148. Об’єктами стимулювання збуту є:

а) товари та послуги фірми;

б) покупці, продавці та посередники фірми;

в) постачальники та споживачі фірми;

г) споживачі товарів та послуг фірми.

149. Персональний продаж – це:

а) знеособлене і некомерційне стимулювання попиту на товари шляхом поширення про них комерційно важливих новин чи отримання сприятливих відгуків у засобах масової інформа-ції;

б) метод прямої реалізації товарів у вигляді їх усної презентації з метою продажу;

в) різні, більшою мірою короткострокові заходи для підтримання попиту на продукт, підви-щення ефективності роботи посередників та продавців;

г) зв’язок з покупцями через засоби поширення інформації, які передають звернення за від-сутності особистого контакту та зворотного зв’язку.

150. Найдорожча й одночасно одна з найдієвіших форм просування товарів фірми, яка вимагає ретельної підготовки та є одночасно складовою як комунікативної, так і дист-рибутивної політики, – це:

а) реклама;

б) персональний продаж;

в) стимулювання збуту;

г) пропаганда.

151. Обмеженість сфери впливу та великі витрати на одного споживача – основні недо-ліки:

а) телереклами;

б) стимулювання збуту;

в) персонального продажу;

г) пропаганди.

152. Концентрація на чітко визначених та зосереджених цільових ринках, менший роз-мір безрезультатних витрат, ніж при використанні інших видів просування – це перева-ги:

а) телереклами;

б) зовнішньої реклами;

в) пропаганди;

г) персонального продажу.

155. Паблік рілейшнз – це:

а) плануємі тривалі зусилля, спрямовані на встановлення доброзичливих відносин між орга-нізацією та громадськістю;

б) різні, більшою мірою короткострокові заходи для підтримання попиту на продукт, підви-щення ефективності роботи посередників та продавців;

в) зв’язок з покупцями через засоби поширення інформації, які передають звернення за від-сутності особистого контакту та зворотного зв’язку;

г) знеособлене і некомерційне стимулювання попиту на товари шляхом поширення про них комерційно важливих новин чи отримання сприятливих відгуків у засобах масової інформа-ції.

Тема „Фази впровадження, утримання та видалення товару з ринку”

204. Фаза впровадження товару на ринок починаться, коли:

а) товар вперше приймається до розповсюдження та виходу на ринок;

б) починається створення товару;

в) починається вивчення доцільності появи товару на ринку, потенційного попиту на нього; г) починається вивчення товарів-конкурентів та замінників.

205. Необхідність викликати інтерес споживача звучним ім’ям і привабливою упаков-кою та не допустити змішування з іншими товарами при позиціонуванні – основне зав-дання товарної політики на фазі:

а) впровадження товару на ринок;

б) утримання товару на ринку;

в) видалення товару з ринку;

г) створення товару.

206. Основне завдання маркетингу на етапі впровадження товару на ринок:

а) залучення постійних покупців та підвищення частоти купівель;

б) зробити товар відомим та наблизити здійснення перших купівель;

в) створення нових можливостей використання товару;

г) залучення нових споживачів.

207. „Маркетинг-мікс” для цільової групи інноваторів створюється та використовуєть-ся на фазі:

а) утримання товару на ринку;

б) видалення товару з ринку;

в) впровадження товару на ринок;

г) створення товару.

208. „Маркетинг-мікс” для цільової групи більшості створюється та використовується на фазі:

а) утримання товару на ринку;

б) видалення товару з ринку;

в) впровадження товару на ринок;

г) створення товару.

209. „Маркетинг-мікс” для цільової групи відсталих створюється та використовується на фазі:

а) утримання товару на ринку;

б) видалення товару з ринку;

в) впровадження товару на ринок;

г) створення товару.

216. Основою комунікативної політики на етапі утримання товару на ринку є реклама:

а) інформативна;

б) нагадувальна;

в) умовляюча;

г) переконуюча.

223. Некомерційний маркетинг у широкому розумінні – це:

а) розроблення, втілення в життя, контроль за виконанням програм, метою яких є намагання добитися сприйняття цільовою групою даної ідеї;

б) діяльність, що проводиться для створення, підтримання чи зміни позицій та відношення цільових аудиторій до певних організацій та їхньої професійної активності;

в) концепція організації та управління громадською думкою через активну діяльність політи-чних партій, рухів та уряду;

г) діяльність, спрямована на створення, підтримку та зміну ставлення цільової аудиторії до конкретних місць.