактів та контакти, які підтримує аудитор з управлінським персоналом.

Якщо управлінська структура суб'єкта господарювання чітко не визначена, то аудитор повинен узгодити із замовником, кому треба повідомляти важливу для управління інформацію з питань аудиту. З цією метою МСА рекомендують до листа-зобов'язання включити:

• опис форми, в якій буде повідомлятися інформація з питань аудиту, що має значення для управління;

• зазначення відповідних осіб, яким буде повідомлятися така інформація;

• зазначення будь-якої інформації з конкретних питань аудиту, яка має значення для управління, а отже, її треба повідомляти згідно з попередньою домовленістю.

У будь-якому випадку вся інформація з питань аудиту, яка має значення для управлінського персоналу, в усній чи письмовій формі, повинна бути задокументована в робочих документах аудитора.

Після закінчення аудиторської перевірки керівництво підприємства також повинно вчинити ряд дій для реалізації матеріалів аудиту. До них, зокрема, відноситься:

• складання "Проекту" Рішення за матеріалами аудиту";

• розгляд його на Загальних зборах (акціонерів, учасників тощо);

• складання довідок, необхідних для пояснення окремих питань користувачам аудиторського висновку;

• передача матеріалів аудиту: висновок чи звіт — замовнику; висновок - зацікавленим користувачам; публікація у періодичній пресі.