
- •2. Соціологія в системі суспільних наук: спільне і особливе. Розкрийте роль соціології в сучасному суспільстві транзитного типу.
- •4. Поняття соціальної спільноти в соціології. Критерії виокремлення соціальних спільнот. Їх типи.
- •5. Внесок о.Конта у розвиток соціології. Розкрийте суть соціологічних законів, сформульованих о.Контом. Дайте характеристику позитивізму в соціології.
- •8. Теорія економічного детермінізму к. Маркса.
- •9. М. Вебер та його внесок у розвиток соціологічної теорії. Чому соціологія, на його думку, повинна бути розуміючою наукою?
- •10. “Соціологізм” е. Дюркгейма та його теорія соціальної солідарності.
- •11. Особливості американської соціологічної школи та її представники.
- •13. Дайте соціологічне визначення поняття “суспільство”. Перелічите ознаки суспільства. Покажіть основні структурні елементи суспільства.
- •14. Поняття соціальний інститут та інституціоналізація. Функції соціальних інститутів.
- •16.Динаміка змін в соц. Структурі населення.
- •17. Розкрийте суть таких явищ, як соціальна мобільність та маргинальність.
- •Спільність і розбіжності норм моралі і права
- •19. Поняття і види соціальних змін. Основні теорії соціальних змін.
- •20.Механізми соціальних змін. Поняття соціального прогресу та соціальна стабільність.
- •22.Дайте характеристику соціальної структури суспільства, її елементів. Що таке соціальна стратифікація?
- •23.Розкрийте зміст основних структурних елементів програми соціологічного дослідження. Яких вимог слід дотримуватись при розробці програми?
- •24.Дайте характеристику методів збирання даних у соціологічних дослідженнях. Покажіть переваги і недоліки кожного.
- •1. Соціологічне опитування
- •3.Експеримент
- •4. Аналіз документів
- •25.З’ясуйте сутність і специфіку етнічного компоненту в соціальній структурі суспільства. Покажіть взаємозв’язок між поняттями “етнос”, “національність”, “нація”.
- •26.Національно-етнічні процеси та відносини. Проблема націоналізму, його різновиди.
- •27.З’ясуйте специфіку дослідження особистості наукою “соціологія”. Якою є структура особистості?
- •28.Дайте визначення соціальній типології особистості. Наведіть основні соціальні типи особистості.
- •29.Розкрийте характер взаємозв’язку між соціальними статусами та ролями. Покажіть причини і наслідки міжрольових та внутрішньо - рольових конфліктів.
- •30.Розкрийте сутність та особливості процесу соціалізації особистості, його основних етапів. Характер взаємозв’язку між соціалізацією та соціальною активністю?
- •34.Розкрийте зміст основних теорій управління (ф. Тейлор, е. Мейо, ф. Херцберг, д. Мак Грегор).
- •35. Дайте характеристику конфлікту як соціального явища. Якими є причини і наслідки соціальних конфліктів, структурні елементи?
- •36. Опишіть основні стадії конфлікту та методи вирішення соціальних конфліктів.
- •Функції сім’ї
- •39. Культура як соціальне явище, її основні функції.
- •40. Основні елементи культури та її різновиди. Культурна динаміка.
- •1) Мову, як систему знаків, які наділені певним значенням, що використовується для збереження, перетворення і передачі інформації.
- •4) Складні зразки поведінки: звичаї, традиції, обряди.
- •41. Освіта як соціальний інститут: функції, цілі. Проблеми взаємодії освіти і суспільства.
- •42. Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу: поняття, її характеристики, функції.
- •43. Умови формування громадської думки, канали її вивчення.
41. Освіта як соціальний інститут: функції, цілі. Проблеми взаємодії освіти і суспільства.
Освіта є одним із самих древніх інститутів. Вона виникає в силу потреби суспільства у відтворенні і передачі знань, умінь, навичок, підготовки нових поколінь до життя.Соціологія освіти – це галузь знання, що вивчає систему освіти як соціальний інститут, її взаємодію із суспільством. Тобто розглядається взаємозв'язок системи освіти з політичною системою, економічної, з демографічними процесами; взаємодія з виробництвом, ідеологією, соціально-класовою структурою.Поняття освіти багатозначне. Його можна розглядати і як процес, і як результат засвоєння особистістю систематизованих знань, умінь, навичок. Важливо при цьому розмежовувати формальний і реальний результати освіти. Показниками формального результату є диплом, атестат, посвідчення, що свідчать про закінчення навчального закладу, захисту дисертації і т.п.; а реального - рівень знань, умінь, тобто фактична освіченість.Освіта — це цілісна самостійна система, що носить інституційний характер. Однак це не просто діяльність по навчанню і вихованню, а особливим образом організована, їєрархізована, рольова діяльність, що спирається на спеціальні установи, урегульована спеціальними нормами. Це інститут суспільства, що додає суспільним відносинам по передачі, нагромадженню соціального досвіду, цілеспрямованому формуванню особистості стійкість, визначеність.
Також освіту можна розглядати як важливий компонент культури, що забезпечує наступність і відтворення соціального досвіду. Дуже важливим при цьому є аналіз освіти як одного з факторів прогресу культури.
Освіта як соціальний інститут виконує цілий ряд функцій:
насамперед, варто виділити соціально-економічну функцію освіти. Вона зв'язана з підготовкою до трудової діяльності нового покоління працівників, фахівців, представників різних професій. За допомогою цієї функції освіта забезпечує відтворення різних категорій працівників;
також освіта включає особистість у соціальні відносини, прилучає її до соціальних норм і цінностей, тобто виконує функцію соціалізації;
Із соціалізацією тісно зв'язана і функція соціальної інтеграції. Прилучаючи до інших цінностей, навчаючи певним нормам, освіта стимулює єдині дії, поєднує людей. (Наприклад, виконанню функцій соціальної інтеграції сприяє те, що школа фізично поєднує представників різних соціальних груп);
освіта є засобом соціального переміщення і просування нагору по соціальним сходам. Звичайно, у сучасному світі ще зберігається нерівний доступ до вищої освіти, і не завжди отримані знання сприяють просуванню нагору і поліпшенню матеріального становища, але все-таки освіта відіграє значну роль у житті людини (так, особливе значення в сучасну епоху здобувають гуманістичні функції освіти, що спрямовані на розвиток особистості, підвищення рівня її культури, формування системи якостей).
Можна говорити про латентні (приховані) функції освіти:
У свій час Р. Мертон звертав увагу на таку сховану функцію як "baby sitting" (няньки), школа на якийсь час звільняє батьків від необхідності доглядати за дітьми;
У навчальних закладах формуються кола спілкування, дружні зв'язки, як правило, що зберігають значення протягом усього наступного життя. Найчастіше там знаходять і майбутнього чоловіка;
Вони дозволяють молоді формувати власну культуру.
Серед різних цілей освіти виділяють три найбільш стійкі:
Екстенсивна мета припускає передачу накопичених знань, умінь, досягнень культури;
Інтенсивна мета складається в повному використанні розвитку якостей учнів для формування в них готовності освоювати не тільки певні знання, але і постійно удосконалювати, розвивати власні творчі навички;
Продуктивна мета припускає підготувати учнів до тих видів діяльності, яким їм безпосередньо треба бути займатися у певній структурі зайнятості.