94. Товарний знак (товарна марка) – це:

а) сукупність прийомів, які забезпечують єдність всієї продукції підприємства, одночасно протиставляючи її продукції конкурентів;

б) зареєстроване у встановленому порядку позначення, присвоєне товару для його відокрем-лення від інших та вказування на виробника;

в) спеціально розроблене оригінальне подання повної чи скороченої назви фірми чи групи її товарів;

г) поєднані в композицію знак і логотип, також різні пояснювальні написи, лозунги.

95. Фірмовий блок – це:

а) сукупність прийомів, які забезпечують єдність всієї продукції підприємства, одночасно протиставляючи її продукції конкурентів;

б) зареєстроване у встановленому порядку позначення, присвоєне товару для його відокрем-лення від інших та вказування на виробника;

в) спеціально розроблене оригінальне подання повної чи скороченої назви фірми чи групи її товарів;

г) поєднані в композицію знак і логотип, також різні пояснювальні написи, лозунги.

96. Рівень якості, який передбачає, що продукт, щоб користуватися попитом на ринку, повинен відповідати не тільки обов’язковим вимогам стандартів, а ще й експлуатацій-ним вимогам, має назву:

а) „відповідність стандарту”;

б) „відповідність використанню”;

в) „відповідність фактичним вимогам ринку”;

г) „відповідність латентним потребам”.

97. Під сервісом у маркетингу розуміють:

а) комплекс характеристик товару, що визначають його успіх на ринку, тобто перевагу саме цього товару над іншими в умовах широкої пропозиції конкуруючих товарів-аналогів;

б) систему забезпечення, яка дозволяє споживачу обрати оптимальний для себе варіант прид-бання і споживання технічно складного виробу, економічно вигідно експлуатувати його про-тягом розумно обумовленого терміну, що диктується інтересами споживача;

в) сукупність дій і процедур, виконуваних з метою підтвердження того, що продукт чи пос-луга відповідають певним стандартам чи технічним умовам;

г) незамінний засіб забезпечення сумісності, взаємозамінності, уніфікації, типізації, надійно-сті техніки, норм безпеки та екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей якості продукції, робіт, процесів і послуг.

98. Видами сервісу є:

а) передпродажний та післяпродажний; в) оплачуваний та безкоштовний;

б) гарантійний та післягарантійний; г) консультування та ремонт.

Тема „Політика ціноутворення”

99. За способом встановлення ціни поділяються на:

а) централізовані, договірні, вільні;

б) оптові, закупівельні, роздрібні;

в) світові, монопольні, картельні;

г) споживчі, оптові, роздрібні.

100. За ступенем свободи від впливу держави під час визначення ціни поділяються на:

а) централізовані, договірні, вільні;

б) оптові, закупівельні, роздрібні;

в) вільні, регульовані, фіксовані;

г) споживчі, оптові, роздрібні.

105. Стратегії: „слідування за лідером” та координація дій при встановленні цін викори-стовуються при ціноутворенні на:

а) ринку вільної конкуренції;

б) ринку монополістичної конкуренції;

в) ринку олігополістичної конкуренції;

г) ринку чистої монополії.

106. Стратегії: встановлення цін за географічним принципом, зональних цін, політика базисних пунктів, ціни „вище номіналу”, ціни на доповнюючі товари тощо використо-вуються при ціноутворенні на:

а) ринку вільної конкуренції;

б) ринку монополістичної конкуренції;

в) ринку олігополістичної конкуренції;

г) ринку чистої монополії.

107. Стратегії: множинних цін, сегментації ринку, диференціації за групами споживачів, варіантом товару, часом, територією використовуються при ціноутворенні на:

а) ринку вільної конкуренції;

б) ринку монополістичної конкуренції;

в) ринку олігополістичної конкуренції;

г) ринку чистої монополії.

108. Стратегія ціноутворення на монопольному ринку, заборонена законом у деяких країнах, коли фірма-монополіст визначає для кожної групи споживачів максимально високу ціну, яку тільки споживачі готові заплатити за товар, має назву:

а) стратегія сегментації ринку;

б) стратегія множинних цін;

в) стратегія диференціації за групами споживачів;

г) стратегія цін „вище номіналу”.

109. Стратегія ціноутворення на ринку монополістичної конкуренції, коли фірма за умов дуже диференційованого попиту пропонує покупцям з високим рівнем доходу това-ри категорії „люкс” за дуже високими цінами, а всім іншим – звичайні товари за зниже-ними цінами, має назву:

а) стратегія сегментації ринку;

б) стратегія множинних цін;

в) стратегія диференціації за групами споживачів;

г) стратегія цін „вище номіналу”.

110. „Безболісно” для себе встановити на товар ціну, вищу за ціни конкурентів, вироб-нику дозволяє:

а) висока собівартість товару;

б) наявність унікальних властивостей товару;

в) відсутність товарів-замінників;

г) невелика кількість конкурентів.

111. Мінімально можлива ціна на товар встановлюється:

а) на рівні собівартості;

б) на рівні мінімальної ціни на аналогічні товари конкурентів;

в) на рівні мінімальної ціни на товари-замінники;

г) на рівні ціни, встановленої на основі аналізу беззбитковості.

115. Однією з переваг ціни „знімання вершків” є:

а) висока ціна відлякує конкурентів;

б) дозволяє легко виправити помилку в ціноутворенні, оскільки покупці краще сприймають зниження, ніж підвищення ціни;

в) великі обсяги виробництва, які дають можливість відшкодувати загальною масою прибут-ку втрату його на окремому виробі;

г) зростання обсягів виробництва забезпечує зниження витрат.

116. Основним недоліком стратегії „знімання вершків” є:

а) забезпечує недостатній прибуток при відносно високих витратах у перший період випуску товару;

б) у випадку престижного товару сприяє збільшенню попиту, який фірма не може повністю задовільнити;

в) висока ціна приваблює конкурентів;

г) висока ціна стримує попит на товар.

117. Ціна проникнення на ринок може використовуватися за наявності наступної умови:

а) обсяг випуску продукції невеликий;

б) попит еластичний;

в) кількість конкурентів обмежена;

г) новий товар не має аналогів.

118. Ціна „знімання вершків” може використовуватися за наявності наступної умови:

а) зростання обсягів виробництва забезпечує зниження витрат;

б) попит еластичний;

в) кількість конкурентів обмежена;

г) обсяг продукції великий.

119. Психологічна ціна – це:

а) ціна, значно нижча від ціни на ринку на аналогічні товари конкурентів;

б) ціна, трохи менше від круглої суми;

в) ціна, встановлена, виходячи з ціни головного конкурента;

г) максимально висока ціна, що встановлюється на ринку на новий товар у розрахунку на по-купця, готового купити товар за такою ціною.

120. Ціна проникнення на ринок – це:

а) ціна, значно нижча від ціни на ринку на аналогічні товари конкурентів;

б) ціна, трохи менше від круглої суми;

в) ціна, встановлена, виходячи з ціни головного конкурента;

г) максимально висока ціна, що встановлюється на ринку на новий товар у розрахунку на по-купця, готового купити товар за такою ціною.

121. Максимально висока ціна, що встановлюється на ринку на новий товар у розра-хунку на покупця, готового купити товар за такою ціною, має назву:

а) престижна ціна; в) ціна „знімання вершків”;

б) психологічна ціна; г) ціна проникнення на ринок.

122. Однією з умов встановлення гнучкої ціни на неновий товар є:

а) кількість рівнів управлінської ієрархії незначна і право прийняття рішення щодо цін нале-жить найнижчому рівню;

б) немає великих коливань попиту і пропозиції у відносно короткі терміни;

в) великий обсяг виробництва товару;

г) даний товар доповнює інший, що реалізується за звичайною ціною;

д) даний товар є товаром масового попиту.

123. Зниження ціни можливе, коли:

а) товар з елітного перетворюється на товар загального користування;

б) товар користується попитом;

в) конкуренція відсутня;

г) високоякісний товар пройшов стадію впровадження на ринок.

124. У споживачів зниження ціни асоціюється з:

а) особливою значимістю товарів;

б) відсутністю конкуренції;

в) підвищеним попитом на товар;

г) початком падіння ціни внаслідок поступового насичення ринку.

125. Не існує наступного виду знижок:

а) за оплату товару готівкою;

б) за кількість товару;

в) функціональні;

г) вертикальні.

Тема „Дистрибутивна політика”

126. Залежно від способу отримання товару споживачем виділяють такі типи каналів розподілу:

а) прямий, непрямий, змішаний;

б) прямий, непрямий;

в) прямий, змішаний, комбінований;

г) прямий, комбінований.

127. Незначні контакти з виробниками є однією з характеристик каналів збуту:

а) прямих;

б) непрямих;

в) комбінованих;

г) змішаних.

128. Канал розподілу товару, який складається з виробника, двох посередників та спо-живача, має назву:

а) трирівневий;

б) багаторівневий;

в) чотирирівневий;

г) дворівневий.

129. Оптовиків з неповним циклом обслуговування поділяють на:

а) оптовиків змішаного, неширокого насиченого асортименту та вузькоспеціалізованих;

б) оптовиків-агентів та брокерів;

в) торговців оптом та дистриб’юторів товарів промислового призначення;

г) оптовиків-консигнантів, комівояжерів, організаторів, посилторговців.