1.2. Поняття про аудиторську діяльність та її складові

Необхідно розрізняти три зваємопов'язані поняття: "діяльність аудиторської фірми", "аудит", "інші послуги аудиторської фірми" (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Порівняння трактування поняття аудиторської діяльності та її складові.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про аудиторську діяльність аудиторська діяльність», аудиторська діяльність – підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методологічне забезпечення аудиту, практичне використання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Аудит — перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно з вимогами користувачів. Аудит здійснюють незалежні особи (аудитори), аудиторські фірми, які уповноважені суб 'єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитися з ініціативи суб 'єктів господарювання, а також: у випадках, передбачених законом (обов 'язковий аудит)[5].

Інші послуги аудиторської фірми — це будь-які послуги, не заборонені законодавством, що надаються працівниками аудиторської фірми.

Існує кілька правил, що стосуються діяльності аудиторів:

• вільний вибір аудиторів (аудиторської фірми) господарськими суб'єктами;

• договірні відносини між аудитором і клієнтом, що дозволяють аудиторові самому вибирати свого клієнта і бути незалежним від указівок яких-небуть державних органів;

• можливість відмовити клієнтові у видачі аудиторського висновку до усунення відзначених недоліків;

• неможливість аудиторської перевірки при родинних або ділових відносинах із клієнтом, що перевищують договірні ідносини з приводу аудиторської діяльності;

• заборона аудиторам і аудиторським фірмам займатися господарською, комерційною і фінансовою діяльністю, не зв'язаною з виконанням аудиторських, консультаційних і інших дозволених законом послуг.

Аудитори (аудиторські фірми) мають право:

• самостійно визначати форми і методи аудиторської перевірки, виходячи з вимог нормативних актів України, стандартів (нормативів) аудиторської діяльності, а також конкретних умов договору з економічним суб'єктом;

• перевіряти в економічних суб'єктів у повному обсязі документацію з фінансово-господарської діяльності, наявність грошових

сум і цінних паперів, матеріальних цінностей, одержувати

роз'яснення щодо питань, які виникли і додаткових свідчень, необхідні для аудиторської перевірки;

• одержувати по письмовому запиту необхідну для здійснення таудиторської перевірки інформацію від третіх осіб;

• залучати на договірній основі для участі в аудиторській діяльності аудиторів, що працюють самостійно або в інших організаціях,

а також інших фахівців;

• відмовитися від проведення аудиторської перевірки у випадку ненадання економічним суб'єктом, що перевіряється, необхідної документації.

Аудитори та аудиторські фірми зобов 'язані:

• неухильно дотримуватися при здійсненні аудиторської діяльності вимог законодавства України;

• негайно повідомляти замовникові про неможливість своєї участі в проведенні аудиторської перевірки внаслідок наявності родинних, посадових або економічних зв'язків, відсутності дозволу на проведення аудиторської перевірки;

• повідомляти замовникові про необхідність залучення до участі в перевірці додаткових аудиторів (фахівців) у зв'язку зі значним обсягом роботи або будь-яких інших обставин, що виникли після укладання договору;

• кваліфіковано проводити аудиторські перевірки, виконувати інші аудиторські послуги;

• забезпечувати схоронність документів, отриманих і складених у ході аудиторської перевірки і не розголошувати їхнього змісту без згоди власника (керівника) економічного суб'єкта, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Аудитор (аудиторська фірма) зобов'язана надавати замовникові вичерпну інформацю про вимоги законодавства, що стосуються проведення аудиторської перевірки, правах і обов'язках сторін, а після ознайомлення з висновком - про нормативні акти, на яких ґрунтуються його зауваження і висновки.