4.2. Модель аудиторського ризику та використання її на практиці

Дуже важливим фактором є методика визначення розміру аудиторського ризику. Єдиної такої методики поки що немає, відсутні навіть науково обгрунтовані підходи до оцінювання як загального аудиторського ризику, так і основних його компонентів. Проте існують найзагальніші моделі розрахунку аудиторського ризику. Аудиторський ризик можна розрахувати за такою факторною моделлю:

АР = ВР * РК * РН,

де АР — загальний аудиторський ризик;

ВР — властивий ризик;

РН—ризик невиявлення;

РК-ризик системи контролю.

Аудиторський ризик виявляється у зв 'язку з тим, що дії аудитора відносно перевірки звітності суб'єктивні. Чим нижчий рівень бажаного ризику для аудитора, тим більше він повинен бути впевненим у тому, що звітність не містить матеріальних помилок і пропусків. Нульовий ризик означає впевненість у достовірності інформації. На практиці аудитор не може бути повністю впевненим у достовірності звітності, тому аудиторський ризик завжди перебуває між 0 і І (або 0 та 100%).

При цьому:

• аудитор не може повністю довіряти системі обліку і внутрішньому контролю підприємства;

• аудитор не може дозволити собі встановлювати високий рівень невиявлення помилок (наприклад, понад 50%) при високих

ризиках системи обліку і внутрішнього контролю. У цьому

випадку загальний аудиторський ризик буде також: дуже високим, чого допускати не можна, оскільки перевірка вважатиметься такою, що проведена не належним чином;

• аудиторська перевірка буде вважатися незадовільною, якщо аудитор встановить низький ризик виявлення за повної недовіри до системи обліку і внутрішнього контролю підприємства. Багато фірм взагалі не роблять спроб застосовувати числові значення для визначення рівнів ризику і просто визначають їх як "високий ", "середній ", "низький " тощо [43].

Таблиця 1.3

Вплив факторів ризику на діяльність підприємства (приклад робочого документа при визначенні аудиторського ризику)

№ з/п	Фактор ризику	Оцінка фактора ризику	Рівень підприєм­ницького ризику
1.	Визначення економічної си­туації, в якій функціонує під­приємство	Депресія	Високий
2.	Визначення галузі функціо­нування компанії	Стабільна	Низький
3.	Політика управління на під­приємстві	Пасивна	Низький
4.	Система контролю на підпри­ємстві	Слабий контроль	Високий
5.	Результати аудиту минулих років	Відсутні	Високий
6.	Частота зміни керівництва	Не змінювалось	-
7.	Фінансове положення під­приємства	Посереднє	Високий
8.	Ймовірність виникнення су­дових спорів	Молоймовірна	Низький
9.	Репутація управлінців	Добра	Низький
10.	Досвід роботи управлінців	Достатній	Низький
11.	Власність	Колективна	Низький
12.	Розуміння ролі аудиту	Смутне	Високий
13.	Місцезнаходження підприєм­ства	Велике місто	Низький

Крім зазначених у табл. 1.3, до переліку можуть бути включені й інші фактори, такі як: частка в балансі окремих статей, частка показників доходів/витрат, можливість витрат, обсяг операцій, новизна систем (продуктів, продукції) тощо.

Нормативи аудиторської діяльності потребують від аудитора оцінювати ризик невідповідності, внутрішнього контролю в два етапи: попереднє та остаточне оцінювання ризику невідповдності внутрішнього контролю (1.10).

На першому етапі аудитор повинен оцінити ризик невідповідності внутрішнього контролю для кожного суттєвого залишку за бухгалтерськими рахунками або суттєвою операцією.

На другому етапі аудитор постійно переглядає правильність зробленого ним оцінювання ризику невідповідності внутрішнього контролю, до самого моменту завершення підготовки аудиторського висновку, і вносить відповідні корективи.

Деякі аудиторські фірми аналізують аудиторські ризики досить ретельно. Вони створюють спеціальні бланки, запитальники, анкети, формули, за допомогою яких одержують більш точні значення ризиків, виражені в частках одиниці чи відсотках.

Аналізуючи моделі визначення аудиторського ризику, слід зазначити:

• ці моделі не розрізняють пріоритетів у компонентах аудиторського ризику. Складові аудиторського ризику впливають на загальний аудиторський ризик по-різному;

• загальна модель не дає опису методів оцінювання складових аудиторського ризику.

Рис. 1.10. Чинники підвищення внутрішнього ризику