Функції сім’ї

1.Репродуктивна : тобто функція дітонародження, відтворення населення. Вона не зводиться до біологічного відтворення, а носить соціальний характер, тому що припускає не просте народження дитини, а відтворення людини, що відповідає сучасному рівню розвитку суспільства.

2.Господарсько-економічна: ведення домашнього господарства, складання і використання сімейного бюджету, розподіл домашнього господарства, накопичення матеріальних благ і передача їх у спадщину тощо.

3.Виховна: сім’я забезпечує наступність у розвитку культури, бере участь у збереженні і передачі молодому поколінню духовних цінностей і трудових навичок. Сім’я забезпечує первинну соціалізацію дитини, формує погляди, цінності і т.п.

4.Рекреативна : у сім’ї отримують допомогу, підтримку, знімають напругу;

5.Комунікативна : сім’я задовольняє потребу людини в спілкуванні;

6.Регулятивна: моральна регламентація поведінки членів родини, регуляція сексуальної поведінки.

38.Сучасні тенденції розвитку сімейно-шлюбних відносин.При переході від традиційного суспільства до сучасного сім’я істотно змінюється:- Домашнє господарство перестає бути основною економічною одиницею, відбувається поділ дому і роботи. - Здійснюється перехід від розширеної сім’ї, що складається з трьох поколінь з домінуванням старших, до децентралізованих нуклеарних сімей, у яких шлюбні узи ставляться вище родових, батьківських. - Відбувається перехід від стабільної багатодітної сім’ї до малодітної та однодітної сім’ї. - Відбувається перехід від сім’ї, заснованої на соціокультурних розпорядженнях, до міжособистісних переваг.- Еволюція поглядів на сексуальну мораль.- Традиційні ролі, відповідно до яких жінка вела господарство, народжувала і виховувала дітей, а чоловік був главою сім’ї, хазяїном, що забезпечував економічну самостійність родини, уже трансформувалися. Сьогодні більшість жінок працює, виконує вагомі соціальні ролі, заробляють іноді більше чоловіка. Це впливає на всі сторони функціонування сім’ї, у тому числі на демографічну поведінку, призводячи до зниження народжуваності і росту рівня розлучень.Соціальні проблеми родини в сучасних умовах загострюються й у зв'язку з падінням народжуваності, старінням населення, нестабільністю шлюбу, ростом числа вільних союзів, позашлюбних народжень тощо. Разом з тим для сучасної родини характерні і позитивні зміни: розширення свободи вибору для чоловіка і жінки, затвердження рівності характерів. Розлучення не можна розглядати як цілком негативне явище, тому що свобода розірвання шлюбу — один із засобів забезпечення соціальної справедливості в сімейно-шлюбних відносинах. Принципово невірні як зловживання свободою розлучень, так і цілком негативний підхід до розлучень незалежно від індивідуальної ситуації.

39. Культура як соціальне явище, її основні функції.

Оскільки культура — поняття складне, багатогранне, її можна розглядати в різних планах. Звідси різноманіття соціологічних визначень культури (понад 400 визначень). У самому загальному розумінні культура — це системна інтегративна якість суспільства, що виражає рівень досягнутого в його розвитку. Це відноситься до всіх типів, видів культури, її проявів. Під культурою завжди маються на увазі явища, процеси, відносини, що якісно відрізняють суспільство, людину від природи і є результатом соціальної взаємодії. У вузькому розумінні культура — це цінності, переконання, зразки, норми поведінки, які властиві певній соціальній групі, певному суспільству.Культура втілюється в практичній діяльності людей - виробничій, побутовій, політичній, художній, науковій, навчальній і т.д., тому культурний зміст можна виділити в сфері будь-якої цілеспрямованої соціальної діяльності людини. Поняття культура вживається для характеристики історичних епох (наприклад, антична чи середньовічна культура), різних етнічних спільнот (культура ацтеків, вікінгів і т.п.), специфічних сфер життя чи діяльності (культура праці, політична культура і т.п.). Виходячи з цього, виділяються основні функції культури:

•гуманістична, тобто розвиток творчого потенціалу людини у всіх формах її життєдіяльності (головна функція);

•гносеологічна (пізнавальна),тому що культура є засобом піз-нання і самопізнання суспільства, соціальної групи й окремої людини;

• інформаційна — функція трансляції соціального досвіду, що забезпечує зв'язок часів минулого, сьогодення й майбутнього;

• комунікативна — функція соціального спілкування, що забезпечує адекватність взаєморозуміння;

• виховна й освітня фукції, тобто культура задає визначену систему координат, своєрідну «карту життєвих цінностей», у яких існує і на які орієнтується людина;

• регулятивна, виявляється в тому, що культура виступає засобом соціального контролю за поведінкою людини.

• функції інтеграції і диференціації - освоєння культури формує в людей почуття приналежності до певної групи, народу, нації і т.д. Культура в цьому плані забезпечує цілісність суспільства, спільнот, і навпаки, служить джерелом дезинтеграцї.