2.3.Розрахунок чисельності працюючих

До промислово-виробничого персоналу підприємства належать основні й допоміжні робітники, спеціалісти, службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП) і учні. Кожен період часу у виготовленні продукції бере участь певна кількість працівників, яку називають явочною. Крім того, деяка частина працівників перебуває у відрядженнях, відпустках, не виходить на роботу через хворобу, у разі виконання державних і громадських обов'язків тощо. Разом з явочною вони складають облікову кількість робітників.

Для визначення облікової кількості робітників необхідно розрахувати фонд ефективного робочого часу. Результати розрахунків подають у вигляді таблиці 4.

Таблиця 4

Склад робочого часу					Дні	Години	% від номінального
Календарний фонд часу					365	2920	-
Неробочі дні: всього					115	920	-
		у т. ч. святкові			15	120	-
			вихідні		100	800	-
Номінальний фонд робочого часу					250	2000	100
Нез'явлення на роботу: всього					10	80	4
у тому числі:				чергові відпуски	10	80	4
Невиходи: всього					10	160	8
	через хворобу				5	120	6
	з дозволу адміністрації, виконання				2	16	0,8
	суспільних і державних обов'язків
	прогули (за звітом)				1	8	0,4
	цілоденні простої (за звітом)				2	16	0,8
Явочний фонд робочого часу					230	1760	88
Середня тривалість робочого дня					7,9
Ефективний фонд робочого часу					1704,95

Розрахунок фонду ефективного часу одного робітника

Послідовність визначення фонду ефективного часу роботи така:

1. Розраховують кількість робочих днів у плановому періоді як різницю між календарним часом і святковими й вихідними днями.

2. Визначають середню кількість днів виходів на роботу в плановому періоді:

, (2.12)

де Д _р – кількість робочих днів;

Д _н – середня кількість невиходів на роботу одного робітника відповідно до чинного законодавства (відпустка, виконання державних обов'язків і т. ін.) .

3. Встановлюють середню тривалість робочого дня одного робітника:

, (2.13)

де t_дн – номінальна тривалість дня в нормальних умовах, год;

t_скор. – кількість часу скорочення робочого дня, що припадає в плановому періоді в середньому на одного робітника, год.

4. Визначають фонд ефективного часу роботи одного робітника:

(2.14)

5. Розраховують втрати робочого часу в плановому періоді:

Чисельність основних робітників встановлюють за професіями і розрядами на підставі трудомісткості робіт (продукції):

, (2.15)

де Т_{п і} – плановий фонд часу робітника;

Ч_об^і – облікова кількість робітників i-ї професії;

К_в.н. – 1,15 коефіцієнт виконання норм.

Хр=18+29+31=78 осіб

У курсовій роботі за трудомісткістю розрахували кількість робітників, зайнятих ремонтом устаткування. Трудомісткість ремонтних робіт за рік підраховують з урахуванням норм часу, що діють на підприємстві, або за нормативами часу, наведеними в дод. 8:

, (2.16)

де т – кількість груп устаткування;

r_i – кількість умовних ремонтних одиниць устаткування i - ї групи ;

n_{c i}, n_{м i}, n_{o i} – відповідно кількість середніх, дрібних ремонтів і оглядів за ремонтний цикл за кожною і - ю групою устаткування;

t_к, t_с, t_м, t_o – трудомісткість однієї ремонтної одиниці у разі капітального, середнього, малого ремонту й огляду відповідно, год.

T_p.ц.i – тривалість ремонтного циклу щодо і - ї групи устаткування, роки.

Тривалість і структуру ремонтного циклу прийнято за даними дод. 8.

За нормами обслуговування розраховуємо кількість таких категорій допоміжних робітників, як наладники, чергові слюсарі, електромонтери, транспортні робітники (дод. 6). Розряди цих робітників встановлено самостійно. Результати розрахунків оформлені у вигляді табл. 5.

Кількість спеціалістів і службовців визначають за нормативами залежно від складності виробничого процесу, номенклатури виробів і загальної кількості виробничих робітників. Розрахунок кількості спеціалістів і службовців проводиться виходячи з штатного розкладу (дод. 8).

Типові схеми управління і нормативи чисельності спеціалістів і службовців наведені в дод. 9. До спеціалістів належать майстер, старший майстер, начальник підрозділу. Виробничу ділянку очолює майстер (за наявності в одній зміні не менше 25 – 30 основних робітників). Старшого майстра призначають за трьох і більше змінних майстрів, начальника ділянки – за умови підпорядкування йому не менше двох старших майстрів. Із службовців на підприємстві може бути передбачена посада плановика-обліковця. Результати оформлені у табл. 6.

Таблиця 5

Розрахунок чисельності допоміжних робітників

Професія	Вимірник норми обслуговування	Прийнята кількість, розряд						Усього
		І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ
Налагодники устаткування	шт.					1	2	3
Слюсарі з поточного ремонту і обслуговування устаткування	шт.			1	2	1		4
Верстатники з ремонту устаткування	шт.			1	1			2
Слюсарі з ремонту технологічного устаткування	шт.				2			2
Верстатники з ремонту технологічного устаткування	шт.			1	1			2
Комірники матеріальних і проміжних складів (комор)	шт.		1	1				2
Комірники ІРК	шт.		1	2				3
Електромонтери	шт.						1	1
Розподільники	шт.				2	2	2	6
Комплектувальники	шт.			2				2
Контролери	шт.			3	3	2	4	12
Підсобні і транспортні робітники	шт.	4	1					8

Таблиця 6

Штатний розклад і посадові оклади ІТР і службовців складального цеху

Посада	Кількість штатних одиниць	Посадовий оклад в місяць,(% від min з/п)	Сума, грн.
Старший майстер	1	195	2375,1
Майстер	3	180	2192,40
Начальник ділянки	1	165	2009,70
Економіст	1	100	1218

Min ЗП=1218грн

Продуктивність праці визначається витратами часу на виробництво одиниці продукції або кількістю продукції (обсягом робіт), виготовленої за одиницю часу. Для кількісного виміру продуктивності праці застосовують вартісні, натуральні та трудові вимірники. Показник обчислюють за формулою

(2.18)

де Ч _р – середньооблікова чисельність працівників за плановий період, осіб.