- •2. Соціологія в системі суспільних наук: спільне і особливе. Розкрийте роль соціології в сучасному суспільстві транзитного типу.
- •4. Поняття соціальної спільноти в соціології. Критерії виокремлення соціальних спільнот. Їх типи.
- •5. Внесок о.Конта у розвиток соціології. Розкрийте суть соціологічних законів, сформульованих о.Контом. Дайте характеристику позитивізму в соціології.
- •8. Теорія економічного детермінізму к. Маркса.
- •9. М. Вебер та його внесок у розвиток соціологічної теорії. Чому соціологія, на його думку, повинна бути розуміючою наукою?
- •10. “Соціологізм” е. Дюркгейма та його теорія соціальної солідарності.
- •11. Особливості американської соціологічної школи та її представники.
- •13. Дайте соціологічне визначення поняття “суспільство”. Перелічите ознаки суспільства. Покажіть основні структурні елементи суспільства.
- •14. Поняття соціальний інститут та інституціоналізація. Функції соціальних інститутів.
- •16.Динаміка змін в соц. Структурі населення.
- •17. Розкрийте суть таких явищ, як соціальна мобільність та маргинальність.
- •Спільність і розбіжності норм моралі і права
- •19. Поняття і види соціальних змін. Основні теорії соціальних змін.
- •20.Механізми соціальних змін. Поняття соціального прогресу та соціальна стабільність.
- •22.Дайте характеристику соціальної структури суспільства, її елементів. Що таке соціальна стратифікація?
- •23.Розкрийте зміст основних структурних елементів програми соціологічного дослідження. Яких вимог слід дотримуватись при розробці програми?
- •24.Дайте характеристику методів збирання даних у соціологічних дослідженнях. Покажіть переваги і недоліки кожного.
- •1. Соціологічне опитування
- •3.Експеримент
- •4. Аналіз документів
- •25.З’ясуйте сутність і специфіку етнічного компоненту в соціальній структурі суспільства. Покажіть взаємозв’язок між поняттями “етнос”, “національність”, “нація”.
- •26.Національно-етнічні процеси та відносини. Проблема націоналізму, його різновиди.
- •27.З’ясуйте специфіку дослідження особистості наукою “соціологія”. Якою є структура особистості?
- •28.Дайте визначення соціальній типології особистості. Наведіть основні соціальні типи особистості.
- •29.Розкрийте характер взаємозв’язку між соціальними статусами та ролями. Покажіть причини і наслідки міжрольових та внутрішньо - рольових конфліктів.
- •30.Розкрийте сутність та особливості процесу соціалізації особистості, його основних етапів. Характер взаємозв’язку між соціалізацією та соціальною активністю?
- •34.Розкрийте зміст основних теорій управління (ф. Тейлор, е. Мейо, ф. Херцберг, д. Мак Грегор).
- •35. Дайте характеристику конфлікту як соціального явища. Якими є причини і наслідки соціальних конфліктів, структурні елементи?
- •36. Опишіть основні стадії конфлікту та методи вирішення соціальних конфліктів.
- •Функції сім’ї
- •39. Культура як соціальне явище, її основні функції.
- •40. Основні елементи культури та її різновиди. Культурна динаміка.
- •1) Мову, як систему знаків, які наділені певним значенням, що використовується для збереження, перетворення і передачі інформації.
- •4) Складні зразки поведінки: звичаї, традиції, обряди.
- •41. Освіта як соціальний інститут: функції, цілі. Проблеми взаємодії освіти і суспільства.
- •42. Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу: поняття, її характеристики, функції.
- •43. Умови формування громадської думки, канали її вивчення.
14. Поняття соціальний інститут та інституціоналізація. Функції соціальних інститутів.
Соціальний інститут – це сукупність норм, що регулюють певну сферу суспільних відносин. Вживаючи термін «соціальний інститут», найчастіше мають на увазі всякого роду упорядкування, формалізацію суспільних зв'язків і відносин (процес упорядкування і формалізації соціальних зв'язків і відносин називається інституціоналізацією). Умови інституціоналізації:
• постійна і міцна взаємодія між учасниками зв'язків і відносин;
• чітке визначення функцій, прав і обов'язків, що забезпечують взаємодію кожного з учасників зв'язку;
• регламентація і контроль за цією взаємодією суб'єктів;
• наявність спеціально підготовлених кадрів, що забезпечують функціонування соціальних інститутів тощо. Соціальні інститути - це могутні інструменти виживання суспільства, які складалися на протязі тисячолітньої культурної еволюції. Для того щоб існувати, суспільство повинне задовольняти свої фундаментальні потреби. Для цього в суспільстві створені певні соціальні інститути:
потреба у відтворенні роду (інститут сім’ї і шлюбу);
потреба в безпеці і соціальному порядку (політичні інститути, держава);
потреба в забезпеченні засобів існування (економічні інститути, виробництво);
потреба в передачі знань, соціалізації підростаючого покоління, підготовці кадрів (інститути освіти, науки і культури);
потреба в рішенні духовних проблем (інститут релігії).
Соціальні інститути виконують наступні функції:
1) функція закріплення і відтворення суспільних відносин. Кожен інститут має систему правил і норм поведінки, що закріплюють, стандартизують поведінку своїх членів. Тим самим забезпечується стійкість соціальної структури суспільства;
2) регулятивна функція полягає в тому, що функціонування соціальних інститутів забезпечує регулювання взаємин між членами суспільства шляхом вироблення шаблонів поведінки;
3) інтегративна функція містить у собі процеси взаємозалежності і взаємної відповідальності членів соціальних груп;
4) транслююча функція - передача соціального досвіду новим членам суспільства;
5) комунікативна функція виявляється в поширенні необхідної інформації як всередині даного інституту, так і на інші інститути.
15. Дати характеристику соц-класової стуктури сучасного українського суспільства. Елементами суспільства як соціальної системи є соціальні інститути й організації, соціальні спільноти і групи, що виробляють певні соціальні цінності і норми. Тобто вони об’єднані соціальними зв'язками і відносинами і виконують певні соціальні ролі. Усі ці елементи пов'язані між собою і складають структуру суспільства.
Соціальна структура суспільства - це його внутрішній устрій, що складається з певним чином розташованих, упорядкованих елементів, тобто індивідів, взаємодіючих між собою, що займають певні соціальні позиції (статуси) і виконують певні соціальні функції (ролі) відповідно до діючого системи норм і цінностей. При цьому структура суспільства може розглядатися в різних ракурсах, в залежності від підстави виділення структурних частин (підсистем) суспільства.
Так, важливою підставою для виділення структурних елементів суспільства служать природні фактори, що розділили людей за статтю, віком, расовим ознакам. Тут можна виділити соціально-територіальні спільноти (населення міста, регіону і т.п.), соціально-демографічні (чоловіки, жінки, діти, молодь і т.п.), соціально-етнічні (род, плем'я, народність, нація). Також суспільство структуроване і по інших параметрах, які пов'язані з вертикальним розшаруванням людей: у відношенні власності - на заможних і незаможних, у відношенні влади - на керуючих і керованих і т.д.
Кожна особистість займає в суспільстві не одну, а кілька соціальних позицій. Тому неможливо говорити про соціальну структуру в однині. Наприклад, кожен член суспільства повинний мати професію, освіту, місце проживання і т.д. Навіть примітивні племена мають, принаймні, вікову структуру, структуру влади тощо.
Соціальна структура виражає об'єктивний розподіл суспільства на класи, групи, прошарки, указуючи на різне положення людей по відношенню один до одного за численними критеріями.
Соціальні класи - великі групи людей, що розрізняються за своїм місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, відношенню до засобів виробництва, ролі в суспільній організації праці, а отже, за способом одержання і розміром частки суспільного багатства.
Соціальні групи - це відносно стійкі, історично сформовані спільноти людей, що відрізняються по ролі і місцю в системі соціальних зв'язків історично визначеного суспільства.
Становлення соціальної групи - це тривалий і складний процес її соціального дозрівання, що пов'язаний з усвідомленням свого положення, спільності інтересів, цінностей, а також формуванням групової свідомості і норм поведінки. Тобто група стає соціально зрілої, коли вона усвідомлює свої інтереси, цінності, норми, мету і задачі діяльності.
Соціальні прошарки - це соціальні спільноти, які виділяються по одному чи декільком близьким ознакам - доходам, престижу, рівню освіти, культури тощо.
Для соціолога саме цікаве і важливе являє собою аналіз взаємного впливу різних елементів соціальної структури. (Наприклад, залежність рівня освіти від матеріального забезпечення).
