
- •Основні поняття та терміни в галузі охорони праці.
- •Дати характеристику основним законодавчим, нормативно-правовим актам з питань охорони праці в Україні.
- •Обов’язки роботодавців щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •Обов’язки та права працівників на охорону праці під час роботи.
- •Законодавчі засади створення служби охорони праці на підприємствах, в організаціях та установах.
- •Навчання та інструктажі з питань охорони праці.
- •Відповідальність за порушення законодавчих актів в галузі охорони праці.
- •Нещасні випадки та професійні захворювання. Причини виникнення та їх класифікація
- •Порядок призначення та склад комісій при розслідуванні нещасних випадків.
- •Розслідування, реєстрація й облік нещасних випадків, на виробництві.
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •Охорона праці жінок, інвалідів та неповнолітніх.
- •Забезпечення працівників спецхарчуванням та засобами індивідуального захисту.
- •Поняття важкості та напруженості трудового процесу. Класифікація трудових процесів за ступенем важкості.
- •Гігієнічна класифікація умов праці.
- •Чинники виробничого середовища та їх класифікація.
- •До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:
- •Заходи щодо нормалізації мікроклімату службових приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •Виробничий шум. Вплив шуму на організм людини. Методи захисту.
- •Поняття про ультразвук та інфразвук. Вплив ультразвуків та інфразвуків на здоров’я людини. Методи захисту.
- •Електромагнітні випромінювання природного та антропогенного характеру, їх вплив на організм людини. Методи захисту.
- •3.3.7. Чинники, від яких залежать наслідки дії емп на біологічні об'єкти. Наслідки впливу емп на людину. Заходи захисту від емп
- •Методи захисту від електромагнітних полів користувачів персональних комп’ютерів.
- •Випромінювання оптичного діапазону (інфрачервоне, ультрафіолетове, лазерне), його вплив на організм людини та методи захисту.
- •Значення виробничого освітлення. Вимоги до виробничого освітлення.
- •Види виробничого освітлення та його нормування.
- •Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до виробничої вентиляції. Кондиціювання повітря.
- •Природна вентиляція
- •Механічна вентиляція
- •Дія електричного струму на організм людини. Види та причини електротравм.
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •Системи заходів та засобів щодо забезпечення електробезпеки.
- •Надання першої долікарняної допомоги при ураженні електрострумом.
- •Основні правила пожежної безпеки на підприємствах та в установах.
- •Поняття про горіння, пожежі та вибухи.
- •Способи та засоби гасіння пожеж.
- •Первинні засоби гасіння пожеж
- •34. Категорії приміщень та будівель вибухопожежною небезпекою.
- •35. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон. Класифікація вибухонебезпечннх зон
- •36. Первинні засоби пожежогасіння. Пожежна сигналізація.
- •37. Шкідливі та небезпечні фактори, пов’язані з пожежами.
Відповідальність за порушення законодавчих актів в галузі охорони праці.
За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці винні особи притягаються до відповідальності згідно законів.
Робітники, у разі невиконання ними вимог безпеки, викладених в інструкціях з безпечних методів робіт за професіями, залежно від характеру порушень, несуть відповідальність у дисциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку.
Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.
Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення і передбачає накладення на службових осіб, громадян-власників штрафів у розмірі від 2 до 14 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків, завданих підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання.
Посадові особи підприємств або громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, винні у порушенні вимог законодавства про охорону праці, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, притягаються до кримінальної відповідальності: штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до 2-х років. А якщо ці порушення спричинили загибель людей, то посадові особи можуть бути позбавлені волі на термін до 7-ми років.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють служби охорони праці (додаток 1), державні органи з нагляду за охороною праці, з питань радіаційної безпеки, з питань пожежної безпеки, з питань гігієни праці.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, громадських об'єднань, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Нещасні випадки та професійні захворювання. Причини виникнення та їх класифікація
Нещасний випадок на виробництві - це раптове погіршання стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов'язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника.
Професійні хвороби - захворювання, у розвитку яких переважну роль відіграють несприятливі умови праці - професійні шкідливості. Характер професійних хвороб визначається особливостями механізму дії шкідливих виробничих факторів та їх поєднань на організм людини, а також сила і тривалість дії. Класифікація професійних хвороб побудована за етіологічним принципом з урахуванням шкідливого виробничого фактора, який спричинив розвиток хвороби.
Одним з основних завдань у роботі інженера з охорони праці є розслідування нещасних випадків. Треба пам'ятати, що він несе безпосередню відповідальність за якість розслідування, правильність визначення причин нещасного випадку та повноту заходів щодо усунення причин виникнення аналогічних випадків на виробництві. Тому до розслідування нещасного випадку треба підходити з повною відповідальністю.
Правильна класифікація та облік нещасних випадків дають змогу об'єктивно оцінити рівень безпеки праці на виробництві. Крім того, правильна класифікація нещасного випадку (як виробничого, так і не виробничого) це - захист матеріальних інтересів інтересів і забезпечення певних соціальних гарантій потерпілого та його сім'ї.
Перш за все слід пам'ятати, що всі нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства як у робочий час, так і до чи після нього, поза підприємством під час виконання завдання роботодавця підлягають обов'язковому розслідуванню у порядку, встановленому Порядоком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. За результатами розслідування вирішується питання щодо взяття чи ні нещасного випадку на облік.
Одним з головних критеріїв для кваліфікації нещасного випадку як такого, що стався на виробництві, є місце, де він стався, тобто територія підприємства - ділянка землі за генеральним планом з усіма розташованими на ній виробничими, допоміжними приміщеннями та службами підприємства. Що ж до його зв'язку з виробництвом, то про це піде мова далі.
Інакше розглядається питання про кваліфікацію нещасних випадків, що сталися у підсобних господарствах підприємства, на всіх земельних угіддях (на полях, шляхах), у виробничих приміщеннях, житлових будинках, які використовуються як виробничі. Майже до всіх таких виробничих приміщень і об'єктів існує вільний доступ: туди можуть зайти сторонні особи, члени сімей працівників. За таких обставин, щоб уникнути помилки під час кваліфікації нещасних випадків, необхідно розглядати питання у комплексі (тобто не тільки за ознакою "територія"), а беручи до уваги всі вимоги Порядку. Та головне те, що нещасний випадок, який стався за межами території або на не чітко визначеній території виробництва, може розглядатись як такий, що стався на виробництві, якщо він стався під час виконання працівником своїх службових обов'язків, або якщо працівник діяв в інтересах виробництва. Зрозуміло, що нещасний випадок, який стався зі сторонніми особами, до цієї категорії не належить.
Для деяких професій, для яких за характером роботи не застосовне поняття "територія", основне значення під час вирішення питання про зв'язок нещасного випадку з виробництвом має час пригоди. Це топографи, листоноші, лінійні майстри зв'язку, з обслуговування газопроводів, електромереж та інші, чия діяльність пов'язана з пересуванням між об'єктами обслуговування. Для працівників цих професій нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом, якщо стався не тільки під час роботи, але й у робочий час під час прямування пішки, на громадському чи особистому транспорті, якщо на те є дозвіл роботодавця.
Перед вирішенням, чи брати нещасний випадок на облік (тобто складати акт за формою Н-1 чи НТ) як виробничий, необхідно з'ясувати: з ким, де, коли, за яких обставин і з яких причин стався нещасний випадок. Розглянемо приклади, коли провідну роль у цьому відіграє місце, де стався нещасний випадок.