1.3 Функції соціології та її місце в розвитку суспільства.

Теоретико-пізнавальна функція полягає в накопиченні, збільшенні знання про суспільство, про його структурні елементи і процеси, виявляє в суспільстві те, що вимагає радикальних перетворень і змін. Особливо важливого значення набуває ця функція в нашій країні, де відбуваються дуже глибокі і швидкі перетворення.

Практична функція соціології полягає в тому, щоб на основі емпіричного і теоретичного аналізу соціальних явищ і процесів розробити практичні рекомендації.

Дуже різноманітні конкретні прояви практичної функції соціології. Практична спрямованість соціології виявляється, зокрема, у тому, що соціологія, яка досліджує суспільство як цілісну систему, здатна виробити науково обґрунтовані прогнози про тенденції розвитку тих чи інших соціальних явищ чи процесів, що особливо важливо в перехідний період розвитку суспільства.

Практична функція соціології виявляється також через специфічні види діяльності, такі як соціальне обслуговування населення (соціальна робота), соціальне консультування (служби сім’ї, телефони довіри і т.п.). Крім того, практична спрямованість соціології виявляється в специфічних напрямках соціальних досліджень, наприклад, маркетинг, опитування суспільної думки й ін.

Соціологія, що вивчає суспільство як цілісну систему, створюючи більш-менш повну картину соціальних відносин і процесів у сучасному світі, формує в людей систему поглядів на людський світ і місце в ньому людини, відношення людини до навколишнього оточення та до самого себе, а також обумовлені цими поглядами життєві позиції людей, їхні ідеали. У цьому виявляється світоглядна функція соціології.

Одна з важливих функцій соціології — функція ідеологічна, оскільки соціологія в тій чи іншій формі виражає інтереси певних соціальних груп, класів, політичних партій і рухів. Сформульовані соціологом висновки й узагальнення, що стосуються тих чи інших сторін громадського життя, торкаються не тільки інтересів тієї соціальної групи, до якої він належить, але й інтересів інших соціальних груп, у тому числі класів. Тим самим ці висновки й узагальнення здобувають ідеологічний зміст, деякий ідеологічний відтінок.

І останнє: соціологія пояснює, які соціальні умови необхідні для того, щоб людина стала реалізовувати себе як суб'єкт соціальної діяльності, реалізувати свою власну сутність. У цьому виявляється гуманістична функція соціології.

1.4 Місце соціології в системі наук про суспільство.

Соціологія розвивається не ізольовано, а в постійному взаємозв'язку з іншими суспільними науками, займаючи при цьому провідну роль у системі суспільних наук. По-перше, соціологія дає іншим суспільним наукам науково обґрунтовану теорію суспільства і його структурних елементів. По-друге, надає іншим наукам техніку і методику вивчення життєдіяльності людини. Це виявляється, зокрема, у тому, що інші суспільні науки "соціологізуються", в результаті чого в їх межах формуються нові напрямки досліджень: соціально-економічні, соціально-психологічні, соціально-політичні, соціально-демографічні й ін.

Найбільш близькими за предметом дослідження до соціології вважають психологію, філософію, історію, політологію й економіку.

Основною рисою, яка відрізняє соціологію від інших суспільних наук є те, що вона генералізуюча наука. Історія, на відміну від соціології, - наука індивідуалізуюча, оскільки концентрує свою увагу на вивченні унікальних і неповторних явищ: християнства як визначеної релігії, А. Лінкольна як певного президента, США як певної держави і нації і т.д. Соціологія ж досліджує особливості, характерні, загальні для всіх релігій, усіх держав, усіх націй і т.п.

Політологія, економіка, право й інші суспільні науки вивчають лише якусь одну сферу життя суспільства, соціологія ж досліджує всі соціальні процеси, незалежно від того, якими вони є: економічними, політичними, правовими, релігійними, філософськими і т.п. Вона відрізняється від інших генералізуючих суспільних наук, тому що аналізує суспільство в єдності віх його сторін, галузей, сфер, увесь соціокультурний простір. Більш того, соціологія вивчає і взаємозв'язок між явищами, які стосуються предмета дослідження різних суспільних наук (наприклад, встановлення зв'язку між виробничими циклами (предмет економіки) і циклами розвитку злочинності (предмет правових наук)), чого не робить жодна наука окремо. Соціологів може цікавити вплив економічних криз на підвищення правопорушень, а економічне процвітання на їх зменшення.

Далі, соціологія розглядає людину не з однієї якої-небудь сторони чи характеристики; економічні науки, наприклад, досліджують людину економічну, тобто людину, зайняту в процесі виробництва; політичні науки – людину політичну, яка бере участь у політичних процесах і акціях; релігієзнавство вивчає людину релігійну в його відносинах з Богом. Соціологія ж розглядає людину соціальну як цілісну істоту, що є одночасно й економічною, і політичною, і релігійною і т.п. істотою.

Таким чином, на відміну від інших соціогуманітарних наук, соціологія є. генералізуючою наукою, яка досліджує суспільство в цілому і людини як соціальної істоти. Соціологія активно співпрацює з іншими сферами наукових знань про соціум і людину, спираючись на досягнення статистики, демографії, психології, економічних, політичних, правових наук і дисциплін.

Роль соціології в розвитку суспільства перехідного типу. Необхідність вивчення соціології визначається насамперед її провідною роллю в сучасних умовах. Це викликано низкою причин:

1. наша країна переживає період глибоких і всеохоплюючих змін і трансформацій усіх сторін життя суспільства. У цих умовах особливо актуальним стає вивчення і використання тенденцій і закономірностей розвитку і функціонування суспільства як цілісного організму. Сьогодні не підлягає сумніву, що якби реформи, які у нас здійснювалися, були б науково (у т.ч. і соціологічно) обґрунтовані, а їхні наслідки і впровадження серйозно сплановані і спрогнозовані, то результати могли б бути іншими, менш гострими і болючими.

2. сучасний етап розвитку нашого й іншого суспільств свідчить про підвищення ролі і значення соціальних факторів і соціальної сфери життя суспільства. Не випадково в останні роки так часто говориться про «сильну соціальну політику», «соціально орієнтовану економіку», «соціальний захист населення», «соціальні наслідки реформ» і т.п. Ігнорування чи недооцінка ролі і значення соціальних факторів і соціальних наслідків проведення реформ ставить під погрозу їхнє успішне здійснення в суспільстві в цілому й в окремих його сферах.

3. Однією з головних і складних задач прогресивного розвитку нашої і багатьох інших країн на сучасному етапі є формування громадянського суспільства. Без цього неможливі ні ефективний розвиток економіки, ні утворення правової держави.

Як справедливо вважав Е. Дюркгейм, соціологія не варта була б і години праці, якби вона не допомагала поліпшити й удосконалити суспільство.