Тема 3. Методи аудиту фінансової звітності та критерії її оцінювання

3.1. Метод аудиторської діяльності.

3.2. Ознаки та критерії оцінювання фінансової звітності.

3.3. Вибір методів і прийомів аудиторської перевірки.

Рекомендована література: 6, 9, 12, 17, 19, 20, 29, 34, 43, 50

Після вивчення теми ви повинні вміти:

• характеризувати методичні прийоми аудиту;

• застосовувати методи дослідження, які використовуються в світовій та національній практиці;

• класифікувати прийоми, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що досліджуються;

• визначати перелік критерій ознак аудиторського оцінювання фінансової звітності;

• вирішувати самостійно, які конкретно способи і прийоми доцільно застосовувати для оцінювання фінансової звітності за певними ознаками;

• опрацьовувати власні методичні прийоми, які не суперечили б стандартам аудиту;

• визначати переваги і недоліки окремих методів і прийомів аудиту;

• застосовувати прийоми оперативного експрес-аудиту з метою оцінювання стану і динаміки розвитку підприємства;

• визначати конкретне практичне завдання проведення аудиту по суті;

• застосовувати чинні стандарти для визначення аудиторських завдань з надання впевненості.

3.1. Метод аудиторської діяльності

Метод аудиторської діяльності сформувався в системі прикладних економічних наук. Крім того, він використовує загальнонаукові методи дослідження, що грунтуються на філософських принципах.

Дослідженню питань методу аудиту присвячено численні доробки зарубіжних та вітчизняних науковців і практиків.

Метод (від грець, methodos - дослідження) - прийом дослідження, який визначає підхід до об'єктів, що досліджуються, тобто шлях наукового пізнання і встановлення істини.

Загальнонаукові метод: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз тощо.

Органолептичні методи (від грець, organon - знаряддя, інструмент) - це інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові й суцільні спостереження, технологічний та хіміко-технологічний контроль, експертизи, службові розслідування, експеримент.

Під час аудиту також: використовують розрахунково-аналітичні методи — статистичні розрахунки, економіко-математичні методи, економічний аналіз тощо. В аудиті також: використовують документальні способи перевірки — дослідження документів, суцільне і несуцільне (вибіркове) спостереження, групування недоліків, формальну й арифметичну перевірку документів, нормативну (юридичну) оцінку документально оформлених господарських операцій, логічну перевірку, зустрічну перевірку, балансовий метод, порівняння, оцінювання законності й обгрунтованості господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку тощо. При цьому джерелами інформації є: первинні документи, в тому числі технічні носії інформації, реєстри синтетичного аналітичного обліку, фінансова, податкова, статистична й оперативна звітність тощо.

Узагальнення і реалізація результатів аудиту — сукупність прийомів синтезування результатів аудиту і прийняття відповідних рішень щодо виправлення недоліків і запобігання їх повторенню в майбутньому (групування недоліків і правопорушень, економічне обгрунтування, систематизація недоліків у висновку аудитора, рішень за результатами аудиту).

Отже, метод аудиту — це скупність прийомів і способів аудиту за процесами розширеного відтворення національного продукту і дотримання його законодавчого та нормативно-правового регулювання за умов ринкової економіки.

Рис. 1.8. Класифікація методів аудиту [19]

Велика кількість цих прийомів об'єднується в три групи:

• прийоми першої групи дозволяють визначити кількісний стан об'єкта (огляд, перерахунок, вимірювання, взвішування, лабораторний аналіз тощо);

• прийоми другої групи дають змогу зіставити показники (фактичної наявності з реальними потребами і нормативами, фактичного використання у виробництві сировини і матеріалів до діючих норм, дані бухгалтерського обліку з інформацією яка міститься в небухгалтерських документах та відповідних документах інших підприємств, результати контрольних замірів з обсягами робіт, фактичних показників з прогнозними та відповідними даними минулих періодів, з показниками аналогічних підприємств та середньогалузевиліи показниками, зміст господарських операцій з відповідними положеннями законодавства та інших нормативних документів, діючі на підприємстві системи управління з їх вітчизняними і зарубіжними аналогами);

• прийоми третьої групи пов'язані з оцінюванням минулого, теперішнього і майбутнього стану об'єктів аудиторської перевірки, вони є логічним завершенням процесу зіставлення.

Тобто оцінюється стан об'єктів, по відношенню до яких застосовувалися обидва попередні прийоми.