У спеціальному дошкільному закладі для дітей з твм застосовують такі форми роботи ти з батьками:

а) проведення батьківських зборів,

б) ведення індивідуальних зошитів для логопедичної роботи;

в) консультації логопеда і вихователя, консультаційний день;

г) бесіди;

ґ) відвідування відкритих занять логопеда і вихователів батьками;

д) оформлення стендів;

е) відвідування сім’ї;

є) батьківські конференції

На початку навчального року (в кінці вересня або на початку жовтня) після всебічного обстеження дітей проводяться перші батьківські збори.

На цих зборах висвітлюються такі питання:

1. Необхідність спеціального спрямованого навчання.

2. Необхідність створення умов для нормального соматичного і нервово – психічного розвитку дитини у сім’ї.

3. Аналіз результатів психолого – педагогічного та логопедичного обстеження дітей.

4. Організація роботи логопеда і вихователя упродовж року.

5. Інформація про зміст логопедичних і виховательських занять в І період навчання.

При підготовці до зборів вихователь і логопед проводять бесіди з батьками. Під час бесіди з’ясовується особливості розумового і психічного розвитку кожної дитини, умови в сім’ї, можливості участі батьків в роботі з дітьми по подоланню мовленнєвого дефекту. Можна провести анкетування. /див. Поваляєву/

Ставлення самих батьків до порушень мовлення своєї дитини різне. Деяких турбує лише неправильна вимова окремих звуків, не помічається недорозвиток лексичної і граматичної сторін мовлення. Інші вважають, що “все само виправиться” і лише під тиском спеціалістів вони привели дитину у групу.

Але досвід роботи показує, що знайомство батьків з результатами обстеження дає їм чітке уявлення про мовленнєвий дефект дитини. У них з’являється відповідальність і занепокоєння. Батьки виявляють бажання взяти участь в роботі логопеда і вихователя.

Логопеду слід в доступній і переконливій формі розповісти і показати (використовуючи зразки письмових робіт учнів з дисграфією) негативний вплив недостатньо сформованого мовлення на процес оволодіння дітьми грамотою. При цьому необхідно підкреслити думку про ранній вияв мовленнєвої патології і своєчасну корекційну роботу, що допоможе в наступному навчанні у школі. Таким чином логопед обґрунтовує необхідність існування логопедичних груп.

Далі за планом на батьківських зборах педагоги розповідають про особливості дітей даної групи, мовленнєві, психологічні педагогічні. Рекомендується не обговорювати усі подробиці відхилень у розвитку і виносити прогноз корекційного навчання на “загальний суд”. Такі питання потрібно обговорювати з батьками кожної дитини конфіденційно. Методичний діагноз – є методична і педагогічна таємниця.

Педагоги обов’язково розповідають батькам про життя дітей в умовах дитсадка, про режим роботи у групі, про вимоги до дітей на протязі всього часу перебування дитини у групі.

Протягом року логопед і вихователь систематично проводять консультації для батьків, показують прийоми індивідуальної корекційної роботи, детально знайомлять із станом мовлення дитини, її труднощі і успіхи, дають рекомендації щодо роботи вдома.

У кожної дитини є свій зошит, де логопед пише домашні завдання з логопедії. Батькам пояснюють, як слід оформлювати цей зошит, даються зразки виконання домашніх завдань (малюнки предметів, наклеювання картинок, запис віршів, оповідань тощо). Вимагають охайності і старанності при веденні зошита.

Якщо у дитячому закладі є звичайні масові групи, то логопед організує консультації для батьків дітей усіх груп.

Рекомендується провести цикл бесід для батьків про особливості виховання і навчання дітей, підготовку їх до школи.