Закріплення головного чи засвоїли ви основні поняття?

1. Яка мета проведення аудиторських процедур?

2. Що таке аудиторські докази?

3. Як саме одержують аудиторські докази?

4. Яким критеріям повинні відповідати аудиторські докази?

5. Що є критеріями кількості аудиторських доказів?

6. Які фактори впливають на достатність і належність аудиторських доказів?

7. За допомогою яких процедур аудитор одержує аудиторські докази?

8. Якими документами оформлюють процес аудиту?

9. За якими ознаками класифікують робочі документи аудитора?

10. Які вимоги до оформлення робочих документів аудитора?

11. Як необхідно зберігати робочі та підсумкові документи аудитора?

12. Яку відповідальність несе аудитор (аудиторська фірма) за конфеденційність та збереження аудиторських документів?

13. Який порядок формування аудиторського файла?

14. Які заходи контролю вживаються аудиторами (аудиторськими

фірмами) для забезпечення конфеденційності інформації накопиченій в аудиторських документах?

15. Які особливості формування аудиторського файла в умовах застосування комп'ютерних інформаційних систем?

16. Які зміни в аудиторській документації можуть мати місце за виняткових обставин після дати аудиторського висновку?

17. Як саме відбувається ідентифікація особи, яка веде або перевіряє робочу документацію?

Тема 7. Аудит фінансової звітності

7.1. Якісні характеристики фінансової звітності та її користувачі.

7.2. Основні процедури та методика перевірки обліку та фінансової звітності.

7.3. Методика дослідження форм фінансової звітності.

7.4. Аудит облікової політики.

7.5. Аналіз стану та результатів діяльності підприємства при проведенні аудиту.

Рекомендована література: 2, 6, 10, 13, 16, 18, 17, 26, 31, 35.

Після вивчення теми ви повинні вміти:

• визначати основні вимоги до методики дослідження звітності;

• послідовно застосовувати доцільні методи й методичні прийоми контролю;

• визначати рівні впевненості аудиту та супутніх послуг;

• аналізувати причини винекнення помилок у звітності;

• перевіряти правильність складання кожної з форм звітності;

• складати програми первірки за окремими напрямами аудиту

фінансової звітності;

• використовувати методи економічного та фінансового аналізу;

• оцінювати стан та результати діяльності підприємства за результатами проведеного аналізу.

7.1. Якісні характеристики фінансової і звітності та її користувачі

Фінансова звітність підприємства — це система узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік).

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Порядок надання фінансової звітності користувачам визначено чинним законодавством.

Фінансові звіти, як правило, готуються і подаються щорічно. Вони призначені для задоволення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів (рис. 2.1).

Рис 2.1. Забезпечення інформаційних потреб користувачів фінансової звітності

Для багатьох з користувачів фінансові звіти є основним джерелом інформації, оскільки вони не можуть отримати додаткової інформації для задоволення своїх конкретних інформаційних потреб.

Основні вимоги до фінансової звітності — реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників з минулим періодом.

У міжнародній практиці фінансові звіти готують відповідно до одного або кілької зазначених документів:

• Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;

• національних стандартів бухгалтерського обліку;

• інших авторитетних і всеохопних основ фінансової звітності,

призначених для підготовки фінансової звітності та зазначених у фінансових звітах.

Кожна стаття фінансової звітності може наводитися тоді, коли:

• існує достовірність надходження і вибуття майбутніх економічних вигод;

• оцінка статті може бути достовірно визначена.

Якісні характеристики фінансової звітності:

1. Зрозумілість - доступність для розуміння користувачів, є ясною та не припускає суттєво неоднакового трактування.

2. Доречність - інформація є доречною для характеру суб'єкта господарювання. Фінансова звітність має містити тільки доречну інформацію, що дає змогу впливати на прийняття рішень, оцінювання минулих і майбутніх подій.

3. Повнота — операції та події, залишки на рахунках та розкриггя інформації, що впливають на фінансову інформацію не пропущені.

4. Нейтральність - відображення інформації без мети здійснення

впливу на рішення для досягнення бажаного результату.

5. Достовірність - інформація, надана у фінансових звітах відображає економічну суть подій і операцій, а не лише їх юридичну форму; призводить до обгрунтовано послідовної оцінки вартості.

Необхідність складання звітності на сучасному етапі розвитку господарських відносин в Україні визначаєтьсяпотребами в інформації про результати діяльності та фінансовий стан підприємства.

Мета аудиту фінансових звітів полягає в наданні аудиторові можливості висловити думку про те, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності [6].

МСА визначають термін "фінансові звіти" як структуризоване поняття фінансової інформації, до складу якої входять примітки. Примітки виконуються на основі облікових записів та призначаються для інформування користувачів фінансової звітності про економічні ресурси, зобов'язання суб'єкта господарювання на певну дату, про зміни стану засобів тощо.

Цей термін може означати повний пакет фінансових звітів, а також і окремий фінансовий звіт, наприклад, баланс або звіт про фінансові результати.

Особливо відповідальною роботою аудитора є перевірка достовірності фінансової звітності підприємства.

Аудитор, використовуючи нормативні акти, перевіряє правильність оцінки статей бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності, її доброякісності і своєчасності подання.

Перевіряючи фінансову звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв 'язок звітних форм поточної і річної бухгалтерської та статистичної звітності. Одночасно з'ясовує, як на підприємстві здійснюється аналіз і затвердження фінансової звітності структурних підрозділів. Для впевненості у правильності складання форм фінансової звітності аудитору необхідно перевірити взаємну погодженість показників.

Значна увага приділяється перевірці систем та інформації на виході, зокрема аудитор має впевнитись у функціонуванні системи реєстрації та оброблення інформації та оцінити її адекватність як основи для складання фінансової звітності.

Аудитор повинен також виконати аналіз фінансової звітності, який був би достатнім для формування думки про неї.

Аудитор несе відповідальність за формування та висловлення думки стосовно фінансових звітів. Відповідальність за складання та подання фінансових звітів покладається на управлінський персонал суб'єкта господарювання.

МАС 200 "Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів" визначає міру відповідальності управлінського персоналу за складання фінансових звітів, яка включає:

• розробку, впровадження та здійснення внутрішнього контролю складання та подання фінансових звітів, що не містять суттєвого викривлення внаслідок шахрайства або помилки;

• вибір та застосування відповідних облікових політик;

• здійснення попередніх облікових оцінок, які є обгрунтованими за обставин.

Фінансові звіти, призначені відповідати потребам конкретних користувачів у фінансовій інформації, а також для задоволення загальних потреб широкого кола користувачів у фінансовій інформації.