
- •1. Поняття соціології
- •1.2 Об'єкт і предмет соціології. Структура соціологічного знання.
- •1.3 Функції соціології та її місце в розвитку суспільства.
- •1.4 Місце соціології в системі наук про суспільство.
- •1. Логіка виникнення соціології. Початковий етап у її розвитку.
- •2.2 Класичний період у розвитку соціології.
- •3.1 Сутність поняття "суспільство" Суспільство – це сукупність усіх способів взаємодії і форм об'єднання людей, що склалися історично.
- •3. 2 Типологія суспільств.
- •3 Соціальна структура суспільства
- •3.4. Соціальна стратифікація і соціальна мобільність.
- •3.5 Соціальні інститути в системі соціальних зв'язків.
- •Спільність і розбіжності норм моралі і права
- •3.7 Поняття і види соціальних змін. Основні теорії соціальних змін.
- •Основні теорії соціальних змін
- •3.8 Механізми соціальних змін. Поняття соціального прогресу і соціальної стабільності.
- •Соціальний прогрес
- •Соціальна стабільність
- •4.1 Поняття культури, її функції
- •До основних елементів культури відносять:
- •1) Мову, як систему знаків, які наділені певним значенням, що використовується для збереження, перетворення і передачі інформації.
- •4) Складні зразки поведінки: звичаї, традиції, обряди.
- •Крім названих видів культури існує ще субкультура і контркультура:
- •5.1 Поняття «особистість» у соціології. Структура особистості
- •5.2 Соціальні ролі і статуси особистості
- •5.3 Соціалізація особистості.
- •Девіантна поведінка - це вчинок, діяльність людини, що не відповідають офіційно встановленим чи фактично сформованим у даному суспільстві нормам, стереотипам і зразкам поведінки.
- •6.1 Сім’я як соціальний інститут. Поняття сім’ї і шлюбу.
- •6.2 Структура і функції сім’ї
- •Функції сім’ї
- •5.3 Сучасні тенденції розвитку сімейно-шлюбних відносин.
- •Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •Види соціологічного дослідження
- •2. Програма соціологічного дослідження
- •3. Вибірка в соціологічному дослідженні
- •4.Методи збору соціологічної інформації
- •1 Структура і функції конфлікту
- •Функції
- •Основні стадії конфлікту
- •Характеристики конфліктів
- •1. Інституціоналізація економіки: історичний огляд.
- •Порівняльний аналіз економічних систем.
- •Соціально-економічні проблеми сучасного українського суспільства.
- •Основні теорії управління.
Соціальний прогрес
Під прогресом звичайно розуміється удосконалювання соціального устрою суспільства і культурного життя людини. Передбачається така спрямованість соціального і всього суспільного розвитку, для якого характерний перехід від нижчих форм до вищих, від менш складних до більш складних. Таким чином, соціальний прогрес - це тип розвитку соціальної сфери, при якому вона в цілому чи окремі її елементи переходять на більш високу ступінь, стадію зрілості.
В цілому розвиток людства іде по лінії наростання прогресивних соціальних змін. Загальна сукупність соціальних змін в історичному масштабі від первісного суспільства до сучасного може бути охарактеризована як прогресивний розвиток.
Однак соціальний прогрес має суперечливий характер. До деяких областей соціального життя поняття прогресу не вживається. Сюди відноситься область мистецтва як соціального інституту. Мистецтво не стоїть на місці, воно постійно змінюються. Разом з тим поняття прогресу не використовується, коли розглядається художня, естетична сторона еволюції, розвитку мистецтва. Тут можна говорити лише про певний прогрес технічних засобів створення, збереження і поширення творів мистецтва. Аналогічним чином варто оцінювати й еволюцію деяких інших соціальних інститутів і явищ. Наприклад, релігії. Те ж можна сказати і про фундаментальні філософські системи: їхня еволюція має місце, але поняття прогресу тут недоречно.
Суперечливий характер соціального прогресу виявляється насамперед у тому, що розвиток багатьох соціальних структур і процесів призводить одночасно до їх просування вперед в одних напрямках, до відступу, поверненню назад в інших напрямках, до удосконалювання, поліпшення в них одного і погіршення іншого. Саме такий суперечливий характер мають деякі соціальні зміни.
Оцінку характеру соціальних змін здійснюють по їх результатах.
Ця оцінка може бути суб'єктивною, але може ґрунтуватися і на об'єктивних показниках. До суб'єктивних оцінок можна віднести такі, котрі виходять з бажань, прагнень, позицій окремих груп чи прошарків населення. Головну роль тут грає ступінь задоволеності соціальних груп реформами, що відбуваються. Якщо ж ті чи інші соціальні зміни мають негативні наслідки для положення, статусу деякої групи, вони звичайно оцінюються як непотрібні, неправильні, антинародні, антидержавні, хоча для інших груп і суспільства в цілому вони можуть мати важливе позитивне значення.
Соціальна стабільність
Під стабільністю розуміється здатність системи функціонувати, зберігаючи незмінною свою структуру і підтримуючи рівновагу. Соціальна стабільність є найважливішою умовою нормального існування будь-якого суспільства.
У сучасній ситуації найчастіше виникають уявлення про те, що всякі зміни ведуть тільки до погіршення матеріального становища людей, їхнього добробуту і тим самим підривають основу стабільності всього суспільства. В дійсності соціальна стабільність не є синонімом незмінності соціальних систем і відносин. Така нерухомість у суспільстві є ознакою не стабільності, а застою.
У соціологічному змісті соціальна стабільність - це відтворення соціальних структур, процесів і відносин у рамках цілісності самого суспільства. Причому це відтворення не є просте повторення попередніх ступіней, а містить у собі різноманітні елементи змін.
Стабільне суспільство – це суспільство, що розвивається й у той же час зберігає свою стійкість. Це суспільство з налагодженим процесом і механізмом соціальних змін, що зберігають його стабільність і виключають таку політичну боротьбу, що веде до розхитування його основ.
Таким чином, стабільність у суспільстві досягається не за рахунок незмінності, нерухомості, а за рахунок здійснення назрілих соціальних змін у потрібний момент і в потрібному місці. Соціальні зміни є необхідною умовою й елементом соціальної стабільності.