Структура та зміст Індивідуального завдання Бізнес-план.

Головна мета складання бізнес-плану – оволодіння методами техніко-економічного обґрунтування стратегічних рішень та методикою складання розділів бізнес-плану.

Студент вивчає технологію розробки та обґрунтування бізнес-плану. Цей письмовий документ є не лише дійовим важелем управління фірмою (підприємницькою діяльністю), а й засобом необхідного зовнішнього фінансування для започаткування нового або розширення діючого бізнесу.

Підготовча стадія розробки бізнес-плану.

У широкому розумінні стратегія – це генеральна довгострокова програма дій та порядок розподілу пріоритетів і ресурсів фірми для досягнення нею своїх цілей.

Реальний процес розробки стратегії, який називається бізнес-плануванням, охоплює кілька етапів:

• аналіз ситуації (оцінка зовнішнього середовища, визначення переваг і недоліків майбутнього бізнесу),

• постановка цілей (формулювання основних напрямків діяльності і постановка конкретних цілей діяльності),

• вибір способу досягнення мети (розробка кількох варіантів і вибір найліпшого з них),

• складання плану дій (загальні завдання розділяють на дрібніші складові, що конкретизують напрямок діяльності).

Потім проводять зовнішній аналіз, оцінюють сильні і слабкі сторони фірми.

Зовнішній аналіз – це процес оцінки факторів, які об’єктивно утворюються в середовищі функціонування фірми, на яке вона безпосередньо не може впливати.

Для вивчення впливу факторів зовнішнього середовища всю їхню сукупність поділяють на:

а) загальні макроекономічні фактори:

- макроекономічні показники (динаміка ВВП, рівень інфляції, зміни рівня доходів населення, коливання процентних ставок за кредит, курси валют та ін.),

- соціально-демографічна ситуація (структура зайнятості, кількість працездатного населення, рівень соціального захисту населення та ін.),

- державне регулювання бізнесу (можливі зміни в законодавстві щодо даного бізнесу, його товарів, послуг, каналів збуту, цін, оподаткування, митного режиму та ін.),

- природні умови й екологічні обмеження.

б) галузеві фактори:

- споживачі (обсяги та характеристики ринку темпи зростання ринку, сезонність та циклічність попиту, диференціація продуктів, чутливість споживачів до цін, здатність диктувати свої ціни),

- постачальники (кількість, інтенсивність конкуренції, наявність матеріалів-замінників, рівень вертикальної інтеграції з постачальниками, здатність диктувати свої ціни),

- конкуренти (основні сили, що конкурують в галузі, поділ ринку поміж ними, інтенсивність конкуренції, можливості появи принципово нових продуктів-замінників, основні конкурентні переваги в галузі),

- перешкоди для входження в галузь (обсяги початкових інвестицій, доступність джерел сировини та каналів збуту, захист з боку держави),

- технології (швидкість зміни технологій виробництва продукції в галузі, вплив технологічних змін на якість продукції та ціну).

Внутрішній аналіз – це процес оцінки факторів, які є наслідками діяльності чи бездіяльності фірми.

Головне завдання внутрішнього аналізу полягає у виявленні сильних та слабких сторін фірми.

Для впорядкування процесу оцінки виокремлюють:

• Маркетинг (чітке усвідомлення що і кому фірма буде продавати і чому її товари будуть купувати),

• Виробництво (якісні сировина й матеріали, сучасне устаткування, дотримання вимог технології є запорукою ефективності виробництва та високої якості продукції),

• Персонал (успіх у бізнесі залежить від рівня знань, наявності професійних навичок у персоналу фірми та ставлення його до роботи),

• Дослідження і розробки (виживання фірми залежить від її інноваційного потенціалу, спроможності реалізовувати нововведення),

• Фінанси (фінансовий аналіз дає точне уявлення про прибутковість та ефективність робот фірми).

Процес оцінки загального становища завершується порівняльним SWOT–аналізом.