1. 1. Поняття соціології

Найбільш широке трактування терміна «соціологія» виходить із двох слів: латинських societas (общ-во) і грецького logos (навчання) – наука про суспільство. Однак суспільство можна вивчати з різних позицій. Одні соціологи зосереджують свою увагу на суспільстві як макросистеми, з властивою їй структурою і складовими. Вони досліджують насамперед великі соціальні утворення – державу, економіку, культуру – чи такі загальсоціальні процеси, як поділ праці і виникнення солідарності, інтеграція, трансформація, соціальні зміни і т.д. Такий підхід практично випускає з точки зору людину, її роль у соціальному розвитку і функціонуванні суспільства.

Інші автори, навпаки, в основу розуміння суспільства становлять насамперед людину, намагаючись з'ясувати, чому, як і для чого людина створює суспільство і живе в ньому незважаючи на такі її негативні риси, як егоїзм, агресивність і т.д. Тут на першому плані - воля і бажання людей до спільного проживання і створення соціальних груп; спілкування людей і взаємодія між ними, інтелект людини, який шляхом нових і нових відкриттів обумовлює технічний прогрес і розвиток, інші феномени духовного життя.

Таким компромісним варіантом можна вважати підхід до розуміння соціології як науки про соціальні спільноти, з яких складається суспільство. Соціальна спільнота – це реально існуюча сукупність індивідів, що характеризується відносною цілісністю. Соціальні спільноти виникають у процесі історичного розвитку людства на всіх рівнях і відрізняються розмаїтістю форм і змістовних зв'язків усередині них. Вони є продуктом діяльності людей, що протягом свого життя входять у вже існуючі спільноти і створюють нові. На ранніх етапах розвитку людства люди об’єднувалися в родини і племена на основі споріднених зв'язків, знаходячи в цих первинних спільнотах захист від диких тварин, стихійних сил природи чи зовнішніх ворогів.

Таким чином, на перших етапах розвитку людство тяжіло до створення спільнот, керуючись скоріше зовнішніми причинами, бажанням забезпечити своє існування і виживання у ворожому для нього світі. Згодом на перший план виходять інші причини об'єднання (на основі загальних виробничих інтересів і потреб, релігійних вірувань, політичних поглядів, хобі тощо). Отже з розвитком суспільства зовнішні об'єктивні причини, які обумовлювали створення первинних громад, усе більш поступаються місцем внутрішнім суб'єктивним причинам людського співіснування.

У спрощеному виді соціальну систему можна представити у вигляді певної піраміди, усі складові якої взаємодіють між собою.

Суспільство

Спільнота

Людина

З цього погляду соціологію можна визначити як науку про становлення і функціонування соціальних спільнот, між якими виникають певні соціальні відносини і взаємодія.

Типи спільнот. З яких же спільнот, створених людьми, складається суспільство? Насамперед це спільноти, засновані на родинних зв'язках – родини. Це також соціально-демографічні спільноти: чоловіки, жінки, молодь, пенсіонери і т.п. Це поселенські і територіально-регіональні спільноти: населення міста, села, певного регіону. Це спільноти, засновані на підставі культурно-історичної й етнічної самобутності: народи і нації. Спільноти, що виникли на основі поділу праці і професійної діяльності: класи, соціальні групи, прошарки. Це спільноти і соціальні групи, зв'язані єдністю цілеспрямованої діяльності: прихильники певних політичних ідей, члени релігійних громад і т.п.

Таким чином, різні спільноти, з яких складається суспільство, відрізняються між собою:

• Кількісним складом (від невеликих соціальних груп до суспільства в цілому);

• Часом існування (від декількох годин до століть);

• Критерієм об'єднання (спільність тих чи інших інтересів, симпатій, цінностей);

• Рівнем згуртованості й організованості (від неформальних груп до об'єднань і партій зі своїми статутами і програмами);

• Характером діяльності (про- чи антигромадської, пасивно-спостережливої чи активно-перетворювальної, спонтанної чи цілеспрямованої діяльності).