26. Соціологія сім’ї. Типи шлюбних відносин, структура та основні тенденції сучасної сім’ї.

Соціологія шлюбу й родини – галузь соціології, що вивчає формування, розвиток та функціонування родини та шлюбних, сімейних відносин. Шлюб – це історично зумовлена, усталена, санкціонована форма відносин між чоловіком та жінкою, що встановлює їхні права та обов’язки відносно одне одного та дітей. Сім’я вивчається та розглядається з двох поглядів: 1)як соціальний інститут, що характеризується сукупністю соціальних норм, санкцій та зразків поведінки; 2)як мала соціальна група, заснована на шлюбі чи кревній спорідненості, члени якої об’єднані спільним побутом, взаємною моральною відповідальністю, взаємодопомогою.

Функції соціології сім’ї. Функція сім’ї – спосіб проявлення активності, життєдіяльності сім’ї та її членів. 1)Репродуктивна полягає у біологічному відтворенні суспільства та задоволення потреби в дітях. 2)Виховна функція полягає у соціалізації молодого покоління, задоволення потреби у батьківстві, контакті з дітьми, їх вихованні, самореалізації в дітях. 3)Економічно-побутова полягає в можливості підтримувати фізичне здоров’я членів суспільства, економічно утримувати неповнолітніх та недієздатних членів родини, приглядати за дітьми, надавати та отримувати господарчо-побутові послуги між членами родини. 4)Функція первинного соціального контролю – моральна регламентація поведінки членів родини, моральна відповідальність та зобов’язаність між чоловіком та жінкою, батьками та дітьми тощо. 5)Духовно-емоційна сприяє взаємному духовному збагаченню, надає психологічний захист членам родини, емоційну підтримку. 6)Дозвільна – раціональна організація дозвілля. 7)Сексуальна функція – суспільне значення цієї функції полягає у реалізації сексуального контролю за особистістю, а індивідуальне – у задоволенні особистих сексуальних потреб.

34. Метод спостереження в соціології.

Методика та класифікація спостережень прийшла до соціології з антропології. Спостереження поведінки якоїсь групи збоку із реєстрацією у спеціальному бланку типів дій, реакцій, форм стосунків тощо, це є невключене спостереження. Якщо ж соціолог включається у спостережувану групу (анонімно або ні), то це включене спостереження. Сфера охоплення соціологічного спостереження рівна або вужча від сфери інтерв’ю.

26. Соціологія сім'ї. Типи шлюбних відносин, структура та основні тенденції сучасної сім'ї.

Соціологія сім'ї — галузь соціології, що вивчає закономірнос­ті виникнення, функціонування й розвитку сімейно-шлюбних стосунків як соціального феномену в конкретних соціокультурних умовах.

Предмет соціології сім'ї — специфічні соціальні відносини, що виникають між сім'єю і суспільством та всередині сім'ї. Об'єкт її — сім'я як мала соціальна група і як специфічний соціальний інститут регулю­вання відтворення людини за допомогою певної систе­ми норм, ролей. Найчастіше соціологія сім'ї викорис­товує категорії «сім'я», «шлюб», «умови життя» тощо. Сім'я є соціальним інститутом і малою соціальною гру­пою, що має історично визначену організацію, члени якої пов'язані родинними стосунками, спільним побу­том і взаємною моральною відповідальністю. Шлюб є історично змінною соціальною формою стосунків між чоловіком та жінкою, через яку суспільство впорядко­вує й санкціонує їх статеве життя, встановлює подру­жні та батьківські права й обов'язки. Сім'я є складні­шою системою, ніж шлюб, оскільки вона здебільшого об'єднує не тільки подружжя, а й дітей, родичів. Зага­лом її характеризують такі соціальні особливості:

— соціально-історична зумовленість сімейної орга­нізації;

— зумовленість об'єктивними потребами у продов­женні роду та відтворенні життя;

— наявність специфічних соціальних особливос­тей: ступінь спорідненості, спільність побуту.

Категорія «умови життя сім'ї» означає сукупність об'єктивних та суб'єктивних чинників макросередовища (загальні соціальні умови) і мікросередовища (най­ближче соціальне оточення).

Функції сім'ї полягають у вияві активності, життє­діяльності усіх, хто належить до неї. Аналізуючи їх, дослідники виокремлюють громадські функції (стосу­ються взаємодії з суспільством) та індивідуальні (сто­совно особистості). Оскільки вони пов'язані з потреба­ми як суспільства, так і особистості, їх особливості та ієрархія змінюються залежно від певних соціокультурних, економічних умов.

Структура сім'ї визначається сукупністю стосунків між її членами, зумовлює відповідні її типи:

— за формою шлюбу: моногамні сім'ї (шлюб між одним чоловіком та однією жінкою); полігамні (шлюб одного чоловіка з кількома жінками); сім'ї, що базу­ються на шлюбі однієї жінки з кількома чоловіками (поліандрія); сім'ї, де шлюб має групову форму;

— залежно від сфери вибору чоловіка або дружи­ни: ендогамні (укладаються між партнерами однієї соціальної групи) та екзогамні (між партнерами з різних соціальних груп);

— за ієрархією престижу та влади: патріархальні (влада належить чоловікові), матріархальні (влада у жінки), егалітарні (влада розподіляється між чолові­ком і жінкою порівну);

— за місцем мешкання подружжя після шлюбу: патрилокальні (молоді мешкають у домі батьків чоло­віка) та матрилокальні (у домі батьків жінки).

Типи структур сім'ї теж змінюються, залежно від соціокультурних, економічних, історичних умов.

Тендерна соціологія у своїх дослідженнях спрямо­вує погляд передусім на такі проблеми сучасної сім'ї: причини панування чоловіків у родині та в суспільст­ві загалом; стереотипи свідомості чоловіків і жінок, що виправдовують підлеглий стан жінок у сім'ї та су­спільстві, а також засоби, за допомогою яких чолові­ки підтримують ці стосунки; непаритетний розподіл сімейних ролей.